Сповіщення

Повідомлення

Чати

+

Жодних нових повідомлень

Блоги

avatar

Антон Очерет

27 травня, 2026

Кілограм свіжого дракона

Вітаннячко, леді й джентльмени! Сьогодні порадую вас ще однією новою історією. Писалась на іншому ресурсі під флешмоб, тут - в якості винятку, викладаю її одразу всю.Отож, цього разу в нас аж дві причини для натхнення. Перша - банальна. З-поміж інших речей у фентезі мені завжди подобалась алхімія та її можливості. Я особисто вважаю, що алхімії підвладне все - більше навіть, ніж магії, яка завжди має свої рамки й закони. В одній з моїх історій героїня за допомогою алхімії створює не лише зілля, а, наприклад, косметичні засоби, піну для набивки матрасів, іноді - навіть напої.Тому це тема, яку точно ніяк не оминути. Ну а божевільний алхімік - це взагалі класика жанру... Тому в мене має бути хоч один такий персонаж))Друга причина (з якої, власне, народилась назва) - більш цікава. Відомий мем про "кілограм щура" (відомий у вузьких колах, зате настільки, що про нього аж пісню написали) полягає в тому, що гексоген колись використовували в якості отрути для щурів. І на кілограм щура було потрібно десь 100 міліграм гексогену, якщо мені пам'ять не зраджує (а вона мені зраджує регулярно, невірна така-сяка).Ми розмінюватись на щурів не будемо - в нас буде набагато епічніша... звіринка. Але членів товариства захисту прав драконів попрошу заздалегідь не хвилюватися хх))⚠️ Анотація ⚠️ Йому відомі всі таємниці алхімії. Філософський камінь? Як два пальці. Мед поезії? Тю, теж мені. Еліксир безсмертя? Ну... треба дослідити, але можливо - бо алхімії підвладне все!Єдине, що йому досі не вдалось з'ясувати - це як вбити дракона. Тобто, приготувати те, що його вб'є.Скільки мегапарацельсів мани потрібно на кілограм дракона, аби досягти результату? Скільки нещасних піксі треба довести до сказу, збираючи їхній пилок? Чи можна витримати крик мандрагори достатньо довго, аби зібрати бажану кількість її кореню?Він це все з'ясує. На те він і Лерой.Хоч і не Дженкінс.✍ Читати:☢️ Кілограм Дракона ☢️
avatar

Svitlana Anosova

07 липня, 2026

Привітики! ❤️

Мене звати Світлана, і я авторка-початківець.Я пишу про кохання та фентезі. Якщо ви любите драконів, які перевтілюються в королів, сильних героїнь, народження спадкоємців, битви з монстрами, виживання, морські пригоди на Туманних Островах і небезпечні походи Пустелею Вогняних Вітрів — ласкаво прошу до моєї спільноти! ✨А якщо ви шукаєте жахи, то, мабуть, ця сторінка не для вас. Тут живуть історії про кохання, яке не вмирає навіть перед обличчям війни, часу чи долі. ❤️Щотижня на вас чекають нові глави, цікаві пригоди й емоції. А від вас я буду дуже рада підписці, ❤️, якщо історія сподобається, та коментарям. Люблю їх усі — і захоплені, і критичні, адже вони допомагають мені ставати кращою.І ще маленьке прохання про розуміння. Я мама маленької донечки, тому іноді життя вносить свої корективи. Але я щиро стараюся радувати вас новими главами якомога частіше.Ласкаво прошу до моїх історій! ❤️✨️❤️
avatar

Svitlana Anosova

03 серпня, 2026

Привітики, дорогенькі читачі!

avatar

Ксенія Терра

18 серпня, 2026

Мої студенти вже готові запалювати.

Ну що, ласкаво просимо до Академії! Тільки от чи готові наші першокурсники до того, що ці стіни викличуть у них цілу гаму емоцій — від дикого шоку до нестримної цікавості? Спойлер: ні, ніхто до такого не готовий. ​Здавалося б, класичний початок: нові знайомства, розклади, пари. Але наша Академія вміє зустрічати гостей. Першокурсники ще навіть не встигли розібратися зі своїми розкладами, як на них уже чекають:​Викладачі з великою кількістю скелетів у шафах (і це в прямому сенсі!). Починаючи від загадкових кураторів, які приховують моторошні таємниці експедицій, і закінчуючи суворими інструкторами, від чиїх поглядів замерзає повітря.​Дракони, які раптом починають поводитися дуже дивно. Забудьте про милих крилатих вихованців — коли стіни ангарів вібрують від їхнього загадкового гулу, стає відверто не до жартів.​Таємниці, що ховаються за кожним рогом. Архівні документи, закриті сектори, заборонені дослідження і те саме загадкове «Ехо», яке поступово просочується в кожен куточок академічного життя.​І, звісно ж, виживання на межі. Бо тут неможливо просто вчитися — доводиться вибирати, кому вірити, коли навколо починають божеволіти старшокурсники, а повітря наелектризоване від небезпеки.​Але хіба це когось зупиняє? Наші герої тільки починають свій шлях, і вони точно планують запалити у цій моторошній Академії... якщо, звісно, самі не згорять у цьому вогні.
avatar

Ксенія Терра

19 серпня, 2026

Знайомство з викладачами Академії Драксарії. Динамічний дует катастроф.

avatar

Ксенія Терра

21 серпня, 2026

Знайомство з викладачами Академії Драксарії. Космічна провідниця.

