Блоги

Торія Ліра

28 липня, 2026

❤️Літературноий флешмоб «Книжковий бар» — Чорний чай з яблуками, корицею та медом.❤️

#аристократи #заборонене кохання #історичне_кохання #книжковий_бар

❤️ Вітаю, дорогі читачі та автори!Літературний флешмоб «Книжковий бар» продовжує відкривати для вас нові книжкові смаки та аромати. Кожен автор пригощає читачів особливим напоєм, який найкраще передає атмосферу його історії.До цього нас уже пригощали своїми чудовими напоями:❤️ Spicy Bourbon Bulleit Rye — від Марини Мелтон❤️ Butterfly Pea Lemonade — від Наталії Корж❤️ Трав'яний чай — від Юлії Людви❤️ Вишневий лимонад із льодом — від Вікторії Грош❤️ «Маргарита» — від Аліни Шапошник (до книги «Сльози акторки»)❤️ «Медарія» — від Діани Лисенко (до книги «Покликані: Надія на світанок»)❤️ «Кава з кардамоном» — від Віккі Грант (до книги «Східна троянда та серце воїна»)❤️ «Флет-вайт» — від Ніколь Нікнейм (до книги «Пастка для двох. Зцілення»)❤️ А сьогодні запрошую вас скуштувати ще один особливий напій!Мій вибір — Чорний чай з яблуками, корицею та медом.Саме він став символом мого історичного любовного роману «Смак осіннього кохання».Це не просто чай. Це аромат старовинного Львова, тихих осінніх вуличок, золотого листя під ногами та вечорів, коли хочеться загорнутися в теплий плед, узяти до рук улюблену книгу й повільно насолоджуватися кожною сторінкою.Солодкість меду нагадує про ніжність першого кохання, яблука дарують легкий осінній смак, а кориця додає тієї самої пряності, без якої неможливо уявити справжню осінню історію. ❤️Про книгуЛьвів, 1898 рік.Осінь огортає старовинне місто золотим листям, ароматом кориці та гарячого чаю.Двадцятирічна Марія Левицька знає, що її доля вже вирішена — родина обрала для неї заможного графа.Та одна випадкова зустріч із загадковим аристократом Андрієм Орловським змінює все.Їхньому коханню доведеться пройти крізь родинні таємниці, суспільні забобони та небезпечні випробування. Але чи вистачить двом серцям сміливості боротися за своє щастя? Чому саме цей чай?Тому що він, як і моя книга, зігріває серце.Кожен ковток нагадує про осінній Львів, старовинні кам'яниці, романтичні прогулянки, теплі розмови й віру в те, що справжнє кохання здатне змінити долю.❤️ Запрошую вас завітати до осіннього Львова, вдихнути аромат кориці, яблук і меду та разом із героями пережити історію, яка, сподіваюся, залишить теплий слід у вашому серці.Приємного читання і смачного чаю! З любов'ю, Торія Ліра❤️

Читати блог

Ксенія Терра

27 липня, 2026

Коли вигадані почуття стають мірилом справжніх.

#почуття #пригоди #фентезі

Коли у твоїх історіях живуть справжні почуття, шалена пристрасть, вибір на межі, біль, ніжність і емоції, які проходять крізь тебе наскрізь, у реальному житті вже дуже важко погоджуватися на щось підроблене.Бо ти пам’ятаєш своїх героїв.Пам’ятаєш, як проживала разом із ними їхні страхи, їхні зізнання, їхні втрати, їхню любов. Як іноді серце стискалося від сцени, яку ти сама писала, а потім ще довго не могла з неї вийти.І в якийсь момент розумієш: якщо я так глибоко вмію відчувати у своїх історіях, то чому в житті маю погоджуватися на поверхневе? На напівправду. На нещирість. На людей, після яких усередині залишається не тепло, а втома.Справжня любов до себе починається не з красивих слів. Вона починається з чесного вибору: не зраджувати себе.Не пояснювати собі чужу холодність. Не виправдовувати те, що ранить. Не триматися за людей лише тому, що колись вони були важливими.Я почала цей шлях приблизно чотири роки тому. Шлях до себе, до власної цінності, до вміння чути, що мені справді підходить, а що повільно забирає сили.А тепер, коли в моєму житті з’явилося письмо, я відчуваю це ще гостріше.Мої герої ніби навчили мене не погоджуватися на менше. Вони проходять темряву, втрати, страх, але все одно шукають справжнє. І після цього вже не хочеться зраджувати ні їх, ні себе.Тому я більше не шкодую, коли хтось іде з мого життя. Дякую за досвід, якщо він був. Відпускаю. А ще краще — вчуся не впускати туди тих, чия присутність від самого початку не відгукується серцю.Бо коли всередині є повага до себе, нещирість відчувається майже одразу.І тоді вже не хочеться грати в чужі ігри.Хочеться жити по-справжньому. Відчувати по-справжньому. Любити по-справжньому. І писати історії, в яких кожна емоція має серце.

