Структура історії — це своєрідний скелет, який підтримує історію, допомагає читачеві орієнтуватися в подіях і забезпечує плавний перехід від однієї частини до іншої. 

Найбільш відомою і використовуваною моделлю побудови сюжету є класична п’ятиактна структура. Саме вона, зародившись у давньогрецькій драматургії,  досі залишається популярною серед письменників завдяки своїй чіткій організації та логічному розвитку подій. 

Елементи класичної структури оповіді:

Перший акт: Вступ

Перший акт відіграє ключову роль, оскільки саме від нього залежить, чи зацікавиться читач вашою історією.Основні елементи цього акту:

1. Експозиція: Представте основні обставини, в яких знаходяться персонажі. Описуйте світ, соціальні умови та головні відносини між персонажами.
2. Зав'язка: Введіть головний конфлікт або проблему, яка стане рушійною силою всього сюжету. Це може бути внутрішній конфлікт героя або зовнішній виклик.
3. Гачок: Введіть елементи несподіванки, інтриги чи конфлікту з перших рядків. Наприклад, почніть з напруженої сцени, таємничої події або сильного емоційного моменту. Це створить основу для подальшого розвитку сюжету та допоможе утримати увагу читача.

Другий акт: Зростання напруги

У другому акті розвиток сюжету набирає обертів. Основні елементи:

1. Розвиток конфлікту: Герої стикаються з першими серйозними труднощами. Конфлікт ускладнюється, вводяться нові перешкоди. 
2. Зростання напруги: Підвищуйте ставки для героїв.  Дайте героям можливість змінюватися та зростати. Покажіть, як вони стикаються зі своїми страхами, приймають рішення та борються за свої цілі. Включайте ключові моменти, де напруга досягає піка, а потім частково розв'язується, а її наслідки, ведуть до ще більшої напруги. Це допоможе тримати читача у тонусі, не втрачаючи зацікавленості.
3. Сюжетні повороти: Додайте несподівані події або зміни у розвитку сюжету, які змушують героїв переглядати власні плани.

Третій акт: Кульмінація

Третій акт є ключовою точкою всього роману, де конфлікт досягає свого апогею. Основні елементи:

1. Найвища точка напруги: Це найнапруженіший момент роману, де головний конфлікт досягає свого піка. Тут герої стикаються з найважчими випробуваннями та приймають вирішальні рішення.
2. Переломний момент: Подія або рішення, що змінює хід сюжету. Після цього нічого не буде як раніше.
3. Емоційний пік: Сцени, які викликають сильні емоції у читача. Це може бути відчай, радість, гнів чи інші емоції.

Четвертий акт: Спад напруги

Четвертий акт присвячений розвитку подій після кульмінації. Основні елементи:

1. Наслідки кульмінації: Показуйте, як кульмінація вплинула на героїв та їхнє оточення. Як вони адаптуються до нової реальності.
2. Розвиток фінальних конфліктів: Можливо, деякі конфлікти ще залишилися нерозв'язаними. Цей акт допомагає підготуватися до фінального вирішення.
3. Підготовка до розв'язки: Створіть умови для фінального акту. Всі сюжетні лінії мають зближуватися до розв'язки.

П'ятий акт: Розв'язка

П'ятий акт завершує історію і надає відповіді на всі питання. Основні елементи:

1. Фінальне вирішення конфлікту: Вирішуються всі основні конфлікти та проблеми. Герої досягають своїх цілей або зазнають поразки.
2. Розкриття всіх таємниць: Відповідайте на всі питання, які виникли у читача протягом роману. Нехай все стане на свої місця.
3. Завершення історії: Дайте читачу відчуття завершеності. Це може бути щасливий кінець, трагічний фінал або відкритий фінал, який залишає простір для роздумів.

Отже, структура роману — це важливий інструмент, який допомагає письменнику створити цілісну,  логічну і послідовну історію. Саме структура забезпечує чітку організацію подій і дозволяє поступово підвищувати напругу, тримаючи читача у напрузі до самого кінця. Початок повинен зацікавити читача, середина —  поступово підвищувати напругу, тримаючи читача у напрузі до самого кінця, а кінець — задовольнити очікування і залишити приємне враження. Правильне розташування та розкриття цих елементів забезпечить вашому роману успіх і захопленість читачів.

Пам’ятайте, якщо перше речення не викликало цікавості у читача, існує велика ймовірність, що він кине читати ваш роман. Початок повинен бути настільки потужним, щоб одразу занурити читача у світ вашої історії та викликати бажання дізнатися більше. 

Наприкінці наведемо декілька відомих гачків:

1. Джордж Орвелл, "1984"
   "Був яскравий холодний квітневий день, і годинники били тринадцять."
   • Перше ж речення роману створює відчуття чогось незвичного і це насторожує, занурюючи читача в антиутопічний світ Орвелла.
2. Джейн Остін, "Гордість і упередження"
   "Це загальновизнана істина, що самотній чоловік, який володіє багатством, повинен відчувати потребу в дружині."
   • Гачок відразу вводить головну тему роману, висловлюючи її з іронією, характерною для стилю Остін.
3. Рей Бредбері, "451 градус за Фаренгейтом"
   "Спалювати було одне задоволення."
   • Цей короткий гачок викликає цікавість читача щодо того, чому герой отримує задоволення від спалення, і підштовхує його продовжувати читання.
4. Паула Гоукінз, "Дівчина у потягу"
   "На узбіччі залізничних колій лежить купа одягу."
   • Гачок створює відчуття таємничості і напруги, змушуючи читача задуматися про значення цієї сцени і продовжити читання.
5. Селеста Інґ, "Все, що я не сказала"
   "Лідія мертва. Але вони цього ще не знають."
   • Автор одразу ж представляє центральний конфлікт і загадку, що притягує читача до розгадки подій.
6. Гілліан Флінн, "Зникла"
   "Думаючи про свою дружину, я завжди згадую її голову. Особливо форму черепа. "
   • Текст інтригує своєю незвичністю і дещо моторошним відтінком, змушуючи читача задуматися про те, чому саме такі думки у героя.
7. Енді Вейр, "Марсіянин"
   "Я в глибокій сраці. Це моє тверде переконання."
   • Цей гачок відразу ж хапає увагу своєю брутальністю і прямотою, ставлячи читача в ситуацію екстремальної небезпеки і невідомості.