Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги

Діти замовкли не відразу.

Спершу просто один обернувся. Потім другий. Потім хтось штовхнув сусіда — і шум почав стихати, наче вітер раптом ущух у траві.

— Дивись…

Дорогою до села в’їжджала процесія.

Сірі плащі. Коні йшли повільно, рівно, не здіймаючи пилу, ніби й вони розуміли, куди прямують.

А за ними — чорна карета.

Гладка, без вікон збоку. Лише вузька щілина спереду. Вона здавалася надто важкою для цієї дороги. Надто чужою для цього місця.

Діти перестали гратися.

Тепер вони просто дивилися.

Хтось пошепки сказав:

— Церква…

І цього було достатньо.

Дорослі почали виходити з хат. Обережно. Без зайвих слів. Хтось знімав головний убір. Хтось опускався навколішки й шепотів слова молитви.

Процесія зупинилася в самому центрі.

На мить стало зовсім тихо.

Потім збоку відчинилися дверцята. Звідти вийшла жінка в чорному. Довга сукня, строгий крій. Руки сховані в рукавах. Обличчя — спокійне, майже безвиразне.

Вона оглянула село.

Наче шукала щось конкретне. І, здається, знайшла.

— Тут, — тихо сказала вона.

Один зі служок підійшов ближче.

— Так, сестро.

— Це вона?

— Нам вказали саме на цей дім.

Жінка кивнула.

— Приведіть.

Двері в дім відчинилися майже одразу. Наче вони тільки й чекали. На порозі з’явилася жінка — проста, у вицвілому платку. Руки тремтіли.

Вона не сперечалася. Не ставила запитань. Лише кивнула. І пішла всередину.

Алія тоді сиділа на підлозі біля вікна. Вона чула шум надворі й спершу не звернула уваги.

Потім у домі стало тихо. Надто тихо. Ні скрипу прядки, ні стукоту мисок на кухні. А за вікном зник звичний сільський гомін.

Вона визирнула у вікно й одразу побачила карету.

Чорну.

— Мамо?

Голос прозвучав легко, майже весело. Вона не боялася.

Мати зайшла до кімнати. На її обличчі було якесь дивне вираження, якому донька не могла дати назви. Не злість. Не страх. Щось між ними. І ще — покора.

— Ходімо, — сказала вона.

— Куди?

— Вставай.

Алія насупилася, але підвелася. Цікавість виявилася сильнішою.

Вона ступила до дверей.

Надворі було надто багато людей. І всі дивилися. Не на карету — на неї.

Алія сповільнилася.

— Мамо…

Але мати вже тримала її за плече.

Міцніше, ніж зазвичай, підводячи доньку до жінки в чорному, що застигла біля карети.

— Це вона.

Жінка стояла нерухомо. Коли Алія підійшла ближче, та ледь нахилила голову, розглядаючи її.

Довго.

Надто довго.

Алія насупилася.

— Що?

Жінка не відповіла. Лише простягнула руку.

— Іди сюди.

Алія подивилася на матір.

Та кивнула. Надто швидко. Надто різко.

Алія не зрозуміла, чого від неї хочуть, але підійшла.

Рука жінки зімкнулася на її пальцях.

Алія смикнулася.

— Болить!

— Звикнеш, — спокійно відповіла та.

І повела до карети.

— Мамо!

Вона озирнулася.

Мати стояла на місці й просто дивилася. Лише дивилася.

Алія завмерла.

— Я скоро повернуся?

Відповіді не було.

Дверцята карети зачинилися, ніби відрізавши дівчинку від усього, що вона знала.

Зовні все зникло. Шум. Світло. Голоси. Залишилися лише темрява і незвичний запах ладану.

Навпроти сиділа жінка в сірій глухій сукні до п’ят і темній накинутій на голову накидці. Складені руки. Заплющені очі. Її губи ледь помітно рухалися в молитві.

Її обличчя було спокійним і холодним.

Алія дивилася на неї.

— Куди ми їдемо?

Жінка не відповіла.

Та, що сиділа поруч із Алією, міцно стискала її пальці, не даючи відсмикнути руку.

— Болить, — тихо сказала Алія.

— Це нічого, — відповіла жінка. — Скоро буде гірше.

Алія насупилася.

— Я хочу до мами.

— У тебе більше немає матері. Та, що була — залишилася там. У тебе буде нова мати. Та, якій служать усі.

Алія завмерла.

— Чому? Чому я не можу повернутися до своєї мами?

Жінка подивилася на неї.

І вперше в її погляді з’явилося щось живе.

— Бо тебе обрали.

Молитва навпроти стихла. Жінка в сірому розплющила очі й подивилася на Алію.

Так, ніби бачила не дитину.

А інструмент.

— Нам вказали на тебе, — сказала вона тихо.

Голос був рівний. Без емоцій.

— Хто?

— Та, що бачить.

— Ти була у вітрі.

Алія не відповіла.

Але її пальці мимоволі стиснулися.

Спогад виринув сам. Шум, вітер, що жбурляв в обличчя гострі піщинки, світло, біль і ще щось. Дивне й живе.

— Ти вижила, — продовжила жінка. — Отже, ти придатна.

— Для чого?

Жінка трохи схилила голову.

