Збірка вдумливих історій про кохання. Кожна історія - повне, завершене оповідання.
Приємного та вдумливого вам читання!

Ця книга — відверта й тепла розповідь про шлях від окопів до лікарняної палати, від темряви без зору до весни, що знову розквітла перед очима. «Океан у пустелі» — це кілька місяців життя, де переплітаються фронтові будні, жарти між побратимами, тяжкі операції, сни, що рятують від самотності, і повернення до писання як до нового способу звучати. Це історія про втрату і водночас про здобуток: про людей, які залишаються поруч, про силу, що народжується в тиші, і про здатність знаходити океан навіть серед пустелі. Містить описи війни та поранень (без натуралістичних деталей), лікарняні сцени та відновлення після травм, поодинокі вульгаризми, чорний гумор, згадки про куріння та енергетичні напої. Вікове обмеження: 16+

Її життя — ніби довгий кадр без монтажу: красиво, рівно, але ніби не про неї. Усе змінюється, коли вона дозволяє собі почути — що всередині порожньо.
Це не історія великого вибуху, а повільного світла, яке пробивається крізь стіни.
І про тремтіння моменту, коли вперше не відводиш очей — від себе.

Зимова прогулянка матері й сина раптово перетворюється на розмову, до якої неможливо підготуватися. Хлопчик уважно дивиться на чужу родину — і вперше вголос формулює бажання, що давно живе всередині: мати тата.
Звичайні дні, наповнені сенсорними перевантаженнями, дитячими зривами, маминим виснаженням і тихими спробами втримати любов там, де болить найбільше. Питання про відсутнього батька з’являється знову і знову — в побуті, у грі, у гніві, у надії.
Напередодні Нового року хлопчик вирішує, що диво можна знайти самому. І вони вирушають туди, де, за його логікою, має з’явитися тато.
Засновано на реальних подіях...

Кохання народжується не з романтики, а з втрат, страхів і незручних виборів. Люди зустрічаються у моменти, коли життя ламає звичні опори: після розлучень, переїздів, руйнувань, чужих рішень. Кожне оповідання про близькість, що з’являється не в ідеальних умовах, а саме тоді, коли найбільше потрібна. Про почуття, які не планувалися, але змінюють напрямок життя.

1979 рік. Коли молода жінка повертається до рідного містечка, вона очікує зустріти тишу й скорботу.
Те, що вона знаходить, значно гірше. Зачинені крамниці. Розграбовані будинки. Родини, виснажені голодом настільки, що полюють на власних домашніх тварин.
І серед руїн — чорний кіт із одним палаючим оком, який спостерігає за кожним. Його роль незабаром відкриється.
Натхненна реальними подіями — від Голодомору до сучасних воєн — ця невблаганна психологічна історія жаху залишиться з вами надовго після останньої сторінки.
Шанувальники Джорджа Орвелла та Стівена Кінга впізнають у ній знайомі відтінки тривоги. А фінал перехопить подих.
✅ Натхнено реальними подіями
✅ Шокуючий фінал, що змінює сприйняття всього роману
⚡ Не проґавте цю захопливу історію — отримайте свій примірник вже сьогодні.

Давньогрецький філософ колись сказав, що не можна двічі зайти в одну й ту ж воду. Вона зайшла. В буквальному сенсі. Дівчина, що біля моря майже померла та повинна була зненавидіти його навіки, силою кохання й відданості іншої людини, перемогла свої страхи й стала щасливою. Адже все у світі тече і змінюється...

Вона рано втратила батьків і залишилася сам на сам з жорстокою долею. Її краса стала головним ворогом, а могутній залицяльник переслідував і заважав мріяти про справжнє кохання. Навколишній світ просто кишів продажністю й розпустою. І в той момент, коли здалося, що вона зустріла свого єдиного – можновладець наказав викрасти, щоб підкорити або знищити її...