Читати блог

Книгомандри

26 липня, 2026

Озвучую книги!!!

Вітаю, шановні автори, мене звати Світлана, я власниця каналу "Книгомандри" на Ютуб, де озвучую книги сучасних українських письменників.Якщо вам цікаво, то пишіть, обговоримо детальніше.Ознайомитись із каналом можна ось тутhttp://youtube.com/@knygomandryНа платформі є автори, твори яких я вже озвучила. Щиро дякую за довіру🥰Пошук нових авторів та творів завжди актуальний.

Читати блог

Ксенія Терра

25 липня, 2026

Чому я пишу про відьом.

#боротьба #відьми #сила

Колись, ще підлітком, я дивилася серіал «Всі жінки — відьми». І він так сильно мене вразив, що після нього відьми вже ніколи не зникли з моєї уяви. Мене завжди захоплювали ці жінки. Не тому, що вони вміли творити магію. А тому, що вони були сильними навіть тоді, коли світ намагався зламати їх до кісток. Їх боялися. Їх переслідували. Їх палили, катували, змушували мовчати й зрікатися себе. Але вони все одно не відмовлялися від свого дару, від своєї природи, від тієї сили, яка жила в них глибше за страх. Інквізиція не змогла випалити їх до останньої. Страх не зміг стерти їхню пам'ять. Вогонь не зміг знищити те, що було сильніше за полум'я. Мабуть, саме тому я тепер прошу про них. Про їхній біль, втрати, страждання, любов і непереборну внутрішню силу, яка підіймається навіть після найтемнішої ночі. Дякую Вам мої героїні. З Вами я відчула себе відьмою.

Читати блог

Ксенія Терра

24 липня, 2026

Кохання, якого не мало статися.

#відьми #заборонене кохання #почуття

Вони обоє заперечують кохання.Він — інквізитор. Вона — відьма. Їхнього союзу не мало статися, адже надто багато всього стоїть між ними: минуле, обов’язок, переконання і страх зрадити самих себе.Та почуття не питають, коли їм приходити.Як довго вони зможуть опиратися тому, що вже оселилося всередині? Чи наважаться прийняти це кохання — і ціну, яку доведеться за нього заплатити?Мене як авторку дуже цікавить питання: чому люди так часто опираються власним почуттям?А як гіпнотерапевтка я бачу, скільки внутрішніх заборон, переконань і обмежень ми приймаємо за істину. Хоча часто це лише ілюзії, які не дозволяють нам обирати себе, довіряти своїм бажанням і жити на повну.

Читати блог

Анастасія Коулд

23 липня, 2026

Бій Ангоку і Ліона

Любі, новий розділ вже чекає на вас!!!Уривок ✨ Ангоку повільно поставив Джаан на ноги, але темні стрічки й далі міцно утримували її, не дозволяючи навіть поворухнутися. Ліон важко дихав, його одяг був розірваний, руки й груди вкривали глибокі порізи, кров повільно стікала на чорну кам'яну підлогу, залишаючи за ним червоний слід. Та золоті очі не відривалися від Джаан.— Ти в порядку?Дівчина ледве кивнула.— Ліоне...Почувши її голос, він ледь усміхнувся.— Я тут.Ангоку тихо засміявся.— Зворушливо.Він провів пальцями по щоці Джаан.— Сто років покарання... і ти проміняв їх на самогубство.— Забери від неї руки.— А якщо ні?Ліон зробив крок.— Тоді я їх відірву.На мить у залі запанувала мертва тиша. Потім Ангоку розсміявся так голосно, що стіни здригнулися.— Ти ледве стоїш на ногах!Його погляд ковзнув по ранах Ліона.— Міст Покути... Невже ти справді його пройшов?— Так.Приємного читання ♥️

Читати блог

Ксенія Терра

23 липня, 2026

Кат стає жертвою власної віри.

#інквізиція #спалювання_живцем #страх

Чи витримає він випробування? Чи зможе відмовитися від старого життя і піти новим шляхом? Інколи старе життя не відпускає до останнього, заважає рухатися далі, страх не дає мржливості повірити у краще життя, у свої сили, у нові можливості. Тільки ти сам можеш повірити у себе, у свої сили та можливості. Нові глави вже на сайті.

Читати блог

Ксенія Терра

23 липня, 2026

Вогонь говорить голосами мертвих.

