- Любовна драма
- Сучасний любовний роман
- Віккі Грант
- Наречений моєї сестри
Наречений моєї сестри
Анотація:
У зал увійшов високий, статний чоловік із міцною статурою та акуратно підстриженою бородою. Його звали Степан — наречений Аліни.
У ту мить для Ані ніби перевернувся світ: вона побачила перед собою красивого чоловіка, який мав стати чоловіком її сестри. Серце закалатало, а погляд мимоволі зупинився на ньому.
Подруги, що сиділи поруч, одразу помітили реакцію Ані. Їхні очі перезирнулися між собою — у повітрі зависла тиша, наповнена здивуванням і передчуттям подій, які ще тільки мали розгорнутися.
***
Аліна ніжно обійняла сестру, підтримуючи її. Вона навіть не здогадувалася, що її наречений уже дивиться на іншу… і що в її житті з’являється невидима суперниця.
«Любов — це не розкіш, не примха, не забавка. Це — велика відповідальність.» (Ліна Костенко)
—
Віккі Грант
Наречений моєї сестри
«Жінка має право бути щасливою, навіть якщо світ цього не розуміє.» (Ольга Кобилянська)
—
Віккі Грант
Наречений моєї сестри
«Життя — це боротьба. І хто не бореться, той уже програв.» (Іван Франко)
—
Віккі Грант
Наречений моєї сестри
Зміст книги:
30 розділів
З цією книгою читають:
Щоденник Яти Ольше. Том І
“Якого такого?” - запитаєте ви. Із задоволенням відповім.
Я опинилася в іншому світі, без особистих спогадів про минуле життя. Тому в мене тепер нове ім’я, нове тіло, а на додачу - магія. А ще на мене очікує не тільки нове життя та нові знання, а й купа пригод, знайомств і випробувань.
Ну що ж, доле, виклик прийнято! Подивимося, що ти для мене приготувала.
“Ласкаво просимо в новий світ.”
Саме з цієї фрази почалися пригоди Яти Ольше в іншому світі, який мав стати її новою домівкою.
В книзі є:
Інший світ, інші раси, не лише класичні;
Потраплянці, перенародження;
Магія, магічна школа;
Боги, жерці;
Пригоди, таємниці;
Друзі, вороги;
Війна до початку подій;
Призначення, спадкоємство.
ТИША ПІД ВОДОЮ
— Ти ж кликав!
— Вийдеш до мене?
— Ні.
— Та годі! Я тебе від учорашньої ночі шукаю. Два села оббігав. Дай хоч подивитися на тебе!
— Навіщо шукаєш?..
— Не знаю… Заінтригувала, мабуть. Увесь час про тебе думаю.
— Конкретніше. У мене часу мало. Опівніч…
— Як звуть тебе? Звідки ти? Тебе ніхто тут не знає.
— Знають… просто не пам’ятають. Не ображайся, Ярко. Імені свого я тобі сказати не можу.
— Чому?
— Ім’я… це ж для нас, лісових духів, як заклинання. Владу ти наді мною матимеш, знайдеш, коли схочеш, а я цієї влади тобі дати не можу.
Між нами тиша
Спочатку — випадкові погляди, дивні жарти й мовчання, яке чомусь було таким комфортним.
Потім були повідомлення вночі, ревнощі, перші сварки, вступ до інституту й моменти, коли здавалося: це назавжди.
Але з роками між ними стало більше тиші, ніж слів.
Вона ховала почуття у щоденниках.
Він робив вигляд, що все добре.
І ніхто з них так і не наважився сказати головне.
«Між нами тиша» — це історія про перше кохання, яке росте разом із тобою… і водночас повільно руйнує тебе зсередини.
Мільйонер з мого минулого
Чоловік обернувся. Яся завмерла. Це був він. Ті самі очі, які вона бачила в снігах багато років тому, коли він залишив ту кляту записку. Тільки тепер він не був бідним хлопцем. Перед нею стояв впевнений мільйонер.
— Міша? — ледь чутно прошепотіла вона, забувши про професійну етику.
— Ми знайомі? — його голос став нижчим, але в погляді промайнула іскра впізнавання.
Він ще не знав, що жінка перед ним — та сама дівчинка-підліток, яка бігла за ним у заметіль. І він точно не знав, що саме вона зараз піклується його біологічних доньок, Беллу та Еліну, поки Олександра грає роль «світської левиці».
Щоденник Яти Ольше. Том ІІ
“Якими саме?” - запитаєте ви. Із задоволенням відповім.
Я неочікувано стала спадкоємицею Вільних Земель. Та це не головна проблема. Як виявилося, я є Спостерігачем від Головного, і моя поява в цьому світі зіпсувала багатьом плани. Хоча дехто зрадів. Демони, наприклад. І тепер завдяки мені вони знову намагаються захопити цей світ.
Ну що ж, хай спробують. Але нехай не очікують, що я буду просто спостерігати.
“Ласкаво просимо в новий світ”.
У РОЗШУКУ Новорічний переполох
— Можна. Пончик хочеш? Гарячий.
— Хочу…
— Тільки не криши й маслом не капай!
В очі б’є світло фар зустрічної. Машину кидає, і я різко тисну на гальма. Уникнувши аварії, виїжджаю на напівпорожню дорогу.
Серце калатає… Повільно їду далі. Пончики…
— Марія!..
— М?
— Мої сидіння цнотливо чисті, правда?
— Ваші глазуровані сидіння?
— Марія!!
— Шкода... Цнотливо чиста тепер тут лише я.
Вітаю)
Відповідь для Юлія Марченко
Юлія Марченко , Щиро дякую❤️
Відповідь для Віккі Грант Автор
❤️❤️❤️
Відповідь для Єва Борея
Єва Борея, Дякую щиро❤️❤️❤️
Відповідь для Віккі Грант Автор
Вітаю на платформі))) Успіхів вам ♥️
Відповідь для Ніколь Нікнейм
Ніколь Нікнейм , Щиро дякую Вам♥️
Відповідь для Віккі Грант Автор