Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги

Чим далі вони йшли, тим гучнішим ставав звук, набираючи в собі певний ритм. Спершу він здавався просто шумом, але згодом розпався на окремі удари з паузами. Наче десь глибоко капала вода. Та що далі вони просувалися, то ясніше ставало: це не краплі.

Це був пульс.

Глухий. Повільний. З проміжками.

І між цими поштовхами — протяжний, в’язкий гул. Наче щось щільне проштовхували вузьким проходом.

Алія йшла повільно, майже навпомацки. Очі вже звикли до зеленкуватого світла, але воно все одно викривлювалося, ламалося на нерівних поверхнях стін.

Світні зелені прожилки ставали ширшими. Їх було дедалі більше. Вони вже не просто тягнулися по каменю — вони випирали, мов канати, занурюючись углиб стін.

— Чуєте? — тихо спитала вона.

— На жаль, так, — відповів Кайл. — І мені це зовсім не подобається.

Азарг нічого не сказав. Він ішов попереду й уважно вдивлявся в тунель.

— Стійте, — раптом напружено промовив він, звертаючи їхню увагу на щось у стіні.

Вони зупинилися. Спершу Алія не зрозуміла, що саме він побачив. Потім помітила. В одній із прожилок було щось темне. Невелика пляма.

Вона підійшла ближче і завмерла.

Це був птах. Звичайний дрібний лісовий птах. Майже цілий — якщо не зважати на те, що його тіло було втиснуте всередину цієї зеленої жили. Наче сама стіна його поглинула.

Його крило ледь тремтіло. Ще живий? Чи це лише здавалося через рух усередині?

Алія повільно простягнула руку — і зупинилася, не торкнувшись. Усередині прожилки пройшов поштовх. Тіло птаха смикнулося і змістилося глибше. Наче його потягли далі цією живою трубою.

Після цього пролунав той самий звук, який вони вже чули. Глухий. Тягучий.

Кайл тихо видихнув:

— Гидота…

— Так, — перебила Алія, не відводячи погляду. — Воно так живиться.

Вони рушили далі. Тепер швидше. Бо зупинитися означало дивитися на ці зелені жили і на те, що було всередині. Темні плями з’являлися то тут, то там. Але якщо рухатися швидко, очі не встигали розрізнити, що саме рухається в цих каналах.

Та що далі вони йшли, то важче було не помічати.

Наступна знахідка була більшою за птаха. Білка. Стиснута, перекручена, ніби її втягнули всередину, не даючи вирватися. Хутро потемніло, місцями було стерте й вирване.

І знову — рух. Поштовх. Огидний звук. Рідина всередині жили здригнулася і потягла рештки гризуна далі.

Алія відчула, як Циц ще щільніше притиснувся до неї, дрібно тремтячи всім тільцем.

Кайл стиснув зуби.

— Здається, ось чому нам так не хотілося йти в той ліс. Аліє, ти казала, що він ніби порожній…

— Бо, схоже, воно вже зжерло там усе й узялося за людей, — закінчив Азарг.

Тиша після цих слів стала ще густішою.

Вони йшли далі. Після звуків з’явився запах. Спершу ледь відчутний. Потім виразніший. Теплий, солодкуватий, липкий запах розкладу, змішаний із сирістю землі.

Алія ковтнула.

— Не зупиняйтеся, — тихо сказала вона.

Але сама сповільнилася. Бо далі в стіні було щось значно більше.

Вовк.

Розірване тіло застрягло одразу в кількох прожилках. Наче його розтягували в різні боки, доки він не розірвався.

В одній із жил була голова звіра. Очі розплющені. Порожні, сліпо втуплені вперед, із застиглим жахом. І навіть зараз, коли вони дивилися, ця жила здригнулася — і голова повільно зсунулася.

Глибше.

Кайл відвернувся першим.

— Дідько… Вони не просто тягнуть їх кудись далі, — прошепотів він. — Вони їх переробляють.

Азарг кивнув.

— Як дерево воду. Тільки замість води — це.

Звук став гучнішим. Ближчим. Ритм прискорився. Наче вони наближалися до місця, де сходилися всі ці потоки. Кожна жила тягнула по собі “їжу”, поступово перетравлюючи й проштовхуючи залишки вперед. До центрального “шлунка” цього чудовиська.

А потім вони побачили людину.

Алія зупинилася так різко, що Кайл ледь не врізався в неї.

— Не треба, — одразу сказав він, помітивши, на що вона дивиться. — Ходімо далі.

Тіло було майже невпізнаваним. Занадто довго воно вже було тут. Занадто глибоко.