#вогонь #даркфентезі #страждання

У новій главі на Касія чекає не допит і не катування.На нього чекає правда.Та сама правда, від якої не сховаєшся за вірою, наказами чи словами про священне очищення.Ілліан має дар, страшніший за меч: вона показує минуле так, що його доведеться не просто побачити — його доведеться прожити тілом.Касій усе життя стояв біля вогню як інквізитор.А тепер опиниться в самому полум’ї.І питання вже не в тому, чи він витримає біль.Питання в тому, чи витримає він самого себе після правди.

Читати блог

Ксенія Терра

22 липня, 2026

Заборонена пристрасть.

#заборонене кохання #кохання #пристасть

«Збудження — це просто інша форма ненависті», — прошепотів він собі одного разу, дивлячись у темне дзеркало.Та тіло ігнорувало логіку. Він ловив себе на огидних речах. На тому, як під час облав він прискіпливо вдивляється у волосся кожної схопленої жінки. Шукає. Порівнює. Від цього усвідомлення його буквально нудило.«Серйозно? Касіане, ти впав до такого рівня?»Він почав уникати власного відображення. Бо там, за маскою інквізитора, він бачив чоловіка. Чоловіка з неконтрольованою спрагою.Запрошую у свою відьомську сагу "Хроніки Чорного Причастя і Світлого Роду"

Читати блог

Ніколь Нікнейм

22 липня, 2026

❤️Літературноий флешмоб «Книжковий бар»

#напої #які_асоціюються_з_книгами

Читати блог

Серж Левре

21 липня, 2026

Хто ти, мсьє Ніколя Шугай?

Вітаю!Я новачок на цьому сайті, тому хочу познайомити вас зі своїм героєм!Спецагент французької секретної служби Генерального директорату зовнішьої безпеки DGSE Ніколя Шугай із позивним "Вожай" - міцний чоловік атлетичної статури спортсмена у розквіті сил, з енергійним та суворим обличчям, як у піратського принца. Його ясний погляд, сповнений тихої іронії, дивиться на людей і речі з упевненістю, народженою життям, що багате на пригоди. Його чарівність не залишала байдужою жодну жінку...Ніколя Шугай - французький спецагент з українським корінням. Його прадід Микола Шугай був "останнім опришком" українських Карпат, ім'я якого наводило жах на місцевих багатіїв, чеські та угорські жандарми ганалися за ним по лісах та схилах, але йому таки вдалося обхитрити всіх та втекти до Чехословаччини. Проте його серце залищшилося у високогірному селі Колочава... Його праонук Ніколя, що народився у Франції, впитав з кров'ю прадіда волелюбність та ненависть до ворогів. У Парижі його виховували мати - українка Марічка Шугай та француз комісар поліції Поль Жав'є. Він закінчив Паризькій унівеситет Сорбонну та пройшов курс спеціальної підготовки... Ніколя Шугай - людина, яка не боїться йти назустріч небезпеці і здатна впоратися з будь-яким супротивником. Він має худорляве обличчя. Його волосся зазвичай темно-коричневого кольору із невеличкою сивиною. Високий лоб зі зморшками над прямим носом. Його карі очі широко розставлені над високими вилицями. Рот твердий і красивої форми, зазвичай стриманий, але іноді з відтінком чуттєвості. Відповідно до його багаторічної напруженої діяльності його тіло перебуває на піку фізичної підготовки. Його плечі масивні. У нього вузька талія, а його ноги виглядають як засмаглі стовпи гладких м'язів. Його м'язи не були надто очевидними, проте були схожі на сталеві троси. Ще один факт - зброя Ніка, яку він скрізь бере із собою. Ось його пістолет, Glock 17, який він ласкаво називає Гастон, у плечовій кобурі ліворуч. Ахіл - це ім'я його армійського ножа із золінгенівської сталі, з надійним замком великого леза: відкрившись, воно фіксувалося намертво й не могло випадково скластися навіть під значним навантаженням. Вийшовши у відставку, після п’ятнадцяти років бездоганної служби у DGSE, «Вожай» дав згоду на залучення його для виконання конкретних місій Директорату. А згодом, його колишній керівник відділу №44 полковник Жослен Бомон став ініціатором створення незалежної міжвідомчої шпигунської асоціації А.М.І.С. - «Association of Military Intelligence Companies» - Асоціація військово-розвідувальних компаній, яка має штаб-квартиру у 16 окрузі Парижу. Жослен Бомон із позивним «Жосс» мав неабиякий досвід шпигунської діяльності та зв’язки у різних структурах відповідного гатунку. Це дало змогу на отримання Асоціацією А.М.І.С. замовлень від монстрів розвідувальних служб світу. Ці замовлення були, м’яко кажучи, поза межами закону. «Незаконно, але дуже ефективно», - що стало свого роду девізом А.М.І.С. Першим кого залучив «Жосс» до роботи у новоствореній асоціації був його найкращий оперативник - Ніколя Шугай із позивним «Вожай»."Лондонський туман" є своєрідним рімейком, фанфіком по мотівам pulp-книжок та шпигунських фільмів 50-60 років минулого століття, герой та події цієї книжки перенесені в сучасний світ із новітніми гаджетами та подіями світової політики, де стрімкий сюжет поєднується з атмосферою міжнародної змови, небезпеки та фатальної гри спецслужб.Читайте гостросюжетний шпигунський детектив "Лондонський туман", де стрімкий сюжет поєднується з атмосферою міжнародної змови, небезпеки та фатальної гри спецслужб. Це перша книга циклу про агента А.М.І.С. - із таємними операціями, міжнародними змовами, екзотичними локаціями та героєм, завжди опиняється на межі між життям і смертю.

