Кажуть, відьми не вміють кохати. Брехня! Ще як уміють! Тільки ось не кожна погодиться сліпо довіритися небезпечному почуттю, боячись втратити власне серце.
Ніела одного разу вже помилилась. Вона закохалася не в того чаклуна і в покарання була позбавлена магії. Десять років страждань, безчестя та зневаги від ковену, і ось відьмі місячного сяйва випав шанс повернути втрачене.
Чи скористається вона ним? Навіть сумнівів не майте! Хіба ж відьми колись залишали своє?
А що, якщо в її життя знову увірветься чоловік із минулого, якого мала за дурість називати коханим? Що робити тоді? Помститися чи пробачити?

Оповідання брало участь у конкурсі "Магія свят" від "Аль Мор"

Анотація: Чи є у ельфів детективи? Звісно є. І життя у них бентежне та сповнене пригод. А як детективи магічного світу проводять дозвілля? Чи вміють вони відпочивати і розважатися? Чи зможе літній ельф-детектив знайти свято собі до смаку, якщо опиниться на "Святі для кожного"?

Обкладинку для твору створила художниця і письменниця

Юлія Піштар

Вийти заміж? Легко!
Вийти заміж за принца – складніша задачка. Особливо якщо у мене ріжки і хвіст, а Хрещена Фея скрипить зубами при моїй появі. Але з цієї мухокрилой я розберуся, як і з натовпом конкуренток на вакантне місце нареченої.
Залишилося закатати в бетон одного мерзотника, щоб липким поглядом не плутати мені карти. І все! Я без п'яти хвилин королева!

Ви уявляєте собі таку підставу: МЕНЕ, головну кухарку при військовому штабі, якийсь там генерал на фронт послав. Та не те, щоб фігурально, із завданням послав! І не просто на фронт, а за його лінію, у лігво ворога, як підступного шпигуна! А ворог-то страшний, особливо в броні, та й без неї теж аж ніяк не красень. Ну, гаразд, завдання я то виконаю, от тільки хто мене потім врятує, особливо після того, як головний їхній монстр заявив, що я його дружина? Ось так завжди: кому пироги та пишки, а я збираю шишки!

Шейлі:
Щоб допомогти другу, мені довелося вийти заміж за ворога. Адже хто запідозрить сліпу в читанні секретних документів? І тим більше, хто розпізнає в мені лідера місцевого підпілля?
Дейкер:
Тиха, мила, лагідна. А головне – сліпа. Не заважатиме мені шукати лідера місцевої підпільної банди, щоб помститися за смерть батьків.
Хто ж знав, що сліпим дурнем виявлюся я?

Раура: Хто захоче одружитися з бабієм? Ось і моя сестра не захотіла, будь він хоч тричі принц. Ми з нею вигадали ідеальну аферу, в результаті якої ніхто не повинен був постраждати. Хіба могли ми припустити, що бажання дракона все зіпсує?
Ернаран: Завжди знав, що з весілля добра не буде. Тим більше, з дівчиною, яка за два дні вивела мене так, як ніхто за все моє життя. Я знайшов ідеальний спосіб уникнути весілля! Але моє бажання дало дуже дивний ефект.

У нас була угода! Я добровільно лягаю на вівтар, а ви… Що означає «не виконала свою частину»? Я лягла! А що ця зараза володаряча не проштрикнула мене кинджалом – не мої проблеми! Піду дошкуляти йому, може «принесе в жертву»... Вівтар уже не обов'язковий, так? Я, звичайно, постараюсь добігти, але щось дуже вже він недобре дивиться на мене, шипить щось невиразно, ще й око у бідного сіпається... А я тільки почала! До речі, а він нічого такий, особливо без цього страшного балахона... Гм... Не одружений, кажете?

Казала мама: якщо м’яко стелять — ще не значить, що спати буде зручно. Але ж ні… Повелась на великий куш за, здавалося б, дрібничку — обчистити одного клієнта. Хто ж знав, що він виявиться магом? І хто б міг подумати, чим мені обернеться ця «дрібничка»? У підсумку — ні грошей, ні спокою, ні звичного життя. І ось я, Катріна Бірм, ще вчора просто Спритна Кет, вступаю до Академії Магії та Чаклунства, щоб знайти і повернути вкрадене. Заклад, де й плюнути нікуди — скрізь нащадки знатних родів. Скажеш комусь — засміють. Кажете, мені тут не місце? Та хто ж сперечається. Але, знаєте, мене якось не питали…

ЯКЩО ХОЧЕТЕ ПРОЧИТАТИ БЕЗКОШТОВНО - ЗАЛИШТЕ КОМЕНТАР ДО ОЗНАЙОМЧНОГО ФРАГМЕНТУ
Дві відьми призвали мене в тіло своєї підопічної, бо в неї, бачте, усі закохуються. А я – якраз та сама простушка, що може віднадити від неї принца і вручити прямо в руки нареченій, яку йому приготували.
О, так, я віднаджу, ще й як віднаджу!
ЦІНА ЗРОСТАТИМЕ

Я примудрилася закохатися у власного охоронця. Але батько вирішив віддати за дружину принцу сусіднього королівства.
Що ж, поки татуся не буде вдома, влаштую-но я відбір женихів, щоб мій охоронець зміг до мене посвататися.
Як це він не хоче? Примусимо!
А принц хай іде на... назад.

