Раді Вас бачити!

Гаряча монетка завібрувала в долоні, вириваючи мене з бентежного сну. Я змокла по самі п'ятки, усе ж спати закутаною в теплу ковдру, та ще й повністю одягнутою, було не найкращою ідеєю, але інших варіантів у мене не було. Тому треба терміново провітритись.

Прислухавшись до тиші в маєтку, я обережно сповзла на підлогу й намацала свою торбу і взуття. Далі натягнула м'які шкіряні черевички і з грацією кішки почалапала в сторону вікна. Йти через маєток було б несусвітньою дурницею, точно можна було б натрапити на якогось слугу, але за щасливим збігом у нас зламався охоронний контур, і майстер має прийти вже через три дні. Я ще вдень перевірила, що сигналізація на вікнах не працює. Тож що це, як не провидіння духів? Точно з їх благої помочі мені так щастить.

Відсунувши штору, я обережно відчинила вікно. Моя спальня на другому поверсі, і найкращим би рішенням для мене був би плющ на стіні, але тато не любить зайві рослини. Тому і довелось розщедритись на артефакт із магією вітру. Він має пом'якшити моє падіння і безпечно транспортувати мою тушку на землю. Моя магія надто ненадійна, бо вчитись і розвивати її батько так і не дозволив.

Мінесая — дуже патріархальна країна. В тому ж Дерсалі у жінок значно більше прав. Але останні роки у нас почали приймати деякі корисні закони, переймаючи досвід сусідів. А все тому, що улюблена принцеса королівства була віддана туди заміж, і саме з її допомогою до нас доходить цивілізація. Вже навіть відкрились школи для дівчаток і є можливість вступити в академію.

 Питання лиш в тому, що багато сімей не готові підтримувати нові віяння, яким ще й десяти років немає. І наша сім'я — одна із таких. Ми з сестрою були на домашньому навчанні. Основи контролю магії, танці, етикет і догляд за дітьми. Ось що ми вивчали.

Історія, економіка, політика і прості заклинання — це те, що я вже вивчила самостійно потайки від батька останні роки. Надихнула мене на це історія про нашу ж принцесу, яку я випадково почула від кухарки ще років в дванадцять.

Але ось мені виповнилось двадцять, а це означає, що час заміж. І жодного шансу, що мені б дозволили вступити до академії. Тому так... Мені довелось обкрадати власну сім'ю, аби зібрати кошти на втечу. І мені за це зовсім не соромно.

— Покладаюсь на вас, — прошепотіла я молитву до духів вітру і стиснула в долоні артефакт, що ще з вечора висить на моїй шиї.

Прикусивши губу, аби не закричати від страху, я шуганула з вікна. Перші секунди були схожі на жах з відчуттям вільного падіння, і я вже було подумала, що мені продали бракований артефакт. Але в останню мить він спрацював, і я відчула, ніби вгрузла в м'яку повітряну подушку, після чого повільно приземлилась на дупу. Бо втримати ноги прямо від страху так і не змогла.

Полегшено видихнувши, я перевела погляд на своє вікно. Якби не ця маленька штучка, я б точно собі щось зламала. Але добре все, що закінчується добре. Швидко озирнувшись, я маленькими перебіжками від стовпа до куща рушила в напрямку задньої хвіртки. Вона призначена для слуг і веде у напрямку ринку і транспортної станції.

Про всяк випадок я купила декілька квитків на різний транспорт і на різні маршрути. Якщо на мене таки вийдуть, то ще спробуй дізнайся, куди і на чому я втекла.

Щойно опинилась за воротами, запнула куртку щільніше. Все ж на вулиці вже пізня осінь і досить прохолодно. Натягнула шапку, ховаючи косу, зверху капюшон, і рушила до станції.

До найближчого диліжансу у мене ще є дві години. Один паром відплив ще годину тому. Я квиток на нього віддала одній літній пані, коли їй коштів не вистачало. Тож якщо вирішать перевірити слід, то виявлять, що пасажир з моїм квитком відплив. Є ще дирижабель, який відлітає через тридцять хвилин. Було б непогано встигнути на нього. А квиток на диліжанс подарувати комусь на самій станції. Так у мене вийде, що на три із трьох маршрутів квитки були задіяні, і шукай вітра в полі. Це якщо вони ще дізнаються, які саме квитки я купила, адже брала я їх вже із новими документами.

Замріяно примружившись, я пришвидшила крок.

Я вже відчуваю запах омріяної свободи. Можливо, мені навіть вдасться вступити в академію. Винайму собі якусь маленьку кімнатку, якщо не вдасться попасти в гуртожиток. Після навчання буду підпрацьовувати, в ідеалі було б непогано влаштуватись в лавку травника. Цікаво і корисно. А після закінчення буду мати сувій про освіту і зможу нормально влаштуватись на роботу.

Можливо, колись навіть заміж вийду, але обов'язково за того, кого оберу сама. І чим не...

— Ох, — тільки що й встигнула ойкнути я, коли в очах потемніло.