Історія про молодого бізнесмена, який нарешті зустрів своє кохання. Чи погодиться його обраниця на стосунки з одруженим чоловіком? Чи наважиться він змінити життя? Чи прийме рішення розлучитися з дружиною та зробити пропозицію коханій дівчині? Чи повідомить його кохана про свою вагітність? Як розпорядиться доля їхніми життями? Чи дізнається батько про існування дитини? І що зробить товариш на згадку про друга? На всі ці питання ви знайдете відповіді в новому романі, заснованому на реальних подіях. Бажаю приємного прочитання!

Добре, коли знаходиш своє кохання. Справжнє, взаємне. Ось тільки це не рятує від бід. І від суперниць.
Навіть, якщо ти принцеса.
Навіть якщо тобі підвладна найсильніша магія.
За кохання доведеться боротися не на життя, а на смерть. І доля все розставить на свої місця за 15 хвилин до опівночі.
***
Ця історія — приквел до «Академії Лідеван». Події відбуваються 23 роки тому.

Проста дівчина з небагатої сім'ї навчається в інституті. Її життя було банальним, зрозумілим і нудним, але все змінюється, коли вона знайомиться з мажором, занадто впевненим у собі, з великими грошима і зв'язками. Роман розповідає про студентське життя, занурюючи у світ представників "золотої молоді" кримінальної епохи розквіту злочинних угруповань початку "нульових".

Діана: У мене була мрія приїхати в Київ, вчитися у престижному ВНЗ і все це здійснилось завдяки моїм старанням. Та те, що мене чекало в столиці я й подумати не могла.
Давид: Життя у сина бізнесмена таке безтурботнє, навіть коли вчишся у гімназії. Коли ж навчання закінчилось. Я маю вчитись далі, бо так вирішив мій батько. І що ж на мене чекало в тому інституті я й в страшному сні уявити не міг.

Книга написана у співавторстві з однією талановитою авторкою Валері Сонях.

Звичного світу більше не існує. Людство, охоплене жагою до прогресу, майже винищило себе. Міста зруйновані, технології зникли, а мільярди людей загинули від стихій та хвороб. Дітей-сиріт, які втратили батьків, виселяють до ізольованих міст — Колоній. Ріка все життя живе в одній з десяти таких Колоній, де існують суворі правила: підкорятися Дорослим, працювати, вчитися, не тікати. Вона знає, що діти, у яких є батьки, ніколи не потрапляють до Колонії. Але одного разу щось іде не так...
Коли Ріка зустрічає загадкових новоприбулих, її звичний світ всього за кілька днів перевертається догори дриґом. Вона намагається дізнатися правду про своє минуле й майбутнє. Але чи зможе вона розкрити всі таємниці та змінити свою долю? І чи вистачить їй сил, щоб захистити тих, кого вона любить?

Одного дня студентка Олівія зустрічається із чарівним хлопцем, та врешті він виявляється її викладачем. Чи можуть в них бути хоч якісь стосунки? Врешті дівчина потрапляє в хаос із подій і почуттів, які потрібно розплутати. Чи зможе вона це зробити і чи вдасться їй після всіх подій віднайти себе…

Кіра — староста групи, відмінниця та особистий кошмар для проблемних студентів. Доля підкинула їй найжахливіше випробування: колишні однокласники не лише вступили до того самого університету, а й опинилися в її групі.

Микита Соболєв і Кирило Лебединський нерозлучні ще зі шкільної парти. Вони прогулюють, влипають у неприємності, доводять викладачів до сказу й регулярно псують життя своїй старості.

Звичайна війна жартів, підколів і дрібних помст тривала роками, поки одного дня все не стає надто особистим. Тепер одному з друзів раптом сподобалася дівчина, яку він ще вчора мріяв довести до істерики. А другий усвідомлює, що не готовий втрачати людину, яка виявилася для нього кимось більшим, ніж просто другом.