На тебе чекає ще одна стара-нова історія - саме така, яку хочеться читати наприкінці року.
Це окреме, невелике оповідання з циклу “Хроніки бару “Зелений Змій”, що ховається серед вулиць великого міста Дніпро. Надворі - грудень, холод і поспіх, миготіння гірлянд і передчуття свята. А тут, за дверима бару, тепліше: приглушене світло, запах спецій і тихе очікування чогось важливого.
Саме тут працюють маги. Вони виконують роботу, яка не має вихідних і не залежить від календаря - навіть у новорічну ніч. Їхні справи рідко помітні, але без них місто зустріло б новий рік зовсім інакше.
Я сподіваюся, що вже наступного року ви почуєте про них більше.
А сьогодні - просто заходьте, зігрійтеся й познайомтеся з тими, хто зустрічає Новий рік на своєму місці.

Геля ніколи не планувала ставати свахою. Але після смерті бабусі, справжньої майстрині серцевих справ, їй довелося взяти на себе її роль: у невеличкому агентстві поєднувати магію, старі традиції та забаганки клієнтів, перевдягнувшись у бабусю, щоб ніхто не дізнався правди.
Все йшло більш-менш спокійно, доки король не наказав супроводжувати принца Алдріка у подорожі по королівству для пошуку нареченої. Щоб залишитися непоміченою, Геля приміряє нову маску — молодого хлопця, язикатого та надто впевненого у собі «помічника свахи».
Разом вони вирушають у подорож: від лісів до скель, зустрічаючи незвичайних наречених і переживаючи чарівні пригоди. Але чи зможе Геля знайти ідеальну наречену для принца?

​— Це помилка! — Вальтазар, наслідний принц демонів, спопеляв мене поглядом, від якого мали б дрижати гори. — Закляття мало привести мою істинну пару, величну демоницю Попелястих земель, а не… це.
— «Це» має ім'я, Валіку, — я спокійно хрумкнула кукурудзяною паличкою, ігноруючи його розкішні роги. — І «це» хоче знати: де тут у вашому пеклі найближча розетка? У мене телефон сідає, а я ще не встигла видалити історію браузера!

У старовинному замку О’Крейн оселяються мисливець на привидів Гектор і його допитлива донька Сейла. Разом із Бенедиктом вони намагаються вигнати ревнивого духа — покійного чоловіка власниці замку, Мілени. Але чим довше триває боротьба між механікою, магією й минулим, тим ясніше стає: справжня примара тут — не смерть, а самотність. І лише сміх, тепло та трохи безумства можуть повернути замку життя... і його мешканцям — серце.

​«Обережно зі своїми бажаннями — вони можуть мати саркастичний голос і пекельне походження!»

​Лія — справжня стихійна катастрофа. Її магія вибухає частіше, ніж працює, а особисте життя нагадує порожній котел. Утомившись від самотності та ідеальної сусідки, Лія вирішує взяти долю у свої руки і зварити закляття «Ідеального супутника». План був простий: вродливий, мовчазний і надійний красень.
​Але щось пішло не так.

​У книзі на вас чекають:
​Нестерпний демон, який змушений носити худі.
​Відьма, яка руйнує все на своєму шляху (іноді випадково).
​Гумор, магічні курйози та іскри, від яких плавиться навіть залізо.
​Шлях від ненависті до... неминучої катастрофи під назвою «кохання».

Я — відьма-невдаха, яка замість закляття чистоти випадково активувала портал у задзеркалля. Що робити? А все просто. Правило перше: не панікувати. Правило друге: приготуватися чекати... приблизно п’ятдесят років. Саме стільки я провела всередині антикварного скла, споглядаючи чужі життя. Якось вже змирилася зі своєю долею «декоративного елемента» і статусом німого свідка історії, аж поки мене не купив Стефан Фокс — найсамовпевненіший маг-бабій у всій Ноксберії. Тепер у мене нове місце проживання — спальня головного холостяка столиці, і нова розвага — щовечірні паради його коханок. Але коли Стефан нарешті чує мій голос, все змінюється! У мене з'явився шанс звільнитися з цієї пастки... та чи вийде?

