Сповіщення

Непрочитано 0 з 0
Позначити як прочитані
Жодних нових сповіщень.
Щойно надійдуть нові сповіщення, вони відображатимуться тут.
Всі сповіщення

Повідомлення

Чати

+

Жодних нових повідомлень

imageЮлія Людва
avatar
Відстежує - 23

Юлія Людва

Мене звати Юлія Людва .Пишу про материнство, родину, жіночі переживання й тепло простих моментів. Люблю створювати історії, у яких можна впізнати себе, свої емоції, свої обійми й свою любов.

avatar

03 липня, 2026

#флешмоб_книжковий_бар_буктонс Книжковий бар запрошує на трав’яний чай

#флешмоб_книжковий_бар_буктонс
#флешмоб_книжковий_бар_буктонсУчора в «Книжковому барі» нас пригощали Butterfly Pea Lemonade — чарівним лимонадом, який змінює свій колір так само, як змінюється доля героїв. https://booktons.com/book/perepysaty_finalА сьогодні моя черга.https://booktons.com/book/terpkyi_zapakh_dytynstvaЗапрошую вас на чашку трав’яного чаю з емальованого чайника, який пам’ятає не одне покоління родини.Він пахне м’ятою, чебрецем, літніми вечорами, теплом рідного дому й неспішними розмовами за сімейним столом. У кожній чашці — частинка пам’яті, любові та дитинства, до якого так хочеться повертатися.Саме таким є мій роман «Терпкий запах дитинства» — історія про родину, зріле кохання й прості миті, які з роками стають найціннішими.А завтра в «Книжковому барі» на вас чекатиме освіжаючий вишневий лимонад — концентрований сік стиглої вишні, свіжий лимонний екстракт, газована вода та кубики льоду. За його яскравим смаком ховатиметься нова історія, яка неодмінно знайде шлях до серця своїх читачів.До зустрічі в нашому «Книжковому барі»!
Читати блог
avatar

21 травня, 2026

Поки горить піч — живе пам’ять

#атмосфера_українського_села #памʼять_поколінь #психологічна_проща
Є книги, які вигадують.А є ті, які носять у собі роками.«Поки горить піч» — саме така для мене.Я не писала її заради сюжету.Я писала її, бо боялась забути.Забути запах печі після хліба.Тріск дров зимовими вечорами.Бабусині руки в борошні.Старі хустки.Пісні, які співали тихо, ніби для себе.Ті села, де люди жили важко — але жили справжньо.У цій книзі багато того, що болить мені особисто.І багато того, що, думаю, болітиме ще комусь.Це історія не лише про одну жінку.Це історія про покоління жінок, які тримали дім, навіть коли самі були втомлені, зламані чи недолюблені.Про людей, які не вміли казати «люблю» — але вставали о п’ятій ранку пекти хліб для своїх дітей.Про пам’ять.Про дім.Про коріння.І, мабуть, про страх одного дня зрозуміти, що піч уже давно згасла.Але поки вона горить — живе щось більше за нас.Буду дуже рада кожному, хто зайде в цю історію разом зі мною .
Читати блог
Головна Знижки Бонус Історія
18+ Увага! Сайт може містити публікації, не призначені для перегляду особами, молодше 18 років!
© 2025 – 2026 BookTons / Всі права захищені.