І якщо раніше воркували лише голубки, то тепер проблеми починаються в усіх…

Я — авторка трагедії. Написала фентезі-роман про Орден, зраду, війну і лиходія, який зрештою знищить усе. Саме я його вигадала: Глена — красеня з червоними очима, чорними крилами й серцем, яке не здатне кохати.
Я знала, що він уб’є її. Я знала, що сам загине. Бо я так вирішила.
Але тепер я сама попала у цю історію. Жива. Без магії. Серед жорстокості, мечів, інтриг і тих, кого я створила. І він дивиться на мене так, ніби відчуває. Ніби пам’ятає. Ніби може зламати все.
Я мала бути Богом цього світу.
Але, схоже, тепер я — його жертва.

— Як дурень, я повірив твоєму фальшивому поцілунку з моїм братом, — він шептав прямо мені в рот. — Скажи, він був фальшивим, так?
Тепер його губи торкнулися моїх. Просто торкання. Шкіра до шкіри. Я застигла, неспроможна вдихнути. Ми зависли в моменті, між «ще ні» й «майже».
— Хіба ти не боїшся, що Алекс зараз тебе побачить? — кожне слово, що я промовляла, змушувало його губи злегка розкриватися, торкаючись їх і випадково зволожуючи ніжну шкіру.

Маг-стрілець Іман Бланко мала загинути разом зі своїм загоном, але бестії не торкнулися її, а смертельна рана не вбила. Після шпиталю Іман неочікувано отримує призначення до легендарного «Дикого» сто сімнадцятого штандарта. Там на неї чекають двоє чоловіків: неперевершений герой Дієго Шторм, про якого вона давно фантазувала, і небезпечний Енріке Рись, який має стосунок до її порятунку, бреше їй в очі та бачить людей наскрізь. Намагаючись з’ясувати причини свого виживання, Іман відкриває таємницю, яка змінює все: можливо, триста років людство воювало не з тим ворогом. Чи можливо все виправити? Чи вдасться Іман знайти мить повернення для власного серця і для розколотого світу?

Кажуть, є місто, де кожен камінь просякнутий гармонією. Але іноді сама гармонія стає початком катастрофи.
Мирне місто Неферу відкриває ворота біженцям, не підозрюючи, що разом із ними на його вулиці прийде тінь.
Юна Бастет мріє про одного, але стає жертвою іншого. Її коханий Максен шукає щастя в очах її найкращої подруги, а Рей, син вождя прибульців, бачить у ній лише здобич.
Коли вночі запалають факели, а вулиці наповняться криками, героям доведеться зробити свій вибір: стати жертвою, катом чи незламним воїном — навіть якщо єдина зброя, що їм залишиться, це власна гідність.
Бо довіра може привести до могили, а кохання — стати смертельною зброєю. Бо найстрашніші карателі народжуються не в темряві — їх створює світло, яке згасло.

Вони зустрілися тоді, коли попереду було ціле життя, але так і не стали одне для одного тим самим «назавжди». Минали роки. В Едіти й Антона з’явилися родини, обов’язки й сотні причин більше не повертатися до минулого. Та залишилися листи, рідкісні зустрічі й почуття, якому вони так і не змогли поставити крапку.

А потім почалася війна.

Тепер Антон у госпіталі й не відповідає на повідомлення. Едіта чекає бодай одного слова від чоловіка, якого, можливо, ніколи не мала права називати своїм. Удома на неї чекають дві доньки. І таємниця, здатна змінити все, що читач знав про цю історію.

Роман про кохання, яке прийшло вчасно. Запізнилися лише люди.

Після порятунку живого ковчега «Аеріс» Лія Арден прокидається біля регенераційної капсули, де лежить жінка з обличчям давно загиблої Ейлани. Саера впізнає кохану з минулого, але серце нової жінки б’ється в ритмі Лії, а її тіло створене з астеріанської пам’яті, людської біології, технологій веларі та уламка Тиші. Хто вона — воскресла Ейлана, копія, нова особистість чи небезпечний провідник давньої сили? Поки Лія бореться з ревнощами, Саера — з болем поверненого минулого, а Мара досліджує межу між тілом і свідомістю, Земля запускає проєкт «Лазар», мріючи перетворити чужу таємницю на безсмертя. Але нова жінка не хоче бути ні пам’яттю, ні власністю. І коли з’являються її копії, стає ясно: найстрашніше — не повернутися з мертвих, а дозволити комусь іншому вирішити, ким ти маєш бути. Цього разу.