Читати блог

Ася Чирокбей

21 липня, 2026

Леді Вартова. Історія кохання і безмежної відданости

- Вона зовсім поруч з талісманом, - Амайя зосереджено вдивлялася у монітор.Ніби відгукуючись на погляд жінки, на екрані нервово пульсувала світлова точка, яка позначала місцезнаходження таємничого артефакту.- Ти можеш зв'язатися з її птахом? - подруга Амайї не відводила погляду від такого ж монітору, тільки замість схеми на екрані бігли рядки символів.- Можу, але це ризиковано, - руки Амайї в мітенках з купою датчиків пурхали над клавіатурою.Їхню розмову супроводжувало тихе гудіння потужних обчислювальних систем, яке час від часу переривалося стрекотінням звукових сигналів. Десь далеко, на позбавленому життя континенті, велетенські накопичувачі вловлювали енергію космічних процесів. Не дуже переймаючись справами людей, вони виконували своє завдання - забезпечити можливість зв'язку між світами.- Чим ми ризикуємо? - уважний спостерігач помітив би у словах Омеа відлуння сумніву.- Ти ж знаєш, - ніжна рука Амайї в мітенці мимоволі стиснулася в кулак. - Птахи висловлюються алегорично. У неї немає досвіду. Вона може не зрозуміти повідомлення.Дівчина, про яку йшла мова, навіть не підозрювала, що стала об'єктом уваги Хранительок. Від усієї душі Амайя прагнула б вберегти її від цього тягаря, бо кому, як не Старшій жриці, якій довелося назавжди залишити Храм Світла, знати, наскільки тяжкою є доля Обраної.Але також Амайя розуміла, що у неї це не вийде. Щоб здобути волю, юній особі доведеться пройти по лезу меча, коли все буде проти неї. Або майже все. Могутні Хранительки можуть тільки вказати шлях. Йти цим шляхом доведеться самій.- Один раз вона вже змінила свою долю, чи не так? - Омеа вочевидь симпатизувала дівчині.- Так, але...- Але що? - подруга Амайї була налаштована войовничо.- Ти ж знаєш, Книга Долі не любить втручань. Їй судилося вийти заміж і народити дитину. Доля вже звела її з нареченим - надійна партія.На сторінках Книги Долі не просто зберігався життєвий шлях людей; вона зберігала рівновагу між світами. Будь-яке втручання мало наслідки, які давалися взнаки через роки або навіть століття. Та в цьому випадку вони пройшли надто довгий шлях, щоб залишити все на волю Книги.- А Він?Амайя із сумнівом похитала головою:- Він зробив занадто багато помилок.Читайте історію кохання і безмежної відданості на сторінках книжки "Леді Вартова".

Читати блог

Ксенія Терра

21 липня, 2026

Зазирнемо трохи туди, де відьми варять зілля.

#заклинання #сильна героїня #темне фентезі

Мірелія схилилася над казаном, вдихаючи цілющу пару. І губи зашепотіли. «Заклинання», — встигла усвідомити Еліра, перш ніж на мить провалитися у темряву. Голос цілительки долинав до неї вже ніби з іншого берега річки — повільний, важкий, де кожен склад падав у воду, як коштовний камінь.«Тканина-матір, що тримаєш дихання світу,обійми плоть, що розійшлася від болю,зведи краї, як ніч зводить зорі,напій травою, що пам’ятає цілісність,відведи жар, що чужий цій крові,замкни рану, як ріка замкнула крижину,хай стане шрам тихим знаком,хай стане біль учителем,хай стане життя ниткою, що не рветься».Вода прийняла ці слова, потемніла й забуркотіла

