Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
Спустів третій глечик, два після принесли слуги, коли Хакон набрав достатню кондицію, щоб перестати вбивати поглядом, але все ще знаходитись у відносному розумі. Кхемер майже не пив, а чекав саме цього моменту. І, нарешті, заговорив про те, навіщо насправді прийшов.
– Ти не можеш не знати, що моя мати серйозно налаштована проти тебе. Лише четверо з дванадцяти лордів зберегли вірність Акрогу і не піддалися на її вмовляння змістити законного спадкоємця.
– Так порадуй стару матінку, мені до чорта то не всралось!
– Братку, невже сам не знаєш, – Кхемер показово розвалився у кріслі і відпив трохи вина з кубка, яким недбало теліпав у руці, – Я не король. Мені вистачить одного року, щоб наплодити бастардів і розтринькати скарбницю.
– Це правда, – засміявся Хакон, а молодший полегшено зітхнув, що зумів завести розмову у потрібне русло. – І що ти пропонуєш? Коронація лише за тиждень.
– Довго. Розпорядися про завтрашній вечір. Ти вже король, потрібна лише церемонія для галочки.
– З глузду з'їхав! Жалоба триває мінімум вісім днів!
– А у нас особливий випадок, – змовницьки прошепотів принц, – Воєнний стан.
– Ха, ти ж завжди був проти цього бардака на кордоні, передумав?
– У жодному разі, з цього приводу в мене інші міркування. Для початку тобі потрібно отримати корону. Що, як не війна, є найкращим виправданням? Гарліон беззахисний, поки престол пустує. Але, вирушивши на кордон, ти не битимешся, а піднімеш білий прапор. Я розумію, що передсмертне бажання батька для тебе святе, але ти й сам усвідомлюєш, що Акрог лише розважався, намагаючись втекти з палацу, втекти від обов'язків.
Хакон давно це зрозумів, хоч і підігрував батьку у завойовницьких фантазіях. Йому теж не подобалось нудитись у палаці весь час.
– Нам не вигідна війна з Баленсією. Союз дасть набагато більше. У них родючі землі, а в нас багаті надра, на мою думку, ідеальні торгові відносини. До того ж, наші воїни виснажені і втратили сенс того, що відбувається. Пам'ятаєш їхні оповідання у таборі? Їхні обурення? Так, багато хто задоволений дармовою платнею, але у багатьох також є сім'ї, до яких вони прагнуть повернутися. Ця війна спустошує скарбницю та позбавляє сильних робочих рук. Армія, не сперечаюсь, важлива, проте не в таких кількостях ротів, які ледарюють на околиці. Ми з кожним роком біднішаємо, а лорди, користуючись забаганкою Акрога, навпаки багатіють. Вимагають більше золота, а самі виділяю мінімум підрозділам, що їм належать. Сам поміркуй, чи є сенс у такій війні?
Хакон мовчав. Насправді, він і сам про це здогадувався, і тепер рішення лягло йому на плечі. Сила корони в традиціях і грошах, тільки останні, на жаль, набагато важливіші.
– Так ось, – Кхемер вирішив, що зараз саме час дотиснути, – ми піднімемо білий прапор і вирушимо на переговори до Лійр’єна. Рогнвальд і сам не в захваті, тому не думаю, що відмовиться. А щоб укладений мир був ще міцнішим… Що ти думаєш про Еріку?
– Принцесу Баленсії? Куди ти хилиш, брате?
– Туди. Королю потрібна королева та спадкоємці. Звичайно, ти міг би засватати будь-яку з чотирьох дочок Рогнвальда, але ж вигідніше взяти найкращу, чи не так? А Еріка – ласий шматок для будь-якого чоловіка. Її слава непереможної та войовничої біжить попереду неї самої. Скільки вона здолала у поєдинку? Навіть якщо вона викличе і тебе, не біда. Воїна подібного тобі не знайти на всьому світі. Хто й здатний її приборкати, то тільки Хакон, справжній король Гарліона. Разом із нею та перемогою над нею твій авторитет злетить до небес, тільки уяви, скільки легенд та пісень складуть, вихваляючи твої міць і відважність. Той єдиний, що підкорив легендарну принцесу-воїна. Ми одним списом убиваємо двох кабанів. Мир із Баленсією на сімейних умовах, раз. Завів королеву, значить, і спадкоємець скоро з’явиться, два. Впевнений, дітки у вас вийдуть просто убійні.
Останній жарт Кхемер видав навмисно, щоб остудити можливий гнів брата, але Хакон на противагу всім очікуванням серйозно замислився. Гарліонці – воїни, та й він сам теж. То хто, як не оспівана в народі воїтелька, найкраща кандидатура на роль королеви?
– А, знаєш, – видав він через десяток хвилин, не забуваючи прикладатися до чарки, – дарма батько ніколи тебе не слухав.
