Сповіщення

Непрочитано 0 з 0
Позначити як прочитані
Жодних нових сповіщень.
Щойно надійдуть нові сповіщення, вони відображатимуться тут.

Повідомлення

Чати

+

Жодних нових повідомлень

Блоги

avatar

Ксенія Терра

30 липня, 2026

Спокуса, що пахне весною і гріхом

Іноді найнебезпечніша битва починається не на полі бою.А в тиші нічного табору, коли всі сплять, вогнища догорають, а весняне повітря стає надто теплим, надто густим, надто живим.Касій і Еліра давно вдають, що між ними лише обов’язок, війна й спільна мета. Він тримається в тіні, наказуючи собі не наближатися. Вона виснажує себе роботою, ніби може втомою заглушити те, що вперто прокидається під шкірою.Але почуття не питають дозволу.Вони ростуть у кожному погляді, у кожній випадковій тиші, у кожному русі, який хочеться зробити — і не можна.Цієї ночі Касій переступить межу.Не як воїн. Не як колишній інквізитор. А як чоловік, який занадто довго стримував бажання торкнутися жінки, що стала для нього і спокусою, і порятунком, і найнебезпечнішою слабкістю.Еліра теж не камінь.Вона опирається. Злиться. Зупиняє його. Зупиняє себе. Бо знає: якщо вони дозволять цьому вогню розгорітися, він спалить не тільки їхній спокій.Він може зруйнувати все, що вони так відчайдушно намагаються втримати.Це глава про бажання, яке рветься крізь заборони. Про пристрасть, яку доводиться душити власними руками. І про двох людей, які вже програли одне одному, але все ще намагаються вдавати, що тримають контроль.

Вайб серії Aeternum Confrontation✨

Вітаю, друзі! Коли я пишу книги, завжди уявляю атмосферу, настрій, музику, які відчуття книга має викликати у читача, які емоції.І подумалось мені: а що як зробити колаж із вайбом кожної книги у серії, над якою я активно працюю?)Спершу опис серії мого темного фентезі:Aeternum confrontationAeternum Confrontation (Одвічне Протистояння) — це цикл з кількох книг, що знаходяться в межах одного Всесвіту, де янголи, демони та люди не просто співіснують, а борються за право на істину, свободу і себе самих. Незалежно від рангу, сили чи походження — кожен із них стоїть перед вибором, який змінить не лише його власну долю, а й увесь хід подій. У цьому світі немає випадковостей: усе — від першого подиху до останньої надії — вже визначено і передбачено. Але чи можливо змінити написане? Чи правдиве вчення, що все добре від Раю, погане — від Пекла, а грішне від Землі? Бо всі вони: і янголи, і демони, і смертні, бодай раз відчували в собі те Одвічне Протистояння: світло чи темрява? Добро чи зло? Потреба тіла чи душі?Частина перша:Novum InitiumІсторія, сконцентрована довкола занепалого янгола, Пекла та Небес.Занепалий янголБитви на мечахНебеса та ПеклоСильний жіночий персонажКохання ДияволаСпокуса/ Від ворогів до коханцівАнотаціяNovum Initium (Новий Початок)У тіні ще не розгорнутого бунту, Люцифер готує ґрунт для повстання, здатного похитнути владу Небес. Викрадення Предводительки Небесного Війська стає ключовим моментом у його великому задумі.Після запеклих боїв Світла і Темряви, двоє смертних не підозрюють, що саме від них залежатиме подальше процвітання Пекла. Їхні історії переплітаються з фатальними рішеннями істот, чия сила начебто безмежна, та насправді ще більш уразлива перед сумнівом і спокусою.Це перший крок до правди, за яку доведеться платити. І лише той, хто втримається між тягою до світла і спокусою перед тінню — отримає право на Новий Початок.Троп-карткаТрейлер до книги тут!Частина друга:Tale FatumІсторія збудована на двох сюжетних лініях: перша довкола смертних, друга довкола янголів та демонів.Фатальна жінкаГарний плейлист (пісня під кожен розділ)Злочини та інтригиЯнголи та ДемониПриречене коханняНебезпека та СправедливістьАнотаціяTale Fatum(Така Доля)Азраель завжди вважала Смерть невблаганною. Невідворотною. Та коли приходить час для найдорожчих складно лишатись неупередженою. Складно не благати про порятунок.Всього одне парі, необдумано укладене вищими силами, може привести янгола на Землю, де люди руйнують себе поступово: брехнею, зрадами і силою, спрямованою проти іншого.Що станеться, коли загроза загальному порядку Небес та Пекла зіткнеться зі злочинністю та хаосом на Землі? Чи буде шанс врятувати тих, хто має значення? Чи судилося всім пізнати мир та спокій? Чи жити їм до скону у руйнуваннях, бо...Така вже Доля?Троп-карткаТизер до книги тут!Спін-офф до другої частини серії:Talis est ObsessioМістить розширені сцени з Tale Fatum та закриття арок персонажів.Історія збудована на трьох сюжетних лініях розділених на акти.(Книга у процесі)Приречене коханняЕмоційні стосунки "люблю-ненавиджу"Від друзів до коханцівОдержимість демонаПовільний розвиток(слоуберн)Янгол та людинаАнотаціяTalis est Obsessio (Така вже Одержимість)Ніхто не застрахований від кохання. Ні демони, ні янголи, ні смертні. Хай якими прихильниками "нижчого" клеймують перших, якими прагненнями до "високого" виховують других, чи якими грішними вважають третіх. Ніхто не застрахований від пристрасті чи бажання. Та все ж, у вирі почуттів та пошуку сенсів варто визначити: це все ж любов, чи одержимість?Троп-карткаТизер до книги тут!Якщо вас цікавлять яскраві персонажі, сповнені душевних переживань, що стикаються із викликами, пристрастями, бажаннями, моральним вибором і стійко приймають їх, оновлюючись — вам неодмінно сюди) І хоч серія буде зростати, бо я маю плани щонайменше ще на три книги, кожну з цих історій можна читати окремо. Та я все ж раджу зануритись у неї повністю, гарантую: жодна книга циклу не залишить вас байдужими)Дякую, що дочитали аж сюди, всім наснаги та натхнення!Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️
avatar