Читати блог

Анастасія Коулд

20 липня, 2026

Катцумі і Джаан

Любі, до прочитання доступний новий розділ роману "Лисяче серце"Уривок ✨ Коли Муйон відійшов, Катцумі зробила крок убік.— Заходь.Посеред кімнати стояв низький столик, поруч димів чайник.Катцумі сіла навпроти Джаан.— Кажи.Джаан довго мовчала.— Відпустіть його.Катцумі навіть не змінила виразу обличчя.— Ні.— Але...— Ні.— Він урятував мені життя!— Він порушив закон.— Бо інакше я б померла!— Саме так.Джаан різко підвелася.— І вас це зовсім не хвилює?— Хвилює.— Тоді чому?!Катцумі спокійно підняла очі— Тому що я відповідаю не лише за Ліона.— Про що ви говорите?— Якщо Верховний дух може безкарно вбити людину, то завтра це зроблять інші. Післязавтра — ще інші. Закон існує не для одного Ліона.— Але це була не просто людина! Вона хотіла принести мене в жертву!— Я знаю— То чому?!Катцумі вперше важко зітхнула.— Бо це вже другий разДжаан завмерла.— Шістсот років тому Верховні вже пробачили йому смерть смертної.— Ви говорите про...— Про шаманку.Дівчина зблідла.— Але... він же не хотів...— Не хотів.— Тоді чому ви караєте його зараз за те, що сталося тоді?— Ми не караємо його за минуле.Катцумі говорила тихо, але твердо.— Ми караємо його за те, що він свідомо повторив те саме.— Він урятував мене...— Він зробив вибір.— І що в цьому поганого?!— Те, що він поставив одну людину вище за закон, вище за світ і навіть вище за власний народ.Додавайте книгу у бібліотеку, підписуйтесь на мене та починайте в трагічний та романтичний світ Кіцуне. Нагадую, що по завершенні книги, вона стає у платному доступі. Непрогав те можливість прочитати її безкоштовно ✨

Читати блог

Бонна Форб

20 липня, 2026

Книга, що почалася з одного питання

#нова_книга

Всім привіт!Я люблю читати статті про те, що надихає письменників та взагалі людей мистецтва на творчість. Комусь допомагає музика, хтось надихається чужими роботами. Я сама часто черпаю ідеї з книг, фільмів та історій інших авторів.Але книга, яку я публікую зараз, почалася для мене лише з однієї фрази: Що робить нас людьми?Це питання поставила мені одна з подруг, і воно так сильно мене зачепиво, що я досі не знайшла на нього однозначної відповіді. Довго розмірковувала над ним, бо відповідь, здавалося б, лежить на поверхні. Але кожна людина відповідає на нього по-своєму.У результаті саме це питання певною мірою надихнуло мене на написання книги «Кейгу. Народження монстра». Ця історія - моє особисте бачення того, як людина може стати монстром і як монстр може бути людиною.Для когось це буде просто фантастика. Для мене ж це історія про самопізнання, пошук себе та спробу зрозуміти оточуючих. Вона створювалася під впливом пандемії, війни та життя у новій реальності.Якщо вам відгукуються подібні теми, якщо вам цікаво спостерігати за дорослішанням героїв - як у прямому, так і в переносному значенні - буду рада, якщо ви познайомитеся з моєю книгою.І ще мені дуже цікаво дізнатися: Що, на вашу думку, робить нас людьми?

Читати блог

Марк Лис

19 липня, 2026

Кінець одного - завжди початок іншого!

Вітаю усіх присутніх!Завтра (20.07) о 7:00 вийде останній розділ першої частини Хуртовини! Хто не знає, що то таке - то соціальне затишне фентезі про хлопця, що був небажаною дитиною у сім'ї професійних пияків з досвідом. І цей хлопець отримав можливість почати усе з чистого аркуша в новому світі, в який він потрапив виключно випадково. Власне, ця книга написана людиною, про людей. Адже, що тоді, в середньовіччі, що зараз, у сучасності, єдине, що не змінилося - це людина! Усі персонажі Хуртовини - живі!(ні, звичайно, вони вигадані і на .тхт файлі знаходяться, але читаючи - ви цього не помітите).Читаючи Хуртовину, ви будете відчувати грайливий азарт Яшми, легку сором'язливість Айвіна, мудрість Хельги, силу Калеба та усіх інших. І щоб ніхто, прочитавши першу частину, не сумував, очікуючи на продовження - завтра (20.07), о 7:00 вийде "Хуртовина: Частина Друга"!А ще, цей цикл має неймовірні ілюстрації, що доповнять ваше занурення в атмосферу світу!Не пропустіть!З Вами був Марк Лис!Бажаю приємного перегляду і нехай щастить!

Читати блог

Ася Рей

19 липня, 2026

Запрошуємо до творчого марафону на Booktons!