Якщо ви думаєте, що навчитися літати на драконі — це просто триматися за поводи і не панікувати, то професорка Ліора Селестін швидко переконає вас у протилежному. Знайомтесь, викладачка злиття свідомостей і жінка, яка виглядає так, ніби належить не людському світу, а зоряному небу. ​Вона вчить тому, чого бояться більшість курсантів — перестати бути тільки собою. Її лекції завжди починаються з тиші, яка лякає більше за будь-який екзамен. Вона говорить метафорами, які спочатку здаються суцільною загадкою, раптово завмирає посреди речення, бо «слухає» щось своє, і бачить студентів наскрізь.​Поруч із нею завжди її дракон — Ейріс. Вони розуміють одне одного без слів, адже межа між їхніми розумами майже стерта. Ейріс відчуває емоції гостріше, ніж будь-хто з людей, і здатна читати думки так глибоко, що після цього залишається відчуття легкого запаморочення.​Їхні методи здаються дивними й нелогічними, але саме Ліора здатна достукатися до найбезнадійнішого студента й допомогти йому відчути справжній, ментальний зв'язок із крилатим побратимом.​Але за цією космічною спокійністю ховається важка ціна. Постійне перебування на межі двох свідомостей виснажує. Іноді здається, що професорка занадто глибоко розчиняється в чужих думках і втрачає зв'язок із реальністю...​Чи наважилися б ви впустити когось у свій внутрішній світ і почути справжній голос свого дракона?
avatar

Ксенія Терра

26 серпня, 2026

Трохи цікавенького з Драксарії

​Дракен переміг із розгромним, абсолютним рахунком. ​Щойно магічний бар’єр, який захищав трибуни, розсіявся, сталося те, чого Кайрен абсолютно не очікував.На арену з вереском, якому позаздрили б баньші, хлинув натовп. Переважно дівчата.​Людські старшокурсниці в розстебнутих мантіях, витончені ельфійки Повітряного сектору, кілька суккубів із рогами, що сексуально згиналися, і навіть русалка, яка якимось чином левітувала у сфері з водою, — всі вони кинулися до переможця.​Кайрен думав, що "Льодяний Принц" зараз заморозить їх усіх одним поглядом. Але Дракен несподівано... розтанув.Обличчя ожило широкою, хижою і абсолютно нахабною усмішкою. Замість того, щоб відштовхнути фанаток, він пірнув у цей натовп. Дракен підморгнув ельфійці, пригорнув до себе якусь людську дівчину, лишаючи кривавий відбиток на її білій блузці (від чого та ледь не зомліла від щастя), і, коли проходив повз суккубку, грайливо, але міцно вщипнув її за сідницю. Суккубка радісно пискнула, випустивши хмарку рожевого диму.​— Оце так... — у Торіка відпала щелепа. — Він же півхвилини тому чорну діру розірвав! А тепер мацає демонесу! Він що, звичайний гульвіса?! Це ж не тільки я бачу?​— Типовий викид тестостерону та адреналіну після загрози смерті, — монотонно відрапортував Зіірі. — Репродуктивні інстинкти примітивних видів.​— Це... це просто несмак! — обурено пирхнула Вірея, відвертаючись. Щоки вкрилися густим рум'янцем чи то від сорому, чи то від обурення, що чистокровний ідеал виявився звичайним бабієм.
avatar

Ксенія Терра

30 серпня, 2026

Більше, ніж просто вершник: що таке справжнє злиття з драконом?

​В Академії студентів вчать як підкорювати. Контролювати. Використовувати жорсткі протоколи та ментальні блоки, щоб утримати руйнівну міць гігантських ящурів. Але істинне, глибоке злиття виглядає зовсім інакше.​Справжнє злиття — це не битва волі і не насильство над розумом звіра. Це унікальний момент, коли дві свідомості плавно переплітаються, утворюючи абсолютну гармонію. Людина і дракон стають єдиним цілим: вони дихають в унісон, відчувають простір одними рецепторами і не завдають шкоди одне одному. У такому стані немає господаря і раба, є лише бездоганний, непереможний симбіоз, який виводить магію на абсолютно новий рівень.​Ті, кому пощастило бути присутніми на турнірі Чорного Сонця, бачили цей феномен на власні очі.​Саме там Льодяний Принц — неперевершений Дракен — продемонстрував, чому він носить титул найкращого пілота Академії. Коли він злився зі своєму білосніжним льодяним драконом, повітря над ареною буквально кристалізувалося. Вершник робить це без примусу. Це нищівна міць, помножена на ідеальну довіру між вершником і його ящуром. Вони рухалися як один організм, холоднокровно і безжально залишаючи суперників позаду. Драксарія : Ехо Безодні
avatar

