Спочатку:
На сторінку книги
Пророче ведіння Фірнона
У темній башті, де кам’яні стіни дихали холодом, у клітці сиділи Вікторія, Максуд і гірський ельф Фірнон. Його очі — порожні, голос — зник. Після закляття Малґаріуса він онімів, і навіть магія не могла пробити тишу, що охопила його душу.
Вікторія і Максуд трималися за руки. Їхні пальці тремтіли, але не від страху — від сили, яку вони намагались викликати. Їхня любов, їхнє добро — це був щит. Вони шепотіли слова надії, і темна енергія навколо клітки почала слабшати.
Але раптом — гоблін. Він вломився, мов буря, і почав трощити клітку. Його очі — червоні, як кров, а руки — з кігтями, що рвали метал. Він не чекав наказу Малґаріуса. Він хотів убити.
І тоді — світло.
У кімнату влетів молодий чарівник Ганс. Його посох світився, а голос — гучний, як грім.
— Сонце, прийди! — вигукнув він.
І промінь прорізав темряву. Гоблін застиг, закричав — і перетворився на камінь.
Вікторія і Максуд були врятовані. Вони обійняли Ганса, а той підійшов до Фірнона, поклав руку на його чоло — і прошепотів заклинання.
Очі Фірнона засвітились. Він заговорив. Його голос — слабкий, але живий.
— Я бачив ведіння… Лоліта в небезпеці. Їй потрібні друзі.
Ганс задумався. Пророче ведіння ельфа — це не просто сон. Це знак.
— Ми вирушимо до ельфійського царства. Вона має знати.
Поки вони йшли, Вікторія запитала:
— А як Лоліта? Її метку зняли?
Ганс похитав головою.
— Вона шукає чарівну арфу. Без неї метка не зникне.
Фірнон додав:
— У ведінні я бачив дівчинку. Майю. Вона буде поруч із Лолітою. Вона допоможе.
І раптом Фірнон замовк. Його очі потемніли. Ганс нахилився:
— Що ти бачив далі?
Максуд перебив:
— Нехай говорить. Фірнон, кажи.
Фірнон опустив голову.
— У Майї є сила… незрозуміла. Її батьки — непрості. Вона може бути ключем. Але… якщо вона не знатиме правди — її сила може стати темною.
Вікторія схвильовано сказала:
— Ми повинні попередити Лоліту. Якщо Майя небезпечна…
Ганс мовчав. Потім відповів:
— Я поговорю з Астреніусом. Він знає більше. А зараз — летимо до ельфійського палацу. Там ми знайдемо відповіді.
І вони вирушили — крізь ніч, крізь магію, крізь пророче світло, що веде до істини.
