Раді Вас бачити!

Дочекалася поки вони закінчили свою трапезу, заодно і я свою. І ховаючись за предмети — прослідкувала за ними. Вони рушили у ліве крило готелю, там розмістили усіх учасників зустрічі. Поки вони чекали за рогом на ліфт — тероризую адміністратора. Він повідав, що усіх бізнес осіб поселили майже на одному поверху номер шість.  Забігаю у наступний ліфт. Дякувати всесвіту, що я опинилася в ньому сама і не матиму зупинок на інші поверхи, тому маю наздогнати їх чи випередити, бо з ними у ліфт зайшло ще кілька осіб. Вийшла у коридор. Пусто. Не встигла чи ще вони на півдорозі? А сховатися немає куди, бо ж не знаю у який бік вони підуть. На всяк випадок приготувала камеру телефону.  Та стала до одних із дверей номеру неподалік, щоб добре було видно ліфт. Двері ліфту відчинилися. Нарешті моя парочка вийшла. І вирушила у мій бік. Чорт. Відвертаюся як тільки можна, щоб мене не пізнали. Роблю вигляд, що відчиняю двері власного номеру та одночасно передивляючись щось у телефоні. Раптом, двері номеру відчиняються, і виходить якийсь чоловік. Без роздумів, обхопила його за шию та припала до губ.

Фух. Нарешті вони зникли у своєму номері. Це було так поруч. Ледь не викрила себе. Ловлю на собі здивований погляд цього бідного чоловіка. Він був вищий за мене лише на півголови. Світле волосся. Підтягнута статура. Його волосся акуратно укладене, бороди немає, але є легка щетина, що додає брутальності. Одягнений у світлу льняну сорочку з розстебнутими верхніми гудзиками, що надає його образу легкої недбалості й сексуальності.

— Вау. Це було сміливо. Так зі мною ще ніхто не знайомився.

— Ліка. — простягнула руку.

— Влад. — відповів він. Але думаю після такого поцілунку це вже формальності.

— Вибачте, що я так. Але це була дуже крайня необхідність. Бо інакше б мене викрили.

— Стежите за чоловіком? Чи чоловіком подруги?

— Ам.. гірше.

— Добре. Це не моя справа, — підняв він руки до гори.

— До речі. А ваш номер поруч… то може бути спільний доступ до балкону. Мені потрібно більше інформації. Можу я вас потурбувати ще трохи своєю наглістю?

— Хм… — торкнувся він свого підборіддя.

— Буд ласочка. — склала долоні разом, як у мольбі.

— Ну що ж… схоже для вас це і справді важливо. Але ви натомість повечеряєте зі мною.

— Я навіть заплачу за цю вечерю якщо дозволите.

Лише посміхнувся у відповідь і запросив в середину. Я відразу побігла досліджувати балкон. Між балконами номерів була бетонна перегородка. Присіла на край та зазирнула у номер. Було увімкнене світло, так як вже вечоріло і вони навіть не думали закривати штори. Якраз те що мені треба. Вони щось обговорювали жваво та роздягалися. Раптом Ігорюня підійшов до балкону. Я аж присіла. Він відчинив двері і пішов назад.

— І хай буде відчинено усю ніч. Навіть не думай мені вмикати кондиціонера! Ти ж знаєш як я…

— Та знаю я Ірусику…

Я налаштувала відеозйомку. А далі почалося таке… Як за сценарієм для брудних еротичних фільмів. Вона впала спиною на ліжко і заверещала: — А тепер візьми мене… візьми свою мамусю, пупсику! — та розставила ноги. Ігорюня прилаштувався між стегон і заржав як кінь. А потім почав активно пестити її інтимну зону. Він був ТАМ усім лицем, не соромлячись видавати огидні звуки від його дій. Я знімала все це і мене ледь не знудило прямо на місці. Влад залишився у номері і розмовляв з кимось по телефону. Він навіть і не цікавився, що тут відбувається. І я рада. А коли Ігорюня сказав: — Хочеш, я тобі сьогодні зроблю твоє улюблене і вона із задоволенням погодилася. Я зафільмувала трохи і вирішила на цьому достатньо. Бути свідком усіх їхніх збочень мені ніяк не хотілося. Досить було вже того, що Ірина Сергіївна стала навколішки та повернулася до нього задом. А він висунувши язика почав активно лизати анальний отвір. Відзнятого мною матеріалу було вже більше ніж достатньо. Ще раз перевірила чи добре видно обличчя. Зробила кілька фото із зумом і повернулася всередину до Влада.

— Я закінчила. Дуже дякую за розуміння. Ви мене дуже виручили.

— Сподіваюся вам це допоможе. Тепер моя частина угоди? Бо я дуже голодний.

— Звісно. Ходімо.

— То може перейдемо вже на «ти»?

— Давай. Я не проти.

Він підставив мені лікоть, як кавалер і ми пішли до ресторану. Вечір обіцяв бути довгим та цікавим.