Непрочитано 0 з 0

Позначити як прочитані

Жодних нових сповіщень.
Щойно надійдуть нові сповіщення, вони відображатимуться тут.

Всі сповіщення

Чати

Жодних нових повідомлень

Блоги

Наталія С. Шепель

20 квітня, 2026

В очікуванні музи.

#муза #творчість #фентезі

Читач чекає чергову главу, а автор тим часом..... Іноді потрібно перевантажити мозок, щоб він зміг перезавантажитися. Тож я займаю руки якоюсь справою — і тоді думки ніби самі собою починають народжуватися в голові. У такі моменти прості дії допомагають відволіктися від зайвого шуму, впорядкувати внутрішній хаос і знайти нові ідеї, які раніше ховалися десь на краю свідомості.

Читати блог

Наталія С. Шепель

18 травня, 2026

Цього ранку тиждень почався не з кави.

#творчість

Але, попри всі труднощі, я все ж сподіваюся дописати хоча б першу частину пригод про Яту. Дякую за ваше очікування та підтримку.І до вашої уваги — коротенький комікс про перші три місяці пригод Яти у світі Вейн. Трохи хаосу, трохи виживання, дивні знайомства, небезпечні ситуації та чимало моментів, після яких хочеться просто сісти й мовчки подивитися в стіну.

Читати блог

Ася Рей

31 серпня, 2026

Дорогі мої, це був неймовірний шлях...

#відлуння прадавніх лісів #марафон #творчість

Ось і промайнув серпень — місяць, який пропах хвоею, дощами, таємницями та магією. Наш літературний марафон «Відлуння прадавніх лісів» добігає кінця, і я дивлюся на все те, що ми створили разом, із неймовірним теплом у серці.Перш за все, хочу висловити величезну подяку платформі Booktons за таку затишну і зручну гавань для творчості. Дякую за можливість збиратися тут разом, ділитися історіями, знаходити однодумців і дарувати читачам справжню казку. Для мене як для організаторки цей марафон став чимось більшим, ніж просто проєкт — це справжнє коло рідних людей, які дихають літературою.Читаючи фінальні блоги, розповіді про русалок, мавок, відьом і давні прокляття, я розумію, скільки ж тут талановитих авторів. Я хочу щиро попросити вас: якщо не покинете цей канал і залишитеся тут — я буду безмежно рада! Хай наш простір продовжує жити, хай тут і далі обговорюються нові розділи, нові книги та народжуються божевільні ідеї.ВіршКоли змовкають буденні слова,І ліс промовляє у тиші ночній,Ми бачимо те, що живе і трима,У кожній сторінці розгорнутих мрій.Сплелися дороги в єдине русло,Усмішки і букви, і світло в очах.Спасибі за те, що між нами було,За кожне зернятко у наших рядках.Тут мавки сміються у кучерях трав,І відьми шепочуть закляття старі.Хтось вперше героя свого відшукав,А хтось запалив ще одну у зорі.Я дякую Booktons за затишний дім,Де слово знаходить дорогу до серця,Де двері відкриті для кожного з нас,І творчість рікою чарівною ллється.Я прошу вас щиро: не йдіть у туман,Лишіться у цьому живім джерелі!Хай б'ється у серці цей творчий орган,Найкращі письменники на цій землі.Ми разом пройшли крізь прадавню хвою,Лишили свій слід на папері і в дні.Я пишаюся щиро кожним із вас, тобою,І тим, що створили ми ці вогні.

Читати блог

×

Ми використовуємо файли-cookie, щоб персоналізувати вміст і рекламу та покращити Ваш досвід користування порталом. Продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з Політикою конфіденційності

Добре

Налаштування

© 2025 – 2026 BookTons / Всі права захищені.