Одяг розійшовся, влився в цю зелену мережу. Шкіра втратила барву. Місцями її вже не було — вона зійшла, розчинилася. Це вже була не людина, а її тінь, випита, висмоктана чудовиськом.

І все це — повільно рухалося всередині каналів кудись углиб. Далі. Туди, де…

Алія різко відвернулася.

— Мабуть, це один із зниклих мешканців села, — тихо сказала вона.

Ніхто не відповів. Та й ні Кайл, ні Азарг не могли цього ні підтвердити, ні заперечити.

Звук попереду став ще сильнішим. Тепер він був не просто чутний. Він відчувався в грудях вібрацією. Як чужий пульс.

Алія повільно підняла погляд. Тунель попереду розширювався, стіни розходилися. Прожилки сходилися в одному місці, стаючи ще товстішими й яскравішими. А рідина в них рухалася швидше.

Вона зробила крок уперед і прошепотіла:

— Там…

Кайл подивився туди ж.

— Так.

Азарг міцніше стиснув тліюче поліно.

— Схоже, ми знайшли, куди воно все це тягне.

До знайомого вже гулу додався ще один звук. Удар. Ще один. Тепер він звучав майже як серце.

Алія видихнула:

— Центр.

І вперше за весь цей час вона відчула, як вітер здригнувся. Наче сіпнувся в путах, в останній надії.

Анна Лінн
Вітер та магія

Зміст книги: 62 розділа

Спочатку:
Розділ 1
1778044594
200 дн. тому
Розділ 2
1777536951
206 дн. тому
Розділ 3
1778007340
201 дн. тому
Розділ 4
1777537007
206 дн. тому
Розділ 5
1777613014
205 дн. тому
Розділ 6
1777613003
205 дн. тому
Розділ 7
1779549005
183 дн. тому
Розділ 8
1777700944
204 дн. тому
Розділ 9
1777791706
203 дн. тому
Розділ 10
1777791738
203 дн. тому
Розділ 11
1777872442
202 дн. тому
Розділ 12
1777872465
202 дн. тому
Розділ 13
1777872494
202 дн. тому
Розділ 14
1777955461
201 дн. тому
Розділ 15
1779549102
183 дн. тому
Розділ 16
1778058408
200 дн. тому
Розділ 17
1778058572
200 дн. тому
Розділ 18
1778058595
200 дн. тому
Розділ 19
1778131501
199 дн. тому
Розділ 20
1778131523
199 дн. тому
Розділ 21
1779549179
183 дн. тому
Розділ 22
1778131574
199 дн. тому
Розділ 23
1778224735
198 дн. тому
Розділ 24
1778269025
198 дн. тому
Розділ 25
1778269091
198 дн. тому
Розділ 26
1778268145
198 дн. тому
Розділ 27
1778268603
198 дн. тому
Розділ 28
1778268700
198 дн. тому
Розділ 29
1778269525
198 дн. тому
Розділ 30
1778269551
198 дн. тому
Розділ 31
1778269576
198 дн. тому
Розділ 32
1778324865
197 дн. тому
Розділ 33
1778324884
197 дн. тому
Розділ 34
1778399338
196 дн. тому
Розділ 35
1778399365
196 дн. тому
Розділ 36
1778399395
196 дн. тому
Розділ 37
1778399865
196 дн. тому
Розділ 38
1778483962
195 дн. тому
Розділ 39
1778483985
195 дн. тому
Розділ 40
1778516358
195 дн. тому
Розділ 41
1778516386
195 дн. тому
Розділ 42
1778567156
194 дн. тому
Розділ 43
1778567181
194 дн. тому
Розділ 44
1778567215
194 дн. тому
Розділ 45
1778656738
193 дн. тому
Розділ 46
1778656757
193 дн. тому
Розділ 47
1778695711
193 дн. тому
Розділ 48
1778731149
192 дн. тому
Розділ 49
1778731174
192 дн. тому
Розділ 50
1778731198
192 дн. тому
Розділ 51
1778822775
191 дн. тому
Розділ 52
1778822798
191 дн. тому
Розділ 53
1778865325
191 дн. тому
Розділ 54
1778865350
191 дн. тому
Розділ 55
1778912764
190 дн. тому
Розділ 56
1778912790
190 дн. тому
Розділ 57
1779002845
189 дн. тому
Розділ 58
1779002873
189 дн. тому
Розділ 59
1779078671
188 дн. тому
Розділ 60
1779078694
188 дн. тому
Розділ 61
1779078719
188 дн. тому
Епілог
1779078767
188 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!