Лана Сетман

30 липня, 2026

❤️ Літературний флешмоб «Книжковий бар» — Просекко з полуницею. ❤️

Вітаю, дорогі читачі! Літературний флешмоб  «Книжковий бар»  продовжується, де кожен автор пригощає своїми книжковими смаками та ароматами. ❤️Spicy Bourbon Bulleit Rye — від Марини Мелтон vbyvcha_viddanist_kapitalnyi_aphreid ❤️ Butterfly Pea Lemonade — від Наталії Корж perepysaty_final ❤️ Трав'яний чай — від Юлії Людви terpkyi_zapakh_dytynstva  ❤️ Чорний чай з яблуками, корицею та медом - від Торії Ліри smak_osinnoho_kokhannia ❤️ Вишневий лимонад із льодом — від Вікторії Грош lito_z_prysmakom_vyshni ❤️ «Маргарита» — від Аліни Шапошник slozy_aktorky ❤️ «Медарія» — від Діани Лисенко poklykani_nadiia_na_svitanok_knyha_6 ❤️ «Кава з кардамоном» — від Віккі Грант skhidna_troianda_ta_sertse_voina ❤️ «Флет-вайт» — від Ніколь Нікнейм pastka_dlia_dvokh_ztsilennia  ❤️ Світлана Аносова з чаєм Єдності korolivstvo_kryzhanoho_polum_ia_chastyna_1_obranaСьогодні хочу пригостити вас напоєм, який став символом моєї книги "Усміхнися, тебе зраджують" usmikhnysia_tebe_zradzhuiutМій вибір — просекко з полуницею.Він символом моєї книги «Усміхнися, тебе зраджують»usmikhnysia_tebe_zradzhuiutНа перший погляд він легкий, святковий та іскристий. Але варто зробити ковток — і відчувається легка кислинка. Саме такою є історія Катерини.Одного жарту вистачило, щоб її життя розділилося на «до» і «після». Фраза, сказана майже навмання, раптом виявилася правдою. Найболючішою правдою, яку тільки можна почути. Зрада чоловіка із рідною сестрою зруйнувала все, що вона будувала роками.Та ця книга не лише про біль.Вона про жінку, яка знайшла в собі сили не благати, не принижуватися і не погодитися на зраду. Про те, що іноді кінець старого життя стає початком нового. І що після найгіршого дня може з’явитися людина, поруч з якою знову захочеться усміхатися. Саме тому мій напій — просекко з полуницею. Спочатку він нагадує про гіркоту втрати, але дуже швидко розкривається ніжною солодкістю. Як життя, у якому після зради все ж знаходиться місце для кохання, поваги до себе та нового щастя.❤️ Запрошую вас познайомитися з Катериною usmikhnysia_tebe_zradzhuiut пройти цей шлях разом із нею. Можливо, після останньої сторінки ви теж повірите, що інколи зрада не кінець історії, а початок життя, у якому нарешті обирають себе.Приємного читання і смачного напоюЗ любов’ю,Лана Сетман ❤️
avatar