#відлуння_прадавніх_лісів

Чи чули ви коли-небудь шепіт старого лісу? А може, вірите, що серед Карпат і досі живуть мавки, мольфари, лісовики, русалки, чугайстри та духи природи?Саме для тих, хто любить український фольклор, магію та атмосферні історії, ми створили творчий марафон «Відлуння прадавніх лісів».📅 Тривалість марафону: 1–31 серпняПротягом усього серпня автори публікуватимуть свої історії, натхненні легендами, міфами й народними переказами. Це можуть бути:🌲 фентезі;🍃 містика;✨ магічний реалізм;🦊 пригоди;💚 романтика з елементами фольклору;🕯 історії про відьом, мольфарів, знахарів, берегинь, лісових духів, русалок та інших міфічних істот.Марафон відкритий для всіх авторів, незалежно від досвіду. Якщо у вас давно була ідея написати історію, але бракувало натхнення — зараз саме час!На вас чекатимуть: 🍂 тепла атмосфера творчої спільноти; 🌿 взаємна підтримка авторів; 📚 знайомство з новими історіями; ✨ спільне натхнення та любов до української культури й легенд.Ми вже отримали підтримку адміністрації платформи, тож будемо разом популяризувати марафон і знайомити читачів з новими історіями.Якщо хочете приєднатися — ще не пізно! Серпень стане місяцем, коли давні легенди оживуть на сторінках ваших книг.🌙 З 1 по 31 серпня відкриймо двері у світ, де кожне дерево пам'ятає легенди, а кожна стежка веде до нової історії.До зустрічі у марафоні «Відлуння прадавніх лісів»! 🍃📖

Читати блог

Booktons

19 липня, 2026

🌿 Літературний марафон «Відлуння прадавніх лісів»

#марафон #містика #своє_рідне #фентезі #фольклор

Чи чуєте ви шепіт дерев? Чи вірите, що між корінням дрімають давні духи, а у вечірньому тумані ще можна зустріти тих, про кого давно складають легенди? Запрошуємо всіх охочих долучитися до літературного марафону «Відлуння прадавніх лісів», який нам запропонувала провести талановита авторка Ася Рей.Марафон триватиме з 1 до 31 серпня. Це місяць історій, натхненних українським фольклором, міфами, легендами, містикою та магією природи. Неважливо, пишете ви короткі замальовки, оповідання або романи — головне, щоб у ваших текстах пробуджувались прадавні ліси і дихали свіжими травами, оживали містичні істоти, забуті обряди й дива. Що чекає учасників?🍃 Творчі завдання протягом місяця.🌙 Атмосфера спокою, магії та взаємної підтримки.📖 Нові знайомства з авторами, які так само люблять фольклорне фентезі та містику.✨ Можливість поповнити свою бібліотеку новими творами й знайти нових читачів.Що отримають учасники?🌿 Пам'ятний бейдж учасника — кожен автор, який виконає умови марафону, отримає унікальний електронний бейдж на згадку про участь.📖Індивідуальну рецензію — ми уважно прочитаємо кожен твір і підготуємо змістовний відгук із аналізом сильних сторін, атмосфери, образів та рекомендаціями для подальшого розвитку.📣 Інформаційну підтримку — роботи учасників отримають висвітлення в наших соціальних мережах. Ми розповідатимемо про твори, знайомитимемо читачів з авторами та допомагатимемо привернути увагу до їхньої творчості.✨ Нові знайомства та читачів — марафон стане чудовою нагодою познайомитись з іншими авторами, обмінятися враженнями й знайти однодумців.🌲 Творчу спільноту — це не конкурс, а простір взаємної підтримки, натхнення та любові до фольклору, містики й гарної літератури.Якщо вам близькі легенди, духи лісу, мавки, русалки, прадавні боги, забуті стежки й загадки стародавнього світу — ми будемо раді бачити вас серед учасників.Нехай серпень стане місяцем, коли ліси знову заговорять через ваші історії.🌿

