Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+

Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.

Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років

Наступного дня офіс дихав якоюсь дивною напругою. Аліса ввійшла, усміхаючись, у легкому светрі й джинсах, а на її шиї ще ледве помітний слід поцілунку. Вона не приховувала тепер свого настрою — вона була щаслива.

Але щойно вона сіла за стіл — до неї підійшов Артур.

— Привіт, красуне, — його голос завжди звучав грайливо. Але сьогодні — з ноткою холоду. — Щось ти світишся.

Не від перемоги над Наташею?

— Просто хороший день, — відповіла вона спокійно.

— А це точно твій день… чи твого нового "спонсора"? — кинув Артур, нахилившись ближче.

Вона подивилась на нього різко.

— Обережно, Артуре. Це вже не флірт, а образа.

Він зітхнув і відвернувся.

— Просто дивно бачити тебе з ним. Він же… зламав тебе колись.

— І я сама себе зібрала. Без твоєї допомоги.

Ти класний колега, Артуре. Але між нами — ніколи не було більшого.

Він мовчав кілька секунд.

А тоді, з удаваною легкістю:

— Подивимось, як довго він витримає поруч із сильною жінкою. Такі, як Максим, люблять контроль. А не рівність.

І пішов.

Аліса стиснула кулаки. Його слова зачепили.

Але не тому, що вона сумнівалась у собі. А тому, що він мав рацію про одне — такі чоловіки, як Максим, не завжди витримують поруч із вогнем.

Але вона не була димом. Вона була полум’ям.

І якщо він не витримає — вона не згасне.

Ася Рей
Мій бос -мій колішній

Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!