— Для служіння.

Карета рушила.

М’яко.

Але від цього стало тільки гірше.

Бо тепер було ясно: вони від’їжджають.

— Вітер змінює людей, — сказала жінка в сірому. — Але не всіх.

Вона уважно дивилася на Алію.

— Більшість помирає.

— Але деяких відзначає сама Мати, щоб вони служили їй.

Алія стиснула зуби.

— Я не хочу.

Жінка не змінила виразу обличчя.

— Це не має значення.

— Ні!

Рука на її пальцях стиснулася сильніше.

— Хочеш, — повторила жінка в чорному.

— Бо іншого в тебе не буде.

Карета хитнулася.

Ззовні почувся скрип коліс.

Алія відвернулася й втупилася в темну стінку карети. Крізь вузьку щілину спереду падав один-єдиний промінь світла, вихоплюючи дрібний пил, що кружляв над плечем і темною накидкою жінки.

Дівчинка намагалася не плакати.

— Таких, як ти, небагато, — продовжила жінка в сірому. — Ми збираємо вас.

— Навіщо?

— Щоб ви служили.

— Кому?

Жінка ледь усміхнулася.

 

— Богині-Матері.

— І людям.

— Ти навчишся відчувати, — сказала вона. — Шукати те, що потрібно Їй. Збирати.

— Я не хочу.

— Навчишся.

— Ні!

Жінка в чорному стиснула її руку ще сильніше.

— Досить.

Алія заплющила очі.

Боляче.

— Покора — це основа, — спокійно сказала жінка в сірому. — Ти зрозумієш.

Алія повільно розплющила очі, щоб подивитися в обличчя тій, хто не питатиме.

Вона глянула на свої стиснуті, побілілі пальці. І раптом — дуже тихо — спробувала вивернути руку у безмовному акті непокори.

Жінка в чорному одразу посилила хватку.

— Не треба, — сказала вона.

Алія завмерла. Але вже тоді знала, що обов’язково спробує вирватися. Знову. І знову.

А поки — буде слухняною.

Анна Лінн
Вітер та магія

Зміст книги: 62 розділа

Спочатку:
Розділ 1
1778044594
200 дн. тому
Розділ 2
1777536951
206 дн. тому
Розділ 3
1778007340
201 дн. тому
Розділ 4
1777537007
206 дн. тому
Розділ 5
1777613014
205 дн. тому
Розділ 6
1777613003
205 дн. тому
Розділ 7
1779549005
183 дн. тому
Розділ 8
1777700944
204 дн. тому
Розділ 9
1777791706
203 дн. тому
Розділ 10
1777791738
203 дн. тому
Розділ 11
1777872442
202 дн. тому
Розділ 12
1777872465
202 дн. тому
Розділ 13
1777872494
202 дн. тому
Розділ 14
1777955461
201 дн. тому
Розділ 15
1779549102
183 дн. тому
Розділ 16
1778058408
200 дн. тому
Розділ 17
1778058572
200 дн. тому
Розділ 18
1778058595
200 дн. тому
Розділ 19
1778131501
199 дн. тому
Розділ 20
1778131523
199 дн. тому
Розділ 21
1779549179
183 дн. тому
Розділ 22
1778131574
199 дн. тому
Розділ 23
1778224735
198 дн. тому
Розділ 24
1778269025
198 дн. тому
Розділ 25
1778269091
198 дн. тому
Розділ 26
1778268145
198 дн. тому
Розділ 27
1778268603
198 дн. тому
Розділ 28
1778268700
198 дн. тому
Розділ 29
1778269525
198 дн. тому
Розділ 30
1778269551
198 дн. тому
Розділ 31
1778269576
198 дн. тому
Розділ 32
1778324865
197 дн. тому
Розділ 33
1778324884
197 дн. тому
Розділ 34
1778399338
196 дн. тому
Розділ 35
1778399365
196 дн. тому
Розділ 36
1778399395
196 дн. тому
Розділ 37
1778399865
196 дн. тому
Розділ 38
1778483962
195 дн. тому
Розділ 39
1778483985
195 дн. тому
Розділ 40
1778516358
195 дн. тому
Розділ 41
1778516386
195 дн. тому
Розділ 42
1778567156
194 дн. тому
Розділ 43
1778567181
194 дн. тому
Розділ 44
1778567215
194 дн. тому
Розділ 45
1778656738
193 дн. тому
Розділ 46
1778656757
193 дн. тому
Розділ 47
1778695711
193 дн. тому
Розділ 48
1778731149
192 дн. тому
Розділ 49
1778731174
192 дн. тому
Розділ 50
1778731198
192 дн. тому
Розділ 51
1778822775
191 дн. тому
Розділ 52
1778822798
191 дн. тому
Розділ 53
1778865325
191 дн. тому
Розділ 54
1778865350
191 дн. тому
Розділ 55
1778912764
190 дн. тому
Розділ 56
1778912790
190 дн. тому
Розділ 57
1779002845
189 дн. тому
Розділ 58
1779002873
189 дн. тому
Розділ 59
1779078671
188 дн. тому
Розділ 60
1779078694
188 дн. тому
Розділ 61
1779078719
188 дн. тому
Епілог
1779078767
188 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!