Торія Ліра

28 липня, 2026

❤️Літературноий флешмоб «Книжковий бар» — Чорний чай з яблуками, корицею та медом.❤️

❤️ Вітаю, дорогі читачі та автори!Літературний флешмоб «Книжковий бар» продовжує відкривати для вас нові книжкові смаки та аромати. Кожен автор пригощає читачів особливим напоєм, який найкраще передає атмосферу його історії.До цього нас уже пригощали своїми чудовими напоями:❤️ Spicy Bourbon Bulleit Rye — від Марини Мелтон❤️ Butterfly Pea Lemonade — від Наталії Корж❤️ Трав'яний чай — від Юлії Людви❤️ Вишневий лимонад із льодом — від Вікторії Грош❤️ «Маргарита» — від Аліни Шапошник (до книги «Сльози акторки»)❤️ «Медарія» — від Діани Лисенко (до книги «Покликані: Надія на світанок»)❤️ «Кава з кардамоном» — від Віккі Грант (до книги «Східна троянда та серце воїна»)❤️ «Флет-вайт» — від Ніколь Нікнейм (до книги «Пастка для двох. Зцілення»)❤️ А сьогодні запрошую вас скуштувати ще один особливий напій!Мій вибір — Чорний чай з яблуками, корицею та медом.Саме він став символом мого історичного любовного роману «Смак осіннього кохання».Це не просто чай. Це аромат старовинного Львова, тихих осінніх вуличок, золотого листя під ногами та вечорів, коли хочеться загорнутися в теплий плед, узяти до рук улюблену книгу й повільно насолоджуватися кожною сторінкою.Солодкість меду нагадує про ніжність першого кохання, яблука дарують легкий осінній смак, а кориця додає тієї самої пряності, без якої неможливо уявити справжню осінню історію. ❤️Про книгуЛьвів, 1898 рік.Осінь огортає старовинне місто золотим листям, ароматом кориці та гарячого чаю.Двадцятирічна Марія Левицька знає, що її доля вже вирішена — родина обрала для неї заможного графа.Та одна випадкова зустріч із загадковим аристократом Андрієм Орловським змінює все.Їхньому коханню доведеться пройти крізь родинні таємниці, суспільні забобони та небезпечні випробування. Але чи вистачить двом серцям сміливості боротися за своє щастя? Чому саме цей чай?Тому що він, як і моя книга, зігріває серце.Кожен ковток нагадує про осінній Львів, старовинні кам'яниці, романтичні прогулянки, теплі розмови й віру в те, що справжнє кохання здатне змінити долю.❤️ Запрошую вас завітати до осіннього Львова, вдихнути аромат кориці, яблук і меду та разом із героями пережити історію, яка, сподіваюся, залишить теплий слід у вашому серці.Приємного читання і смачного чаю! З любов'ю, Торія Ліра❤️
avatar

Ксенія Терра

27 липня, 2026

Коли вигадані почуття стають мірилом справжніх.

