Не випадкова зустріч/ Ніколь Нікнейм

Життя іноді плете свою мережу так тонко, що ми не помічаємо ниток. Але пізніше, озираючись назад, розуміємо: ця зустріч не могла не статися. Вона була потрібна саме тоді, саме з цією людиною, щоб щось важливе зрушилося всередині нас. Невипадкові зустрічі — це тихі знаки Всесвіту, що нагадують: ми не самі в цьому світі. І навіть якщо ми їх не шукали, вони завжди знаходять нас саме тоді, коли серце готове.

1

Гостросюжетний любовний роман

Сучасна романтична еротика

Як пізнати кохання?

Ніколь Нікнейм

122 c.

щирі_почуттясильна героїнявідвертовід ненависті до кохання

Безоплатно

18+

Як пізнати кохання?

Безоплатно

Ніколь Нікнейм

Відстежувати

щирі_почуттясильна героїнявідвертовід ненависті до кохання

Анна - одна із найкращих знавців своєї справи. Вона хороший спеціаліст з психології. Вміє розмовляти з кожним пацієнтом і знаходити до кожного підхід через, що більшість пацієнтів одразу довіряють її і відкривають свої найпотаємніші секрети.
Завдяки такому професіоналізму, Анну запросили в одну із приватних клінік Одеси, для виконання певної роботи.
І все було б чудово, якби одного дня в її кабінет не зайшов Матвій - чоловік який за словами Аніного боса був зрадником. І Аня мала вивести його на чисту воду...
Чи вийде в неї це зробити, читайте в книзі: "Як пізнати кохання"

Читати далі

2

Гостросюжетний любовний роман

Сучасна романтична еротика

Куди приводить ненависть

Ніколь Нікнейм

62 c.

від ненависті до коханнявперта_героїняпротистоянняемоційнопристрастьвідвертоінтриги

Безоплатно

18+

Куди приводить ненависть

Безоплатно

Ніколь Нікнейм

Відстежувати

від ненависті до коханнявперта_героїняпротистоянняемоційнопристрастьвідвертоінтриги

Нарешті я почав вибиратися в люди.
Вихідний, восьма ранку — все навколо було порожнім і застиглим у ранковій прохолоді.
Порожня кав'ярня, запах свіжомелених зерен і тиша, яку порушував лише вхідний дзвіночок.
— Ми щойно відкрилися, — почулося замість привітання. Голос був сухим і трохи роздратованим. — Доведеться чекати пів години, поки прогріється кавомашина. — Вона підвела голову, і наші погляди зустрілись. У її очах не було бажання посміхнутися. Натомість — роздратування та втома.
Ця її відверта неввічливість обпекла мене, але не відштовхнула. Навпаки. Вона пробудила в мені щось давно забуте — упертість, бажання залишитися саме через її нахабство.
— Я зачекаю, — відрізав я, сідаючи за столик біля вікна, не відводячи від неї погляду.

Читати далі