Ксенія Терра

06 вересня, 2026

Перший політ наших студентів

​Рейнар уже в сідлі свого Сапфірового дракона. Він зробив це настільки плавно і безшумно, що здається, ніби гравітація для нього не працює. На обличчі ніяких емоцій, але Кайрену здається, що тіні навколо його дракона густіші, ніж мають бути.​Зіірі поруч із ним зосереджено вираховує аеродинамічний опір.— Враховуючи розмах крил Пульсара і поточну швидкість вітру, оптимальний кут зльоту становить тридцять чотири градуси, — бурмоче, поки його дракон нетерпляче іскрить розрядами. Йому явно чхати на всі розрахунки свого вершника. Дракон бажає просто рвонути в небо.​Торік тим часом ледь заповзає на спину свого Смарагдового Броненосця.— Булижнику, тільки давай без різких рухів, окей? — шепоче, чіпляючись за ремені мертвою хваткою. — Я сьогодні спеціально не снідав, щоб нікого не обригати з висоти. Давай чілити в повітрі.​А Вірея стоїть біля свого Багряного дракона і ніяк не може застебнути фіксатор на сідлі — руки чомусь тремтять. Вона злиться на себе, на Моргата, на весь цей дурдом, але найбільше — на Торвальда, який зараз повільно наближається прямо до неї.​Втискає голову в плечі, готуючись до бурі. Бо щось він якийсь не такий.​Торвальд зупиняється поруч. Він не згадує вихідні. Не запитує про матір. Взагалі не говорить про них.​— Ти занадто сильно тягнеш ментальні «поводи» на себе, Соларіс, — голос звучить професійно, але в ньому є та глибока нотка, від якої по спині Віреї біжать мурашки. Він простягає руки. На них чорні шкіряні рукавиці. Сам застібає непокірний фіксатор на її сідлі. На секунду торкається її стегна — випадково чи ні, вона не знає, але її ніби б'є струмом.​— Я... я просто намагаюся тримати контроль, —видавлює вона, дивлячись на його ідеальний профіль. Ця його показна нормальність лякає її більше за сварки. Він поводиться занадто нормально.​— У цьому твоя помилка. З драконом не можна боротися, — Торвальд піднімає очі, в яких зараз немає нічого, крім зосередженості інструктора. — Як розподіляєш вагу?​— Рівномірно... — розгублено відповідає дівчина.​— Неправильно. Ти маєш відчувати рух його крил ще до того, як він поверне. Коли він іде вліво, твоя вага має зміщуватися не в протилежний бік, а разом із ним, створюючи єдиний центр тяжіння, — Торвальд відступає назад, критично оглядаючи її посадку. — Відпусти свої страхи, Віреє. У небі немає місця для брехні самому собі. Якщо ти затиснена, він це відчує і скине тебе.​Останнє речення звучить із подвійним дном, і Вірея з силою прикушує губу зсередини, щоб не видати своїх емоцій. Він справді навчає її. Віддає їй свій досвід, захищає її від помилки, і від цього почуття провини розриває її зсередини на шматки. Вона бачить зовсім іншого Торвальда — не зухвалого Льодяного Принца, а зібраного, неймовірно талановитого і серйозного пілота. І її тягне до нього з такою силою, що перехоплює подих.​— Зліт! — рик Фламберґа розриває напругу.​Земля під ними здригається. П'ять гігантських драконів одночасно відштовхуються від кам'яного плато. Повітря вибухає від помахів неймовірно могутніх крил. Вірею вдавлює в сідло, і перша секунда вільного падіння змінюється шаленим, п'янким ривком угору.​Холодний вітер б'є в обличчя, вибиваючи з легень залишки кисню. Вони пробивають нижній шар хмар і виринають у сліпучому сонячному світлі. Це не тренажери. Вже не теорія. Тепер це абсолютна, безмежна свобода.​Кайрен летить праворуч, його чорний розсікає повітря, наче ніж масло. Десь нижче чути дикий, напівзахоплений-напівпереляканий вереск Торіка.​А поруч із Віреєю, крило в крило з її Багряним драконом, виринає величезний, вкритий інеєм Льодяний ящір Торвальда. Дракен сидить у сідлі з такою грацією, ніби він народився в повітрі. Він дивиться на неї крізь свист вітру, і на його губах з'являється щира напівусмішка.​Вони набирають висоту, прямують до гострих скель і закритих секторів Академії. Але вони не готові до того, що трапиться далі.Повітря навколо них як суцільний ревучий потік. Вірея відчуває, як адреналін випалює з крові всі тривоги останніх днів. У небі немає ні Моргата, ні брехні, ні інтриг — лише шалена швидкість і гаряча луска під руками.​Але розслаблятися зарано.​— А тепер, салаги, розбудимо вашу кров! — реве голос Фламберґа в їхніх переговорних артефактах, вмонтованих у коміри льотних курток. Професор на своєму броньованому гіганті закладає такий крутий віраж, що в першокурсників перехоплює подих. — Пікірування в Ущелину Мертвих Вітрів! Зробите помилку — і вас зішкрібатимуть зі скель шпателем! За мною!