Коли у твоїх історіях живуть справжні почуття, шалена пристрасть, вибір на межі, біль, ніжність і емоції, які проходять крізь тебе наскрізь, у реальному житті вже дуже важко погоджуватися на щось підроблене.Бо ти пам’ятаєш своїх героїв.Пам’ятаєш, як проживала разом із ними їхні страхи, їхні зізнання, їхні втрати, їхню любов. Як іноді серце стискалося від сцени, яку ти сама писала, а потім ще довго не могла з неї вийти.І в якийсь момент розумієш: якщо я так глибоко вмію відчувати у своїх історіях, то чому в житті маю погоджуватися на поверхневе? На напівправду. На нещирість. На людей, після яких усередині залишається не тепло, а втома.Справжня любов до себе починається не з красивих слів. Вона починається з чесного вибору: не зраджувати себе.Не пояснювати собі чужу холодність. Не виправдовувати те, що ранить. Не триматися за людей лише тому, що колись вони були важливими.Я почала цей шлях приблизно чотири роки тому. Шлях до себе, до власної цінності, до вміння чути, що мені справді підходить, а що повільно забирає сили.А тепер, коли в моєму житті з’явилося письмо, я відчуваю це ще гостріше.Мої герої ніби навчили мене не погоджуватися на менше. Вони проходять темряву, втрати, страх, але все одно шукають справжнє. І після цього вже не хочеться зраджувати ні їх, ні себе.Тому я більше не шкодую, коли хтось іде з мого життя. Дякую за досвід, якщо він був. Відпускаю. А ще краще — вчуся не впускати туди тих, чия присутність від самого початку не відгукується серцю.Бо коли всередині є повага до себе, нещирість відчувається майже одразу.І тоді вже не хочеться грати в чужі ігри.Хочеться жити по-справжньому. Відчувати по-справжньому. Любити по-справжньому. І писати історії, в яких кожна емоція має серце.
avatar

Ксенія Терра

25 липня, 2026

Чому я пишу про відьом.

Колись, ще підлітком, я дивилася серіал «Всі жінки — відьми». І він так сильно мене вразив, що після нього відьми вже ніколи не зникли з моєї уяви. Мене завжди захоплювали ці жінки. Не тому, що вони вміли творити магію. А тому, що вони були сильними навіть тоді, коли світ намагався зламати їх до кісток. Їх боялися. Їх переслідували. Їх палили, катували, змушували мовчати й зрікатися себе. Але вони все одно не відмовлялися від свого дару, від своєї природи, від тієї сили, яка жила в них глибше за страх. Інквізиція не змогла випалити їх до останньої. Страх не зміг стерти їхню пам'ять. Вогонь не зміг знищити те, що було сильніше за полум'я. Мабуть, саме тому я тепер прошу про них. Про їхній біль, втрати, страждання, любов і непереборну внутрішню силу, яка підіймається навіть після найтемнішої ночі. Дякую Вам мої героїні. З Вами я відчула себе відьмою.
avatar

Ксенія Терра

24 липня, 2026

Кохання, якого не мало статися.

avatar

Анастасія Коулд

23 липня, 2026

Бій Ангоку і Ліона

Любі, новий розділ вже чекає на вас!!!Уривок ✨ Ангоку повільно поставив Джаан на ноги, але темні стрічки й далі міцно утримували її, не дозволяючи навіть поворухнутися. Ліон важко дихав, його одяг був розірваний, руки й груди вкривали глибокі порізи, кров повільно стікала на чорну кам'яну підлогу, залишаючи за ним червоний слід. Та золоті очі не відривалися від Джаан.— Ти в порядку?Дівчина ледве кивнула.— Ліоне...Почувши її голос, він ледь усміхнувся.— Я тут.Ангоку тихо засміявся.— Зворушливо.Він провів пальцями по щоці Джаан.— Сто років покарання... і ти проміняв їх на самогубство.— Забери від неї руки.— А якщо ні?Ліон зробив крок.— Тоді я їх відірву.На мить у залі запанувала мертва тиша. Потім Ангоку розсміявся так голосно, що стіни здригнулися.— Ти ледве стоїш на ногах!Його погляд ковзнув по ранах Ліона.— Міст Покути... Невже ти справді його пройшов?— Так.Приємного читання ♥️
avatar

Ніколь Нікнейм

22 липня, 2026

❤️Літературноий флешмоб «Книжковий бар»

avatar

Серж Левре

21 липня, 2026

Хто ти, мсьє Ніколя Шугай?