Магічна академія на канікулах — це порожні коридори, тремтливе світло від довгих вітражів і тиша, у якій здається, що стіни шепочуть забуті закляття. У День зимового сонцестояння бар’єри Академії слабшають, і з глибин старих чар прокидається Дух Академії — давнє свідоме створіння, покликане колись захищати студентів і вести їх шляхом магії.

Я завжди любив читати фентезі та історії про потраплянців у інші світи. Навіть в армії - аби відволіктись від рутини й затягів. І часто уявляв себе в ролі головного героя.

Хто ж знав, що це дійсно трапиться, а причиною стане FPV в лобовуху моєї L200? Та й світ виявиться... Трохи не таким, як у книжках.

Вдома для мене існували лише три святі речі: синьо-жовтий прапор, статут ЗСУ та кава на ОККО у Костянтинівці. Тут усього цього немає - а отже, нема й нічого святого. Тим паче, світ мене зустрів не вельми привітно - і я відповім йому взаємністю.

Я - Дзен, і це моя історія.
***
Книга входить в цикл "Сонячне Затемнення", але читається окремо

Марія мала цілком звичайні проблеми: робота SMM, втома, розряджений айфон і гостра потреба хоч раз у житті нормально відпочити. Але доля вирішила, що цього замало — і закинула її в інший світ. Просто на стіл похмурого некроманта.
Тепер Марі офіційно:
— без телефону, інтернету й шансів на психічну стабільність;
— небажана гостя в ритуальному бюро родини Блеків.
Некромант хоче лише тиші, порядку й щоб дивна дівчина в джинсах нарешті зникла з його кладовища.
Марі ж просто намагається не збожеволіти серед перевертнів, привидів, гоблінів і надто ввічливого скелета-дизайнера.

У своїй книзі я прирекла його стати лиходієм. Монстром, який руйнував міста, викрадав людей і зрештою загинув від рук головної героїні.
А потім сама потрапила в цей світ. І тепер він хоче, щоб я все змінила?
Добре. Ти сам напросився, лиходію!
Замість трагедії — ферма на околиці королівства.
Замість спалених міст і річок крові — грядки, кури та ранкові поїздки на ярмарок.
От тільки є одна проблема. У тілі Марка досі живе демон.
І здається, він пам’ятає наше минуле життя значно краще за мене.

В книзі на вас очікує #трохи гумору
#перевиховання лиходія
#фермество
#демон, якого змушують торгувати черешнею
#темна романтика

Хотіли канікули в Маямі, а потрапили на піратський корабель? Легко, якщо ваш друг — геніальний технолог, який зібрав машину часу з дідового мопеда та деталей з радіоринку!

П’ятеро українських студентів опиняються посеред Карибського моря в епоху вітрильників. Навколо — суворі морські вовки, пороховий дим і шалений капітан Джек, який вимагає врятувати його наречену. Зброї немає, зв'язку немає, зате є павербанк, знання фізики та запеклий гонор.

Назад шляху немає, тож тримайтеся, пірати! Студенти йдуть на абордаж!

Йому відомі всі таємниці алхімії. Філософський камінь? Як два пальці. Мед поезії? Тю, теж мені. Еліксир безсмертя? Ну... треба дослідити, але можливо - бо алхімії підвладне все!

Єдине, що йому досі не вдалось з'ясувати - це як вбити дракона. Тобто, приготувати те, що його вб'є.

Скільки мегапарацельсів мани потрібно на кілограм дракона, аби досягти результату? Скільки нещасних піксі треба довести до сказу, збираючи їхній пилок? Чи можна витримати крик мандрагори достатньо довго, аби зібрати бажану кількість її кореню?

Він це все з'ясує. На те він і Лерой.

Хоч і не Дженкінс.

Назва навіяна популярним серед військових мемом про "кілограм щура"))

Бути злим - погано.

Бути Владикою Темряви - відстій.

Мусиш творити Зло й воювати, навіть якщо не хочеш - бо родинні клятви змушують. Вороги влаштовують капості, підлеглі не те щоб не допомагають... та часом викидають таке, що на голову не налазить.

Будні Зла - воістину нелегкі!

У селі Магдвір магія працює... як їй заманеться. Молодий чарівник Бром мріє стати великим магом, але кожне його заклинання закінчується кумедною катастрофою. Добре, що поруч завжди є саркастичний кіт, який не втратить нагоди пожартувати.

Весела історія про магію, дружбу, пригоди та те, що навіть найбільші помилки можуть привести до чогось неймовірного.

