Раді Вас бачити!

Я схопився за серце, відчуваючи, як мене переповнюють емоції. В голові зникли всі думки, стало не важливо, що я робив до цього, як жив, що планував. Все перестало мати значення, а внутрішній дракон просто волав у мені від радості і передчуття. Адже у світі нарешті з'явилась його істинна, його найпрекрасніша пара. Моя.

Я підірвався мов ошпарений, перекинувши крісло, і ледь стримав оберт, аби не розтрощити пів крила замку.

— Ваша Величносте, що сталось? — вигукнув Євсел, один із моїх міністрів.

— Я відчуваю її.

Закотивши рукав, я продемонстрував усій раді свій новенький шлюбний браслет. Щойно моя дружина пройшла ритуал Вогню Валара, і це означало одне — засідання закінчене, а я іду у відпустку.

— Альтере, найближчий тиждень за все відповідаєш ти. Далі подивимось, — кинув я брату і полетів у напрямку храму.

Його лиш нещодавно відновили після того, як Аліна, попередня потраплянка, пройшла ритуал, і її чоловіки мало не знищили нашу святиню. Нічогенька вийшла вистава, але у результаті все закінчилось добре, тож гріх жалітись.

Я тоді заздрив їм, як і кожному, хто здобував дружину. Звісно, ця заздрість ніколи не була чорною, радше тихий смуток, що кожного разу накривав самотніми вечорами. Але тепер я не буду один. Більше ніколи не буду один. Сьогодні неймовірний день, я здобув вірних побратимів і найкоханішу жінку. Що може піти не так?

.......

За один день до появи шлюбного браслету

— Ваша Величносте, — пролунав голос Тайвера, головного хранителя храму і найкращого цілителя столиці, — у храмі з'явилась ще одна дівчина.

— І як вона?

— Все добре, — кивнув чоловік. — Зараз ще спить, та я вже переніс її до кімнати, аби відпочила перед ритуалом.

— Швидко цього разу з'явилась нова дівчина, — задумливо потер перенісся я.

Взагалі, якщо так подумати, за останню сотню років ситуація з жінками значно покращилась порівняно з тим, що було на початку. Тоді, як тільки мій прадід уклав угоду з Богинею, ситуація була жахлива, і одна прийшла жінка кожні п'ять років наганяла паніку на тих, хто вижив. Адже що таке одна жінка на тисячу чоловіків?

Здавалось, що дракони і весь наш світ таки приречені на смерть. Але час і прикладені зусилля для виправлення власних помилок дали свої плоди. На сьогоднішній день вже майже сотня дракониць досягли шлюбного віку, а кількість прийшлих жінок теж зростає, і кожного року створюється все більше союзів.

Нехай багато хто вважає покарання Богів прокляттям, але наші предки самі його заслужили. Та і взагалі встановлені правила і дарунок істинності значно спрощують життя. І нехай ми позбавлені права вибору, та поруч із призначеною Богами жінкою і побратимами точно можна прожити хороше і щасливе життя. Головне прикласти трохи зусиль і утихомирити характер, якщо це потрібно. Знайти спільну мову і не закривати своє серце.

І байдуже, король ти, простий робочий чи дворянин, — кожен має право на щастя. За всі ці роки я бачив різні союзи, але Боги мудріші за нас і завжди створювали рівноправні трійки. Нехай із непростими характерами чи навіть кровною ворожнечею, але це завжди були схожі за рівнем сили і статусу чоловіки. А їхнім серцем ставала відповідна жінка. Та лиш від рішень всієї четвірки залежало, чи буде гармонія в сім'ї. Бо навіть з благословенним зв'язком істинності завжди є можливість відмовитись від усього. Залишається лиш питання, чи готовий ти втратити все через власну гордість?

Тішить, що останні століття тенденція до таких дурних вчинків спадає, і все більше драконів приймають свою долю і щасливо живуть. Мене, як монарха, це не може не тішити.

А тут ще одна дівчина з'явилась, хоч ще й року не минуло після приходу крайньої. Цікаво, кому пощастить цього разу?

— І справді швидко, — кивнув задоволено Тайвер. — Можливо, просто прийшов її час. Цікаво, якої вона раси.

— Ну скоро ти про все дізнаєшся. І розповіси мені.

Тайвер Ассаран. Розумний і відважний, а ще відданий нашій сім'ї. Він був близьким другом мого батька, і я пам'ятаю, як часто в дитинстві бавився з ним і його синами. Ми з Альтером любили побешкетувати, а Терім і Лайвер, сини Тайвера, завжди із задоволенням підтримували наші авантюри, хоч і були трохи старшими за нас.

Шкода, життя все круто повернуло, і мені довелось подорослішати надто рано. Коли народилась Адемала, наша мама не пережила пологи, а слідом за нею пішли і батьки. Мені довелось не просто бути старшим братом для своїх молодших брата і сестри, мені довелось стати правителем. І хоч формально мені було рано правити, але родова сила Дернарів пробудилась в мені одразу після їх смерті, тож оскаржити право на престол чи посадити регента в особливо «старанних» дворян просто не було можливості. Як, власне, і у мене не було можливості відмовитись від цього тягаря.

— Обов'язково, Ваша Величносте. А на сьогодні в мене все. Буду поки поруч із нашою гостею, аби не виникло непередбачуваних обставин, — і, віддавши легкий уклін, Тайвер залишив кімнату.

Що ж, завтра на одну сім'ю в Аер'талі стане більше, що не може мене не тішити. Але це не привід відкладати справи, як би мені не хотілось нарешті просто відпочити.

........

Вітаю в новинці✨

Історія планується легка і ніжна, але нічого не можу обіцяти. Куди ж саме заведуть нас мої герої покаже лише час) Приємного читання, мої любі,

Ваша Іда❤️