Вітаю!Я новачок на цьому сайті, тому хочу познайомити вас зі своїм героєм!Спецагент французької секретної служби Генерального директорату зовнішьої безпеки DGSE Ніколя Шугай із позивним "Вожай" - міцний чоловік атлетичної статури спортсмена у розквіті сил, з енергійним та суворим обличчям, як у піратського принца. Його ясний погляд, сповнений тихої іронії, дивиться на людей і речі з упевненістю, народженою життям, що багате на пригоди. Його чарівність не залишала байдужою жодну жінку...Ніколя Шугай - французький спецагент з українським корінням. Його прадід Микола Шугай був "останнім опришком" українських Карпат, ім'я якого наводило жах на місцевих багатіїв, чеські та угорські жандарми ганалися за ним по лісах та схилах, але йому таки вдалося обхитрити всіх та втекти до Чехословаччини. Проте його серце залищшилося у високогірному селі Колочава... Його праонук Ніколя, що народився у Франції, впитав з кров'ю прадіда волелюбність та ненависть до ворогів. У Парижі його виховували мати - українка Марічка Шугай та француз комісар поліції Поль Жав'є. Він закінчив Паризькій унівеситет Сорбонну та пройшов курс спеціальної підготовки... Ніколя Шугай - людина, яка не боїться йти назустріч небезпеці і здатна впоратися з будь-яким супротивником. Він має худорляве обличчя. Його волосся зазвичай темно-коричневого кольору із невеличкою сивиною. Високий лоб зі зморшками над прямим носом. Його карі очі широко розставлені над високими вилицями. Рот твердий і красивої форми, зазвичай стриманий, але іноді з відтінком чуттєвості. Відповідно до його багаторічної напруженої діяльності його тіло перебуває на піку фізичної підготовки. Його плечі масивні. У нього вузька талія, а його ноги виглядають як засмаглі стовпи гладких м'язів. Його м'язи не були надто очевидними, проте були схожі на сталеві троси. Ще один факт - зброя Ніка, яку він скрізь бере із собою. Ось його пістолет, Glock 17, який він ласкаво називає Гастон, у плечовій кобурі ліворуч. Ахіл - це ім'я його армійського ножа із золінгенівської сталі, з надійним замком великого леза: відкрившись, воно фіксувалося намертво й не могло випадково скластися навіть під значним навантаженням. Вийшовши у відставку, після п’ятнадцяти років бездоганної служби у DGSE, «Вожай» дав згоду на залучення його для виконання конкретних місій Директорату. А згодом, його колишній керівник відділу №44 полковник Жослен Бомон став ініціатором створення незалежної міжвідомчої шпигунської асоціації А.М.І.С. - «Association of Military Intelligence Companies» - Асоціація військово-розвідувальних компаній, яка має штаб-квартиру у 16 окрузі Парижу. Жослен Бомон із позивним «Жосс» мав неабиякий досвід шпигунської діяльності та зв’язки у різних структурах відповідного гатунку. Це дало змогу на отримання Асоціацією А.М.І.С. замовлень від монстрів розвідувальних служб світу. Ці замовлення були, м’яко кажучи, поза межами закону. «Незаконно, але дуже ефективно», - що стало свого роду девізом А.М.І.С. Першим кого залучив «Жосс» до роботи у новоствореній асоціації був його найкращий оперативник - Ніколя Шугай із позивним «Вожай»."Лондонський туман" є своєрідним рімейком, фанфіком по мотівам pulp-книжок та шпигунських фільмів 50-60 років минулого століття, герой та події цієї книжки перенесені в сучасний світ із новітніми гаджетами та подіями світової політики, де стрімкий сюжет поєднується з атмосферою міжнародної змови, небезпеки та фатальної гри спецслужб.Читайте гостросюжетний шпигунський детектив "Лондонський туман", де стрімкий сюжет поєднується з атмосферою міжнародної змови, небезпеки та фатальної гри спецслужб. Це перша книга циклу про агента А.М.І.С. - із таємними операціями, міжнародними змовами, екзотичними локаціями та героєм, завжди опиняється на межі між життям і смертю.
avatar

