Раді Вас бачити!

Ми просиділи так кілька днів. Спочатку гралися в ігри, потім набридло і це, тому ми перейшли до перегляду фільмів та мультсеріалів. З'ясувалося, що Ярослав теж досі фанатіє від мультів і ми з радістю почали знову спостерігати за пригодами сімейки Пайнсів.

Ситуація тим часом ставала напруженішою - з'являлося все більше людей, в яких знаходилися симптоми дивної мутації. В основному тіла мутованих почали виділяти аромати різного ступеня наповненості: від ніжних квіткових до сильних дерев'янистих запахів. Складалося враження, що експериментували з парфумерним заводом, а ніяк не зі зміною сутності людини.

*******************

Із новин:

- Мені тут підказує, кмх, експерт, що якщо ви поруч з людиною, з якою у вас величезна біологічна сумісність, вас із цією людиною поєднала доля, бог, космос - вважайте як хочете, то тоді стриматися і нічого не робити буде дуже складно. Тож рекомендація - не стримуватися. Ну, або робіть, те що вважаєте за потрібне. На сьогодні ефір закінчився, чекайте нових включень, всім хорошого ранку, дня та вечора!

*********************

Ми як могли боролися з нашими феромонами так би мовити і намагалися абстрагуватися. Я, наприклад, по кілька разів на день дрочив у ванній і схоже, що Яр теж цим займався, тому що кожне відвідуванні вбиральні відчувалося як подорож до берега моря. Це трохи розвантажувало, але в мені продовжували вирувати емоції, яких раніше не було: злість через дрібниці, підвищена чутливість, сльози з приводом і без, жадання ніжності і захищеності.

Але на п'яту добу нашого спільного карантину щось змінилося.

Я прокинувся зранку і зрозумів, що відчуваю себе десь біля оази, насолоджуючись морським повітрям з темплими нотами сандалу. Я різко сів на ліжку. Ярослав спав поруч спокійним сном. Аромат тим часом набирав обертів і дурманив голову настільки, що я не стримався і ще раз обнюхав Ярову шию, відчуваючи жар його тіла. Потім ще кілька разів вдихнув і задоволений, наче кіт відкинувся назад на подушки. Моїм тілом розлилися теплі ріки чогось м'якого і пухнастого, що лоскотало всі мої нервові закінчення і воз'єднувалося десь в районі паха. Все моє тіло розніжило від передсексуального тяжіння вперемішку зі збудженням. Я ще раз нахилився до Ярослава вдихаючи аромат глибше. Але цього вже було не достатньо і піддаючись невідомій силі я нахилився ще нижче і лизнув його під щелепою. На це друг зреагував ворушінням і перевертанням при чому так, що загріб мене в свої обійми не прокидаючись. Мені стало дуже гаряче. Я був схвильований і збуджений настільки, що здавалося взірвуся від невикористаної енергії! Член уже неприємно терся об тканину піжамних штанів і до болю хотілося його торкнутися, щоб полегшити муку.

- Припини вовтузитися і спи, бо ти так неймовірно пахнеш, що я не втримаю себе ні в руках, ні в... - почув я позаду себе бурмотіння Ярослава і завмер.

- Це ти припини пахнути! І припини мене обіймати, наче я твоя власність!

- Ні, ти не моя власність, - гаряче чоловіче дихання обпалювало шию, змушуючи волосся ставати дибки.

- Тоді чому ти це все робиш? - я продовжував вербально протестувати, а на ділі навпаки - підсовувався ближче і намагався ще глибше забратися в його обійми.

- Я в тебе хочу запитати теж саме, - тут його долоня несподівано стисла мою сідницю і віддволікаючим маневром пірнула мені під білизну.

- Що ти?.. - я не впізнавав свій голос - хрипкий, як в затятого курця.

- Щось не так? - пальці хлопця пестили спочатку мої сідниці, а потім почали, на пробу, просовуватися вглиб, туди - між половинок. Я забув, що треба для годиться попротестувати, натомість здавалося я сам підсував зад вище і ширше розсовував ноги, між якими було вже досить мокро.

- Ти...перестань так робити, - ледь чутно і мабуть скоріше для самого себе вичавив я, коли палець друга кружляв навколо кілечка м'язів приємним лоскотом збуджуючи мене ще більше.

- Що перестати, ось це? - він знову погладив своїми пальцями мій вхід і від цього я відчув приплив вологості. - Мені здається тобі це навпаки подобається? Від моїх торкань тебе ось тут - ти стаєш все мокрішим і мокрішим.

- Перестань, - я хотів вирватися, але Ярославова хватка не дала мені цього зробити, я обернувся і побачив в його очах захват в перемішку з хіттю.

Нічого не кажучи і невідрвно дивлячись на мене Ярослав знову легенько потер мою дірочку, спостерігаючи. Мене заколисувало на хвилях морського аромату, який здавалояся в'ївся в легені та мозок! Я від задоволення прикрив очі, закусив губу і вип'ятив зад, ніби просячи ще. І він почув мої прохання, ковзаючи пальцями, змазаними моїми соками вздовж мого ануса. А потім він зробив дещо більше: увійшов в мене пальцем. Від цього я остаточно поплавився і глухо простогнав.

