Спочатку:
На сторінку книги
Вже настав грудень місяць. А з ним усі були в очікуванні наближаючихся свят. Як співається одній із американських пісень, — це найдивовижніший час року. Вдома все декорувалося, обдумувалися та купувалися подарунки. Планувалися вечірки, обговорювалися страви... Тільки в Кріса вдома нічого не змінювалося. Він з нетерпінням чекав на родину, щоб мати подібні клопоти. І ми дуже хотіли та планували зробити всю паперову частину якомога скоріше, щоб насолоджуватися повноцінним сімейним життям.
Для себе ми вже вивчили всі варіанти можливих шляхів легального перебування в країні. Робоча віза нам не підходила бо не було знайомих роботодавців, хто би міг заради нас піти на таке. А головною проблемою стало на заваді, що потрібно було перед урядом довести чому саме роботодавець має запросити іноземного працівника, а не надати перевагу комусь з місцевих.
Звичайна віза, гостьова, не дозволяла перебувати досить довго в країні і тим паче влаштовуватися на роботу. Тоді б це означало, що від самого початку наші наміри були не правдивими. А канадська міграційна політика дуже прискіпливо відноситься до всього цього. І в майбутньому можливі ризики не отримати дозволу на проживання чи навіть громадянства. Нас це аж ніяк не влаштовувало і ризикувати нашим майбутнім ми аж ніяк не хотіли. Тому вирішили чітко слідкувати правилам та закону. Йти крок за кроком, як того вимагали міграційні закони. А ще я була не сама, а з дитиною. Це ускладнювало усю процедуру.
Для нас дуже підходила віза возз'єднання родини. Коли чоловік (в нашому випадку, бо може так само і дружина спонсорувати чоловіка)виступає спонсором по всіх фінансових питаннях та зобов'язаннях за свою дружину та її дітей чи власних дітей, які були народжені не у Канаді. Після позитивного схвалення усіх документів дружині надавався відразу дозвіл на постійне проживання в країні строком на п'ять років, який можна було продовжувати потім безкінечно, якщо не було порушень перед законом, або податися на громадянство після трирічного перебування в країні. Все, що від нас було необхідно, це підтвердити наш шлюб та справжність відносин. Вся ця процедура займала дванадцять місяців, якщо дружина жила за межами Канади і документи надсилалися з її країни. Або два роки, якщо дружина вже перебувала у Канаді і подалися всередині країни. Ми вирішили притримуватися першого, швидшого варіанту. Крім того цей варіант давав змогу подати на апеляцію у випадку якщо офіцери приймуть негативне рішення і знадобиться додаткове розслідування.
Та для початку нам було потрібно зробити ще один візит для зустрічі, як планував Кріс раніше.
— Що ти думаєш на рахунок того, щоб податися на візу до Канади та прилетіти сюди. Щоб зустрітися з моєю родиною та друзями.
— Не знаю, можна спробувати.
— Краще побачити все своїми очами і зрозуміти чи сподобається тут тобі. Бо відпустка то зовсім інше.
— Я згодна з тобою.
— Може почнемо цей процес після нового року?
— Я трохи читала перед цим про візи, це все так складно для мене, скільки всього потрібно. Де все це і як робити, все на англійській мові і до того ж отримати візу до Канади це досить не просто.
— Так, це не легко. І мені потрібно підготувати чимало паперів, щоб підтвердити мою фінансову підтримку під час твого перебування тут і ми разом зробимо це.
— А мені потрібно довести, що я повернуся назад, а не планую залишитися там нелегально.
— Ми все це обговоримо більш детально вже після нового року. Тільки но зараз подумав, що це було б добре пожити разом під одним дахом у звичних умовах. І мені не потрібно брати відпустку на такий довгий період. Я зможу побути на роботі трохи поки ти будеш вдома.
— На коли ти плануєш це все?
— Я думаю на кінець березня або навіть початок квітня. Бо мені потрібно назбирати коштів, щоб були на рахунку. Довести мою платоспроможність. Але якщо тобі не подобається ця ідея ми завжди можемо придумати щось інше. Та цей варіант, зустрітися з моєю родиною та друзями, був би найкращим для міграційного процесу.
— Та все нормально. Я розумію усе і в той же час мене так лякає вся ця процедура. Стільки всього потрібно зробити ідо того ж все чітко і правильно без жодних помилок. Може знайти якийсь офіс тут, де люди розуміються на всьому цьому вже добре?
— Їх послуги коштуватимуть не дешево. Ми впораємося. То на перший погляд все страшно і не зрозуміло. Головне щоб ти не передумала, злякавшись всієї паперової тяганини.
— Я не знаю як воно все буде у майбутньому, та готова вже йти до кінця, щоб там не було. Я достатньо натерпілася в своєму житті невдач, що не хочу втрачати тепер такої можливості нарешті бути щасливою. Заради свого майбутнього та майбутнього своєї дитини. Можливо ти моя майбутня доля, а я так легко відмовлюсь від всього цього навіть не спробувавши!? Ні! Я з тобою і до кінця, до щасливого кінця.
— Так само і я! Моє життя також було сповнене злетів та падінь. Але я справді вірю, що знайшов саме те, що шукав. Ми будемо боротися за це.
— Звісно моя любов! Разом і до кінця! Разом ми сила!
— Скажи мені потім при можливості на який строк дії твій паспорт. Тому що це важливо для строків візи після її затвердження. Зараз віза до Канади видається строком на десять років. Але ти можеш перебувати тут лише шість місяців протягом всього року.
— Ого, нічого собі. З моїм паспортом все добре. Ще два роки. Та коли ми плануємо одружитися, то мені доведеться змінити паспорт зовсім за новим прізвищем.
— Нормально. Цього вистачить.