Ася Чирокбей

21 липня, 2026

Леді Вартова. Історія кохання і безмежної відданости

- Вона зовсім поруч з талісманом, - Амайя зосереджено вдивлялася у монітор.Ніби відгукуючись на погляд жінки, на екрані нервово пульсувала світлова точка, яка позначала місцезнаходження таємничого артефакту.- Ти можеш зв'язатися з її птахом? - подруга Амайї не відводила погляду від такого ж монітору, тільки замість схеми на екрані бігли рядки символів.- Можу, але це ризиковано, - руки Амайї в мітенках з купою датчиків пурхали над клавіатурою.Їхню розмову супроводжувало тихе гудіння потужних обчислювальних систем, яке час від часу переривалося стрекотінням звукових сигналів. Десь далеко, на позбавленому життя континенті, велетенські накопичувачі вловлювали енергію космічних процесів. Не дуже переймаючись справами людей, вони виконували своє завдання - забезпечити можливість зв'язку між світами.- Чим ми ризикуємо? - уважний спостерігач помітив би у словах Омеа відлуння сумніву.- Ти ж знаєш, - ніжна рука Амайї в мітенці мимоволі стиснулася в кулак. - Птахи висловлюються алегорично. У неї немає досвіду. Вона може не зрозуміти повідомлення.Дівчина, про яку йшла мова, навіть не підозрювала, що стала об'єктом уваги Хранительок. Від усієї душі Амайя прагнула б вберегти її від цього тягаря, бо кому, як не Старшій жриці, якій довелося назавжди залишити Храм Світла, знати, наскільки тяжкою є доля Обраної.Але також Амайя розуміла, що у неї це не вийде. Щоб здобути волю, юній особі доведеться пройти по лезу меча, коли все буде проти неї. Або майже все. Могутні Хранительки можуть тільки вказати шлях. Йти цим шляхом доведеться самій.- Один раз вона вже змінила свою долю, чи не так? - Омеа вочевидь симпатизувала дівчині.- Так, але...- Але що? - подруга Амайї була налаштована войовничо.- Ти ж знаєш, Книга Долі не любить втручань. Їй судилося вийти заміж і народити дитину. Доля вже звела її з нареченим - надійна партія.На сторінках Книги Долі не просто зберігався життєвий шлях людей; вона зберігала рівновагу між світами. Будь-яке втручання мало наслідки, які давалися взнаки через роки або навіть століття. Та в цьому випадку вони пройшли надто довгий шлях, щоб залишити все на волю Книги.- А Він?Амайя із сумнівом похитала головою:- Він зробив занадто багато помилок.Читайте історію кохання і безмежної відданості на сторінках книжки "Леді Вартова".
avatar

Ксенія Терра

21 липня, 2026

Зазирнемо трохи туди, де відьми варять зілля.