- Тобі так добре, Климе? Тобі подобається? - шепотів від десь над вухом пускаючи своїм подихом мурах по моїй шиї і слідом лишиючи на ній цілунки.

До першого пальця додався другий і я від перезбудження і нетерпіння сам на них насадився і почув звуки хлюпання.

- Я не почув чи тобі подобається? - повторив питання Ярослав, цілуючи мене у вилицю і заганяючи в мене пальці глибше.

- Так, - видихнув я, - дуже подобається, неймовірно подобається, завжди про це мріяв, щоб саме ти був моїм першим.

- Що ти сказав? - пальці юнака різко покинули мій зад і він розвернув мене обличчям до себе. Я не розумів, що це все було: вплив експериментів чи якісь хімікати чи ще якась чортівня, але я щойно зізнався другу, що весь цей час, поки ми дружили - я його хотів!

- Що ти щойно сказав, повтори? - неможливо було зрозуміти, що мене очікує - щось хороше чи погане за таке зізнання. Але приховувати я більше не можу, тим паче, коли вже почав.

- Я сказав, Ярославе, що я тебе хотів весь цей час! - з викликом в погляді відповів нарешті я. - Ні, не так. Спочатку я в тебе закохався, а потім став мріяти про тебе і про те, що ти станеш моїм першим партнером. Ось.

На обличчі Ярослава за хвилину змінилося з десяток емоцій і жодна з них не була негативною. Врешті він вимовив:

- Я почав про щось подібне здогадуватися, але не був певен! І як давно ти в мене закоханий, Климе?

- З підліткогово віку я почав відчувати до тебе щось.

- А мені ти забув про це сказати? Я ж твій друг!

- А що би це змінило? Ти ж точно не по хлопцям, тому я не вважав за потрібне таким ділитися, тим паче, що коли чесно, то я трохи побоювався твоєї реакції, раптом ти б перестав зі мною дружити і вирішив, що не хочеш мати нічого спільного з таким, як я. Ми ж ніколи не піднімали теми нашого справжнього ставлення до меншин, тому я не знав твоєї позиції щодо цього. А питати було ніяково, раптом ти щось запідозриш?

- Так давно і я нічого не помічав, - ледь чутно прошепотів друг, перебуваючи на своїй хвилі, наче й не чуючи того, що я говорив далі, - який же я ідіот!

- Що ти сказав?

- Я сказав, що я, ні - ми з тобою - два ідіоти!

- Чому це? - невдоволено запитав я.

- Бо приблизно з того часу, кретине, я теж маю до тебе почуття! І, повір, вони зовсім не дружні! І якби хоч хтось із нас двох, дурнів, бачив далі свого носа чи був сміливішим, то можливо ми уже давно були б парою!

- Але ж в тебе були дівчата...

- З якими в нас було не більше кількох побачень і лише Аліна була достатньо настирливою, щоб продовжувати наші відносини так довго. Тепер я розумію, що вона мала на увазі, коли казала, що в моєму серці є місце лише для одного. Це не робота, це ти, Климе, там завжди було місце лише для тебе. Весь цей час.

Я вологими очима спостерігав як колишній друг підсовується до мене і міцно обіймає. Я пригорнувся до Яра судомно вдихаючи заспокійливий солонуватий аромат.

- Ти ж будеш зі мною зустрічатися, Климе? - на одному диханні запитав хлопець десь на рівні моєї потилиці.

- Спочатку робиш непристойні речі, а потім вирішуєш запитати чи я з тобою зустрічатимуся?

- По-іншому не вийшло, я не міг вдавати спляче поліно, коли ти так неймовірно звабливо пахнеш! Тож вирішив, що хай краще отримаю по пиці, але я до тебе дорвуся і доторкнуся! - його хитра усмішка засліплювала. - То яка твоя відповідь, Климе?

- Так, Яре, звісно я буду з тобою зустрічатися! Яке дурне питання!

- Добре, що ми це все з`ясували зараз, а не, коли нам стукнуло під сорок.

- В тебе розумні думки, - усміхнувся я йому в шию і, піддаючись пориву, лишив на ній невагомий поцілунок.

Він роз'єднав наші обійми і серйозно подивився в мої очі.

- Давай домовимося - на майбутнє - без недомовок. В будь-яких питаннях.

- Повір, Яре, більшої недомовки, ніж ця - довжиною в десять років, уже не буде, - засміявся я опускаючи погляд на наші переплетені пальці.

- Тоді залишається ще питання з цією фігнею, - Ярослав абстрактно позначив наш стан.

- Здається треба просто чекати та намагатися насолоджуватися? Чи як там говорила та ведуча в новинах?

- Пропоную продовжити намагатися насолоджуватися. А для цього нам потрібна ванна, кілька ароматичних свічок і приємна музика.

- Пропозиція прийнята і затверджена!

Ярослав засміявся і нарешті палко мене поцілував. Вперше наші вуста поєдналися і це був вибух всього: ніжності, пристарасті, любові, наполегливості, чуттєвості і прийняття. Аромати морського бризу та жасмина враз розтеклися кімнатою, попереджаючи, що можливо до ванної сьогодні ніхто не дійде.