Спочатку:
На сторінку книги
Мій справжній паперовий щоденник виглядає трохи інакше, і його зміст наступний:
Index librorum
I. Instrumenta
(Інструменти, стандарти, алгоритми, коди)
II. Lex Architecti
(Закони, інсайти, закономірності систем, механіка)
III. Evolutio et Disciplina
(Програма розвитку, методологія навчання)
IV. Liber Opus
(Книги, проєкти)
V. Concilium (Консиліум)
Це аналітичний центр щоденника, де кожна ідея проходить через фільтр критичної оцінки та генплану. Розділ складається з чотирьох етапів обробки даних, основа для валідації ідей:
Conceptio (Концепція): Формулювання основної ідеї або задуму в його первинному вигляді. План-П'ятирічка, фундамент, через який проходить кожна ідея на предмет доцільності її реалізації.
Strategia (Стратегія): Визначення довгострокового вектору та ресурсів, необхідних для реалізації концепції.
Programma (Програма): Детальний покроковий алгоритм дій, розписаний у часі.
Facultas (Засоби/ресурси): Звірка з реальністю: дебет, кредіт, сальдо по всім напрямам. Рівень експертизи та ресурсів; перевірка того, чи вистачає навичок/ресурсів для виконання програми, або де їх отримати.
VI. Eventus
(Результати).
Звісно, у цьому електронному форматі не вийде повноцінно реалізувати таку жорстку структуру. Тут будуть швидше думки, почуття та механізми, які просто «впали в око», здалися цікавими й потребували місця, щоб їх обдумати чи обкатати як гіпотези. Усе, що спало на думку.
Це майданчик для випробувань, де я дозволяю собі бути менш системною, ніж у паперовому оригіналі.
До речі, у письмовому щоденнику, попри всю строгість структури, я абсолютно наплювала на форму. Я пишу на чотирьох мовах одночасно, і це може бути в межах одного речення. Так, це абсолютно безграмотно, і мені це подобається. А коли йде думка і мені потрібна швидкість та саме те слово, яке передає суть, мені начхати, на якій мові воно буде.
