Сповіщення

Непрочитано 0 з 0
Позначити як прочитані
Жодних нових сповіщень.
Щойно надійдуть нові сповіщення, вони відображатимуться тут.

Повідомлення

Чати

+

Жодних нових повідомлень

Блоги

avatar

Олена Лук'янова

28 березня, 2026

НОВИНКА+18!! "Барбі для Мажора" ❤️❤️❤️

avatar

Наталія Корж

08 червня, 2026

Уривок з новели "Spotlight"

Цей чоловік звернув увагу на себе майже всіх дівчат в універстеті, не роблячи абсолютно нічого. Я не стала виключенням і теж дуже невдало підпала під його чари. Але якщо інші западали на його зовнішність, манеру спілкуватися та стиль, то в мене вийшло по-іншому. Спочатку я його люто ненавиділа. Весь час, всі 3 тижні від початку появи його пар. А ще - я ненавиділа всіх дурноголових студенток, які втрачали будь-яку гідність в його присутності. І найгірше - я не могла зрозуміти, ну, якого біса? Він же просто людина? Я вже почала думати, що він чорнокнижник якийсь, чи можливо продав душу дияволу... І моя ненависть тільки сильніше розросталася з кожною його парою, особливо, коли стало помітно, що це почуття взаємне. І помітила не лише я. На кожній, на кожнісінькій, парі він до мене сикався: "Лівицька, роздайте допоміжні матеріали; Лівіцька, принесіть книжки; Лівіцька, зберіть роботи і передате мені; Лівицька, вийдіть з аудиторії, пару я веду, а не ви з подругою розмовлятимете; Лівіцька, ще раз так нафарбуєтеся - можете не приходити на мою пару; Лівицька, не вкорстовуйте ці парфуми - в мене на них алергія; Лівицька, Лівицька, Лівицька..." В будь-кого від цього або луснула б голова, або здали б нерви. В мене стався другий варіант. Попри те, що він таким чином соромив мене перед групою - то не страшно, пережила б якось, але він почав мені зумисно занижати бали! Ні, ставив він мені "5", але це було не 100 балів чи 95, які я заслуговувала, а 90. Подруга на мої скарги відмахнулася, мовляв, чого ти ниєш, в тебе ж і так "5", а в мене ледь 65 намальовується. Як то кажуть ситий голодному не товариш. Після трьох тижнів моє терпіння луснуло і я зумисно вирішила дочекатися Дареса Йосиповича після занять, щоб поговорити. Чекати я чомусь вирішила біля його машини. Що в той день мене підштовхнуло до цієї "геніальної" думки я досі не розумію. Але саме з того дня і почалося моє персональне пекло.
avatar

Наталія Корж

08 червня, 2026

Читайте продовження в новелі "Spotlight"

Ніколь Назарівна Лівіцька. Як багато і водночас мало вкладено в цих трьох словах.Вперше я побачив її біля університету, коли приїхав на співбесіду стосовно посади викладача історії української літератури та сучасної української літератури. Перша дисципліна була у третього курсу, друга - в першого. В мене був важливий телефонний дзвінок і я вийшов на двір. Серед сили силенної студентів я звернув увагу на дівчину із фіолетовим волоссям. Вона була в колі друзів і вела діалог з білявим парубком, з яким відкрито і заливисто сміялася. Про що був мій тодішній телефонний дзвінок я так і не згадав. Але запам'ятав її. Можливо частково колір її волосся і послугував тим, що я звернув увагу на дівчину. Але саме її характер став тією причиною, чому в подальшому я продовжував звертати увагу лише на неї. Хоч, звісно, старався цього і не показувати. На парах саме з нею я вів довгі діалоги, часто відхиляючись від тем, тому що мені було неймовірно приємно і цікаво спілкуватися з Ніколь. Навіть в групі студенти вже заочно знали - якщо відповідає Ніколь, то це на всю пару, а отже можна розслабитися і не готуватися.Я так сильно хотів побути хоча б кілька хвилин з нею наодинці, що вигадав найдурніше, що може бути - почав занижувати їй оцінки, у сподіванні, що після пар вона підійде і попросить пояснення. Але вона не підходила. Ніколи.
avatar

Хелен Нуар

09 червня, 2026

Сьогодні хочу поговорити про дарк-романи.

Дарк-романи: романтизація червоних прапорців чи просто література?Сьогодні хочу поговорити про дарк-романи.Ще кілька років тому цей жанр буквально увірвався у світ літератури як щось нове, привабливе та незвичне для більшості читачів. Зараз же дарк романи стали майже звичним явищем, особливо серед молодої аудиторії.І ось тут у мене виникають неоднозначні думки.Такі книги мають певний підступ. Особливо для емоційно незрілих читачів, і насамперед для молодих дівчат. Те, що в реальному житті було б очевидним red flag, у багатьох подібних романах часто романтизується і подається як прояв великого кохання чи пристрасті.Останніми роками автори дедалі частіше піднімають у своїх книгах важливі та болючі теми: згвалтування, торгівлю людьми, домашнє насильство, психологічні травми. Проблема в тому, що нерідко ці серйозні питання губляться серед великої кількості кліше, токсичних взаємин та моментів, які викликають більше крінжу, ніж бажання задуматися над головним посилом твору.Втім, не буду ханжею.Мені подобається значна частина таких романів. Більше того, деякі сцени, моменти турботи чи шаленої пристрасті я із задоволенням побачила б і в реальному житті. Саме тому я добре розумію популярність цього жанру.Але водночас важливо пам'ятати: дарк роман — це художня література, а не посібник зі створення здорових стосунків між чоловіком і жінкою.Так, іноді хочеться обклеїти книгу стікерами, виділити улюблені цитати та залишити власні коментарі на полях. Проте загалом я ставлюся до таких історій досить поверхнево. Для мене це спосіб отримати емоції, втекти від реальності на кілька годин і зануритися у вигаданий світ, який існує лише на сторінках книги.Моя перша спроба попасти в жанрhttps://booktons.com/book/osobystyi_kod_dostupuДодаю кілька моїх улюблених дарків. Деякі з них ще досі не перекладені на українську. Але це питання часу)А як ви ставитеся до дарк-романів? Чи вважаєте їх безневинною розвагою, чи все ж бачите небезпеку в романтизації токсичних стосунків?