У мегаполісі майбутнього панує гармонія.

Закони прості й чесні: твої права закінчуються там, де починаються права іншого. Тут немає злочинів, зловживань і насилля — лише рівність і порядок. Це справжня утопія, де люди самі дотримуються правил, бо вірять у справедливість.

Але для шістнадцятирічної Ніни Арель цей ідеальний світ одного ранку перетворюється на антиутопію. Випадково розчавлена бджола стає причиною судового процесу. Вона вперше стикається з тим, що закон байдужий до емоцій, і що в світі, де немає випадковостей, навіть помилка виглядає як злочин.

Зовні «Мегаполіс» — це зразкова утопія. Та очима юної дівчини він постає як система, що випробовує її дружбу, кохання й віру в справедливість.

Звичного світу більше не існує. Людство, охоплене жагою до прогресу, майже винищило себе. Міста зруйновані, технології зникли, а мільярди людей загинули від стихій та хвороб. Дітей-сиріт, які втратили батьків, виселяють до ізольованих міст — Колоній. Ріка все життя живе в одній з десяти таких Колоній, де існують суворі правила: підкорятися Дорослим, працювати, вчитися, не тікати. Вона знає, що діти, у яких є батьки, ніколи не потрапляють до Колонії. Але одного разу щось іде не так...
Коли Ріка зустрічає загадкових новоприбулих, її звичний світ всього за кілька днів перевертається догори дриґом. Вона намагається дізнатися правду про своє минуле й майбутнє. Але чи зможе вона розкрити всі таємниці та змінити свою долю? І чи вистачить їй сил, щоб захистити тих, кого вона любить?

Світ Колонії здавався Ріці зрозумілим — рівно настільки, наскільки їй дозволяли його бачити. Правила, навчання, покарання… усе мало сенс. Або принаймні вміло створювало його ілюзію. Та деякі запитання не зникають. Вони лише накопичуються, тиснуть, вимагають відповіді.
Нові знайомства підштовхують Ріку зробити крок далі — за межу, яку краще було б не перетинати. І те, що відкривається по той бік, перекреслює все звичне: Колонію, Дорослих, саму суть «майбутнього». Правда виявляється значно простішою — і водночас значно жорстокішою, ніж вона могла уявити. І коли система більше не здається хаотичною, стає очевидним інше: вийти з неї без наслідків неможливо.

Історія людини, яка знайшла себе та пізнала істину.
#Історія людини, яка знайшла себе та пізнала істину.

Мені казали, що мій дар — це перевага. Вони не розуміли, що іноді найгірше покарання — знати, що відчувають інші. Я записував усе, що не міг сказати вголос. Те, що приховував від друзів. Те, що боявся визнати навіть самому собі. Це не історія героя. Це історія хлопця, який намагався не втратити себе у світі, де чужі емоції стали його власним тягарем. Мене звати Ред. І це мій щоденник.

Приквел до циклу «Колонія. Історія Ріки», написаний у формі особистого щоденника.

Арон Маркс народився з таємницею, яку не обирають. Він виріс серед грошей, впливу й мовчання, але справжня спадщина чекала не в родині, а в ньому самому. Технології, політика, віра й людська воля поступово сходяться в одну точку — його вибір.

“Той, що несе світло” — технотрилер і філософська антиутопія про людину, яка отримує владу змінити світ. Але що ближче вона до світла, то важче зрозуміти: це шлях до спасіння чи початок нової темряви.

Що станеться, якщо прибрати з людини его, страх втрати і потребу бути «своїм» — і виростити її в контрольованому світі? Сім років експерименту. Один хлопчик. Технічне завдання: створити людину, здатну ставити благо інших вище за власне. Результат виявився точнішим, ніж очікували. І значно небезпечнішим. «Ефект Пігмаліона» — філософський трилер про межі людської природи, ціну ідеалу і те, що відбувається, коли система зустрічається з тим, чого в ній не передбачили.

Коли Галактична Спілка плутає елітний екіпаж із останнім доступним, списаний зореліт «Надія-404» отримує місію, від якої нормальні люди тікають у монастир на Марсі. Капітанка Міра Коваль єдина читає інструкції й тому страждає найбільше. Поруч із нею — пілот-катастрофа Рікс, саркастичний ШІ Марфа-9, механік Брум-Гар-Хрясь, дипломат-бюрократ Пиріг, ксенобіологиня Ліана, дзеркальна штурманка Тікса та худоба, здатна зруйнувати флот одним копитом. Козел-адмірал, пророча свиня, кіт із поглядом стародавнього бога й корова з антигравітаційним кефіром перетворюють кожен політ на апокаліпсис із документами. Це космічна сатира про дурість, виживання, бюрократію й надію, яку навіть помилка 404 не змогла остаточно вбити. Тут рятують Всесвіт криво, але з пафосом, лайкою й дуже підозрілим оптимізмом теж.

Екіпаж списаного зорельота «Надія-404» знову випадково отримує місію, від якої розумні цивілізації відмовилися ще до інструкції. Цього разу в руках Рікса опиняється Редактор Реальності, стародавній артефакт, здатний змінювати закони фізики, минуле, майбутнє й навіть здоровий глузд. Поки Міра намагається втримати Всесвіт від нервового зриву, козел Бебех редагує гравітацію, бухгалтер Омелько знаходить борги у часу, Ліана закохується в небезпечну біологію, а Марфа-9 блокує чудеса через порушення протоколу. Реальність тріщить, копіюється, ображається й вимагає перезавантаження. Щоб урятувати галактику, екіпажу доведеться скасувати власні бажання, пережити ідеальну версію Рікса та з’ясувати, чому артефакт обрав саме капітанку. І чи можна натиснути «скасувати все», якщо Всесвіт уже зберіг зміни?