Раді Вас бачити!

ЯРОСЛАВ.

Я прокинувся від відчуття пророжнечі. при чому воно було не лише в ліжку, а десь глибоко всередині мого тіла, моєї душі. Клима не було поруч. Я полежав з 5 хвилин, прислухаючись і нічого не почувши почав переживати. В квартирі стояла тиша, лише дивний жасминовий аромат не вписувався в загальну картину. Я піднявся і пішов до ванної. Чим ближче я підходив, тим насиченішим ставав аромат, а мені від нього забивало памороки - чомусь цей аромат збуджував настільки сильно, що в штанях стало як ніколи до болю твердо. Що відбувається??!

- Климе, ти там,ти живий? - позвав я друга.

За дверима ванної почулося шарудіння і слідом голос:

- Так, я живий, але...як тобі сказати...тут деякі невеличкі ускладнення.

- Щось сталося? - запереживав я намагаючись побороти стояк, але від голосу Клима мій член тільки ще більше засмикався!

- Яре, схоже в мене з'явилися ті симптоми, про які вчора говорили, - почув я через двері.

- Ооо, - несподівано.

- Що "Ооо"? Скажи щось нормальне, бо мені тут, бляха, страшно!

- Геей, все добре, вибач, я просто розгубився! Климе, все буде добре, це мине і нічого страшного тут немає, чуєш? Виходь і ми у всьому розберемося. Лікарі винайдуть якийсь антидот чи ліки, чи що там ще і все стане нормально. А поки з цим треба трохи пожити і це не страшно, чого ти.

Двері ванної привідкрилися і звідти висунулася кудлата чорна копиця волосся.

- Хотів би я побачити, що би ти робив, якби в тебе між ніг щось текло, - гаркнув мені невеселий хлопець.

- Ооо, все аж так? То це ж не смертельно, виходь, Климе. Он жінки так взагалі 7 днів на місяць мучаються не лише витіканням, а й жахливими болями, тож в тебе ще все добре в порівнянні з ними.

- Дуже заспокоює, - буркнув Клим і вийшов нарешті з ванної.

- Я тебе бачив будь-яким, тож мене не злякаєш! Тільки цей запах, - я принюхався, - ти теж його відчуваєш?

- Так, - відповів друг ідучи назад в спальню, - геть все пропахло морським бризом чи щось типу того.

- Дивно, але я чую аромат жасмину, наче кущ в квартирі виріс за ніч! Але це, - я ще раз принюхався, - це здається від тебе!

Хлопець звів на мене здивовані очі, потім опустив їх вниз і вирячено завмер. Схоже він помітив моє збудження, з яким я так і не впорався.

- Вибач, це...незнаю, що це, але він чомусь не падає і я відчуває себе дуже збудженими, кхм, мабуть в мене теж ці симптоми.

- Та ні, в тебе інші симптоми. В тебе симптоми домінантної сорони, а в мене схоже симптоми приймаючої сторони і тому мабуть нам так весело, - зітхнув Клим і повалився на ліжко, накриваючись ковдрою.

- Домінантні, приймаючі? Поясни, я не розумію, - я розгубився.

- Боже, Яр, ти знову не слухав важливу інформацію, про яку говорилося в новинах! Це простіше, ніж додавання! Ти маєш комусь вставити, щоб відчути полегшення. А в мене навпаки - мені мають вставити, щоб я відчув полегшення. І оскільки ми протилежні пазли, які зійшлися, тому нас і штирить, - почув я голос свого друга з-під ковдири.

- Ясно, зрозуміло, не дурень я. Але ти не перживай, я не буду тебе чіпати. Ми ж друзі! - я хоч і до болю в грудях хотів зробити все, що було сказано Климом, але точно знав, що ніколи не поведуся, як тварина, навіть під дією цих речовин!

- Звісно ти не будеш мене чіпати, Ярославе, - з-під ковдри з'явилося зле обличчя Клима, - звісно ми друзі. Але ти не чіпатимеш мене не через це. А через те, що для того, щоб когось чіпати потрібно мати до нього почуття, Ярославе! Якщо їх немає, то навіть ці незрозумілі мутації чи що це є не змусять тебе, Ярославе, доторкнутися до мене! - на цих словах Клим знову вскочив з ліжка і побіг до ванної грюкнувши дверима.

Я однозначно щось пропускав у всьому цьому. Але що - не міг зрозуміти.

______________________________

А ви як думаєте - Ярослав здогадається, що друг має до нього приховані почуття?