Читати блог

Віталій Соул

18 липня, 2026

Аферисти чи ні

#історія_злати_котаро

Новий дім зустрів їх несподіваною гостинністю. Двоповерхова будівля з міцним дахом і чистими вікнами виглядала куди краще, ніж вони собі уявляли. Коли Інарі провела пальцем по відполірованому столу, вона не знайшла й порошинки.— Нічого не розумію. Ми точно будинки не переплутали? — здивовано промовила Злата, розглядаючи затишну вітальню. — Котаро, дай мені мою сумку.Хлопець, чия увага була прикута до витонченого різьблення на стінах, не дивлячись, простягнув руку з багажем. Він чітко відчув, як лямки ковзнули з його пальців, ніби хтось їх підхопив.— Ну, значить, нам менше роботи, — радісно вигукнув Оні, вже передчуваючи солодке безгіддя. — Можна нарешті пообідати та завалитися відпочивати!— Котаро, дай мою сумку, — терпляче повторила Злата, стоячи з порожніми руками.— Та я ж щойно її віддав! — Котаро різко розвернувся і нахмурився. Сумки біля дівчини не було. — Я... я готовий закластися, що ти її забрала.— Ти мені нічого не давав, — заперечила вона, починаючи нервово озиратися.— Прокляття, — вимовив Сузако, і в його голосі прозвучало не роздратування, а скоріше втомлене впізнання. — Знову він.— Хто «він»? — Інарі миттю напружилася, її ніздрі затріпотіли, вловлюючи ледь помітний, чужий запах.Екзорцист мовчки вказав рукою вгору, на темні балки стелі.— Той Ногіцуне тут. Він вважає цей дім своїм.Над їхніми головами прокотився знайомий зухвалий смішок. У тіні між балками майнув пухнастий пісочний хвіст, а потім з’явилося й усміхнене обличчя світловолосого пройдисвіта. Він зручно вмостився на висоті, дивлячись на них.— Ой, які люди! — промурчав Владічок,— А я дивлюсь, якісь обличчя знайомі.— Ану спускайся сюди, білява шельмо! — проричав Котаро, чиї кулаки миттю стислися. — Я тобі зараз вуха так накручу, що станеш схожим на зайця!— Ой-ой, як грубо, — Владічок театрально зітхнув, розглядаючи свої нігті. — Я тут, можна сказати, затишок створював. Пил витирав, павуків ганяв... Кетічка каже, що за такий сервіс треба платити. - Платити?!- Злата відчула, як її щоки починають палахкотіти від люті. — Владічок, віддай сумку по-хорошому, — спокійно, але загрозливо промовила вона, і під її ногами почав розповзатися тонкий шар інею. — Бо цього разу поруч немає охоронців, яким ти зможеш поскаржитися на «жорстоких крадіїв». — Ой, та годі вам. Ви справді готові влаштувати тут погром, намагаючись мене впіймати? — Владічок ліниво позіхнув, балансуючи на балці під стелею. — А хто потім буде все це прибирати? Краще просто оплатіть послуги готелю.— Який ще готель?! — Злата відчула, як її праве око почало ледь помітно сіпатися. — Тут ніколи не було ніякого готелю!— Ми щойно відкрилися! — з сусідньої кімнати діловито вийшла Кетічка. Вона поправила свою хакаму і глянула на гостей з виглядом досвідченого адміністратора. — Першим клієнтам — знижка.Котаро, якому перспектива махати ганчіркою подобалася ще менше, ніж перспектива платити, повільно опустив кулаки. Лінь перемогла бойовий дух.— Поверни сумку! — грізно наказала Злата.Владічок одним легким рухом скинув сумку вниз. Дівчина миттю зазирнула всередину, перевірила речі, банку з павучихою, а потім знову звела сердитий погляд на Ногіцуне. Той, зітхнувши, дістав із рукава її гаманець і теж кинув його власниці.— І скільки коштує... сервіс? — запитала Інарі, ледь стримуючи сміх від цієї сюрреалістичної картини.— П’ять золотих на місяць з людини. З Оні три золотих, — так само серйозно відчеканила Кетічка.— А чому з Котаро менше? — здивувався Сузако.— Він мені подобається. Такий атлетичний блондинчик, — мала кілька разів швидко заблимала очима, дивлячись на розгубленого Котаро.Сузако, не вагаючись, дістав із гаманця десять золотих і простягнув дівчинці.— Сподіваюсь, сервіс буде на висоті.— Серйозно? Ти справді будеш їм платити? — Злата від подиву ледь не випустила гаманець.— Це цілком людські ціни, — Сузако знизав плечима, наче мова йшла про купівлю хліба. — У готелях дорожче. Якщо вони стежитимуть за порядком та чистотою, то чому б і ні? Я втомився після битви з Дайтенгу. Якщо ви хочете ганятися за Ногіцуне, трощити меблі й потім самі все лагодити, то вперед. Але без нас.— Вибач, подруго, але у фінансових питаннях у нас головний Сузако, — Інарі підморгнула Златі й схопила екзорциста за руку. — Пішли обирати кімнату, поки атлетичні блондинчики рахують монети.Злата глянула на Котаро. Оні вже стояв спиною до Владічка, приречено відраховуючи три золотих.— Аферисти! — пробубніла Злата, віддаючи свої п'ять монет.— З повагою до персоналу, будь ласка! У нас тут система штрафів за грубість, — попередила Кетічка, згрібаючи гроші в маленьку торбинку.Котаро передав малій золоті.— Тримай... бізнес-леді.— Дякую, красунчик! — Кетічка знову заблимала очима, викликавши у Котаро нервовий кашель.