Кіра і Тимур закохалися миттю й навіки. Дівчина довірливо потягнулася до щастя, та дорослий чоловік чомусь злякався божественних почуттів і мало не втратив найдорожчої у світі. Але ж Кохання тільки здається безтілесним привидом, а насправді має таку неймовірну силу, що може гірко покарати негідників, а може подарувати могутню велич і блаженство...

Вони народилися в розкоші. Дорогі авто, гучні вечірки, приватні будинки й життя, про яке інші можуть лише мріяти. Для більшості вони — звичайна «золота молодь», яка ніколи не знала справжніх проблем.
Але за бездоганними усмішками завжди є те, чого ніхто не бачить.
Кессіді, Даніель, Кай, Лендон, Джеремія, Шейн, Айзек і Яго мають свої секрети. Деякі з них вони ховають роками. Деякі — навіть одне від одного.
Найболючіша таємниця розділила братів-близнюків. Даніель не розуміє, чому Кай раптом став чужим, чому відштовхує його і що насправді стоїть за цією мовчанкою. Та що ближче Даніель підбирається до правди, то більше розуміє: деякі речі краще не знати.
Минуле повертається без попередження. Старі рани відкриваються, дружба тріщить під вагою правди, а почуття змушують робити вибір, після якого

Що станеться, якщо прибрати з людини его, страх втрати і потребу бути «своїм» — і виростити її в контрольованому світі? Сім років експерименту. Один хлопчик. Технічне завдання: створити людину, здатну ставити благо інших вище за власне. Результат виявився точнішим, ніж очікували. І значно небезпечнішим. «Ефект Пігмаліона» — філософський трилер про межі людської природи, ціну ідеалу і те, що відбувається, коли система зустрічається з тим, чого в ній не передбачили.

Вони зустрілися тоді, коли попереду було ціле життя, але так і не стали одне для одного тим самим «назавжди». Минали роки. В Едіти й Антона з’явилися родини, обов’язки й сотні причин більше не повертатися до минулого. Та залишилися листи, рідкісні зустрічі й почуття, якому вони так і не змогли поставити крапку.

А потім почалася війна.

Тепер Антон у госпіталі й не відповідає на повідомлення. Едіта чекає бодай одного слова від чоловіка, якого, можливо, ніколи не мала права називати своїм. Удома на неї чекають дві доньки. І таємниця, здатна змінити все, що читач знав про цю історію.

Роман про кохання, яке прийшло вчасно. Запізнилися лише люди.

Три роки.
Саме стільки Віра Коваленко мала провести на далекій Нівії — крижаному супутнику газового гіганта Астера, у системі зорі Еліар.
Для неї це була не просто робота.
Це був шанс на втечу.
Від чоловіка, з яким роками почувалася чужою у власному домі. Від постійних докорів, контролю й життя за чужими правилами. Від самої себе — виснаженої жінки, яка майже забула, чого хоче насправді.
Самотня станція Еребус-7 мала стати її новим домом.
Три роки спостережень за кліматом, сніг, крига, нескінченна тиша й жодної людини поруч.
Але Нівія виявляється не такою безлюдною, якою її вважали.

Вона була сонцем для всіх.

На роботі — усміхнена, життєрадісна, сповнена енергії. Вона вміла заряджати інших своїм сміхом, знаходила відповіді на чужі запитання й завжди була готова допомогти. Здавалося, ця дівчина просто не вміє бути нещасною.

Але ніхто не знав, що відбувалося з нею вечорами.

За стіною чужого будинку один чоловік щодня спостерігав, як її сонячна усмішка змінюється самотністю, вином і сльозами. Він хотів зрозуміти її. Хотів допомогти. Та минуле, про яке вона майже ніколи не говорила, залишило в ній порожнечу, яку не так легко заповнити.

Бо іноді людина не перестає хотіти любові.

Вона просто перестає вірити, що ще здатна бути щасливою.

А що, коли свою порцію щастя вона вже з’їла?

«Було смачно. Дуже!»