avatar

Анастасія Коулд

20 липня, 2026

Катцумі і Джаан

Любі, до прочитання доступний новий розділ роману "Лисяче серце"Уривок ✨ Коли Муйон відійшов, Катцумі зробила крок убік.— Заходь.Посеред кімнати стояв низький столик, поруч димів чайник.Катцумі сіла навпроти Джаан.— Кажи.Джаан довго мовчала.— Відпустіть його.Катцумі навіть не змінила виразу обличчя.— Ні.— Але...— Ні.— Він урятував мені життя!— Він порушив закон.— Бо інакше я б померла!— Саме так.Джаан різко підвелася.— І вас це зовсім не хвилює?— Хвилює.— Тоді чому?!Катцумі спокійно підняла очі— Тому що я відповідаю не лише за Ліона.— Про що ви говорите?— Якщо Верховний дух може безкарно вбити людину, то завтра це зроблять інші. Післязавтра — ще інші. Закон існує не для одного Ліона.— Але це була не просто людина! Вона хотіла принести мене в жертву!— Я знаю— То чому?!Катцумі вперше важко зітхнула.— Бо це вже другий разДжаан завмерла.— Шістсот років тому Верховні вже пробачили йому смерть смертної.— Ви говорите про...— Про шаманку.Дівчина зблідла.— Але... він же не хотів...— Не хотів.— Тоді чому ви караєте його зараз за те, що сталося тоді?— Ми не караємо його за минуле.Катцумі говорила тихо, але твердо.— Ми караємо його за те, що він свідомо повторив те саме.— Він урятував мене...— Він зробив вибір.— І що в цьому поганого?!— Те, що він поставив одну людину вище за закон, вище за світ і навіть вище за власний народ.Додавайте книгу у бібліотеку, підписуйтесь на мене та починайте в трагічний та романтичний світ Кіцуне. Нагадую, що по завершенні книги, вона стає у платному доступі. Непрогав те можливість прочитати її безкоштовно ✨
avatar

Бонна Форб

20 липня, 2026

Книга, що почалася з одного питання

Всім привіт!Я люблю читати статті про те, що надихає письменників та взагалі людей мистецтва на творчість. Комусь допомагає музика, хтось надихається чужими роботами. Я сама часто черпаю ідеї з книг, фільмів та історій інших авторів.Але книга, яку я публікую зараз, почалася для мене лише з однієї фрази: Що робить нас людьми?Це питання поставила мені одна з подруг, і воно так сильно мене зачепиво, що я досі не знайшла на нього однозначної відповіді. Довго розмірковувала над ним, бо відповідь, здавалося б, лежить на поверхні. Але кожна людина відповідає на нього по-своєму.У результаті саме це питання певною мірою надихнуло мене на написання книги «Кейгу. Народження монстра». Ця історія - моє особисте бачення того, як людина може стати монстром і як монстр може бути людиною.Для когось це буде просто фантастика. Для мене ж це історія про самопізнання, пошук себе та спробу зрозуміти оточуючих. Вона створювалася під впливом пандемії, війни та життя у новій реальності.Якщо вам відгукуються подібні теми, якщо вам цікаво спостерігати за дорослішанням героїв - як у прямому, так і в переносному значенні - буду рада, якщо ви познайомитеся з моєю книгою.І ще мені дуже цікаво дізнатися: Що, на вашу думку, робить нас людьми?
avatar

Марк Лис

19 липня, 2026

Кінець одного - завжди початок іншого!

Вітаю усіх присутніх!Завтра (20.07) о 7:00 вийде останній розділ першої частини Хуртовини! Хто не знає, що то таке - то соціальне затишне фентезі про хлопця, що був небажаною дитиною у сім'ї професійних пияків з досвідом. І цей хлопець отримав можливість почати усе з чистого аркуша в новому світі, в який він потрапив виключно випадково. Власне, ця книга написана людиною, про людей. Адже, що тоді, в середньовіччі, що зараз, у сучасності, єдине, що не змінилося - це людина! Усі персонажі Хуртовини - живі!(ні, звичайно, вони вигадані і на .тхт файлі знаходяться, але читаючи - ви цього не помітите).Читаючи Хуртовину, ви будете відчувати грайливий азарт Яшми, легку сором'язливість Айвіна, мудрість Хельги, силу Калеба та усіх інших. І щоб ніхто, прочитавши першу частину, не сумував, очікуючи на продовження - завтра (20.07), о 7:00 вийде "Хуртовина: Частина Друга"!А ще, цей цикл має неймовірні ілюстрації, що доповнять ваше занурення в атмосферу світу!Не пропустіть!З Вами був Марк Лис!Бажаю приємного перегляду і нехай щастить!