Читати блог

Віккі Грант

17 липня, 2026

❤️Літературноий флешмоб «Книжковий бар» — Кава з кардамоном❤️

#книжковий_бар

Дорогі мої читачі та автори❤️Сьогодні настав час для моєї черги у нашому затишному літературному флешмобі «Книжковий бар»!До цього нас уже пригощали своїми унікальними смаками чудові автори:Spicy Bourbon Bulleit Rye — від Марини МелтонButterfly Pea Lemonade — від Наталії КоржТрав'яний чай — від Юлії ЛюдвиВишневий лимонад із льодом — від Вікторії Грош«Маргарита» — від Аліни Шапошник (до книги «Сльози акторки»)«Медарія» — від Діани Лисенко (до книги «Покликані: Надія на світанок»)А сьогодні я із великим задоволенням запрошую вас до східної казки.❤️ Мій напій — Кава з кардамоном.Вона присвячена моєму роману «Східна троянда і серце воїна».❤️ Кава з кардамоном — це не просто напій. Це аромат, який з перших нот переносить до величних палаців Катару, безкраїх золотих пустель, розкішних садів та легенд, що передаються з покоління в покоління.Кардамон надає каві благородної пряності, тепла й глибини — саме таких почуттів, які переплітаються на сторінках роману.Тому я сьогодні хочу запросити вас на особливий, зігріваючий та неймовірно ароматний напій — східну каву з кардамоном.Вона пряна, благородна та глибока. У її насиченому ароматі поєдналися велич королівської родини, палка пристрасть, незламний дух воїнів та сама душа загадкового Сходу.Цей напій присвячений моїй гарячій новинці — роману «Східна троянда і серце воїна»!❤️Про книгуІсторія великої принцеси Катару та її королівської родини розгортається як справжня сага про боротьбу, честь, любов і незламність.Коли принцеса Вікторія разом із молодшою сестрою Еммою опиняються в смертельній небезпеці, їхнє життя змінюється назавжди.Та поруч із Вікторією є той, хто готовий кинути виклик самій долі.Дем'ян — її чоловік, справжнє серце воїна. Він готовий пройти крізь випробування, щоб урятувати найдорожчих людей. Його шлях стане легендою про мужність, відданість і силу кохання.Проте не лише він бере до рук зброю заради майбутнього.Уся королівська родина об'єднується, щоб захистити свою землю, своїх близьких і честь династії. Кожен із них проходить власний шлях випробувань, доводячи, що справжня сила народжується там, де живуть любов, єдність і відданість.❤️ Чому саме кава з кардамоном?Тому що вона, як і моя книга, поєднує ніжність і силу.Спочатку відчувається м'який, оксамитовий смак, але вже за мить розкривається пряний характер кардамону — яскравий, сміливий та незабутній.Саме такою є історія Вікторії та Дем'яна: ніжною, пристрасною, сповненою небезпек, подвигів і великого кохання.Ця книга є частиною масштабної сімейної саги. Якщо ви любите повністю занурюватися у сюжет — у вас є чудова можливість прочитати всі попередні частини історії про прекрасну арабську принцесу та її родину від самого початку і до кінця! Пройдіть цей захоплюючий шлях разом із героями, щоб відчути кожну емоцію та розкрити всі таємниці східного палацу.✨ У книгах на вас чекають:Королівська родина та величні палаци;Незламна принцеса та сильний герой;Арабські традиції та східний колорит;Викрадення, небезпечні пригоди та сімейні таємниці;Боротьба за свободу та відданість понад усе;Обов'язковий щасливий фінал!«Навіть серед безкраїх пісків пустелі розквітають троянди, якщо їх береже серце справжнього воїна».✨ Запрошую вас поринути у світ східних традицій, королівських інтриг, величних палаців, безкраїх пустель і легенди, що народжується серед гарячих пісків.Можливо, саме «Східна троянда і серце воїна» стане тією історією, яка зігріє ваше серце так само, як чашка ароматної кави з кардамоном.Приємного читання та смачного занурення у світ Сходу! Наш літературний флешмоб «Книжковий бар» триватиме до кінця цього місяця.Якщо ви також хочете поділитися своїм унікальним рецептом та презентувати історію — долучайтеся та пишіть організаторці Вікторії Грош (https://booktons.com/author/viktoriia_hrosh?id=183).Як вам мій напій? Любите каву з прянощами? Діліться своїми враженнями у коментарях! ????

Читати блог

Меню

Сповіщення

Повідомлення

Чати

Жодних нових повідомлень

Блоги