12+ ✨

Колись він допоміг їй уникнути небезпеки та повернутись додому. Допоміг, бо його найняли - але перша причина часто буває... лиш першою.

Вона ладна була його придушити - бо товариство Рене МакДугала витримає не кожен... І не кожна. Але маска цинічного та гострого на язик авантюриста насправді може бути всього лиш маскою.

А під натиском справжніх почуттів маски часто злітають.

УВАГА! УВАГА!
САНЕРНІ ІГРИ СТАРТУЮТЬ ВЖЕ ЗАВТРА!
КУПУЙТЕ ОСТАННІ КВИТКИ В «БАШТІ РОЗВАГ»
***
Саме такі вивіски заполонили Санер з самого ранку і до башти розваг вишикувалася агресивна черга.
Санерні ігри — небезпечні змагання, де виграють лише найсильніші, найрозумніші, найхитріші.
Але цього року, Збірна команда, без якої ігри неможливі — виявилася реально «збірною»: різних рас, намірів, проблем і придуркуватостей. Кожен з них ходить під щасливою зіркою удачі, просто доживаючи до вечора.
В тексті буде команда, якій не можна довірити навіть самих себе:
Маг–бабій у розшуку;
ельф із манерами зарозумілого демона;
гном–мораліст;
аристократка з купою секретів;
твереза фея (а це вже катастрофа);
та верус–журналіст, що перетворює будь–яку проблему на апокаліпсис.
Шоу починається!

Ласкаво просимо до Агрії — маленького містечка на березі Азовського моря, де, здається, нічого не трапляється. Та варто придивитися уважніше — і ви зустрінете дивакуватого мера Куропася, листоношу, який випадково може змінити історію міста, балакучих мешканців, незвичайних тварин і події, що балансують між реальністю та дивом.

На читачів чекають кумедні пригоди, яскраві персонажі, добрий гумор, несподівані повороти та світ, у якому звичайне легко перетворюється на диво.

«Місто Агрія. Книга перша. Куропась і потужні рішення» — українське фентезі з елементами магічного реалізму, натхненне Азовським морем, природою, традиціями та людьми українського півдня.

Це історія про місто, куди неодмінно захочеться повернутися.

Якщо довго просиш у долі пригод, не потрібно дивуватися, коли вона бере і їх тобі підкидає. Ледь не під ноги. В вигляді дівчини, не красуні, нажаль, але "дівчини в біді".
І ні, коли рятуєш дівчину, пригоди не закінчуються, вони тільки починаються. Такий вже у цієї дівчини характер. І якщо хтось погодився наглядати за нею в школі магії, наївно думати, що це буде не складно.

Так сталось, що ми з подругою потрапили до іншого світу саме тоді, коли місцевий король влаштував Тижневе Свято, щоб його син обрав наречену.
Нам би сидіти тихо й шукати шлях додому, але моя подруга Марго не лише закохалась у спадкоємця престолу і приймає участь у відборі; у неї раптово з’явились магічні сили.
Проте не все так добре, як хотілось би. Одна за одною зникають претендентки на руку і серце принца, а потім їх знаходять із амнезією та магічно спустошених. Що й казати, скандал світового рівня!
Чи може щось бути гірше? Виявляється, так! Бо саме нас із подругою Голова Королівської служби безпеки підозрює у цих нападах. Щоб врятувати колежанку, яка може стати наступною жертвою, та довести нашу із нею непричетність до цієї справи, я вирішила знайти справжнього злодія.

Тріна покинула рідну домівку, промінявши комфорт та безпеку кланової резиденції на життя з коханою людиною. І - ні разу про це не шкодує.

Ну а в Дзена, як завжди, шило в одному місці. Чи є в цьому світі щось, що змусить його посерйознішати?

Не все гаразд у королівстві Датськім... тобто у Темному. Війна скінчилась, але світлі своїх ворогів у спокої не лишили - капостять, як можуть. Та й в самих світлих у державі не все гаразд... Окрім того, тут є:

❀ Обраний, що має шило самі знаєте в якому місці;
❀ лицар смерті з екзистенційною кризою;
❀ і, можливо, назрівають певні зміни в житті самого Темного Володаря.

Нудно не буде нікому!

Драконів бояться всі, але ніхто не запитав, чого боїться сам дракон.

Вісімнадцятирічний Славко помер нудно, а прокинувся драконом у світі меча й магії. Він прагнув лише одного: спокійно мандрувати й посмакувати млинцями. Натомість найнявся носієм у військо Героїні й побачив виворіт легенд: за сяючими лицарями ховається підла бухгалтерія війни, а «потвори» — орки, гобліни й демони — печуть хліб та чесно ведуть цивільні реєстри.

Тепер дракон, який хотів млинців, Героїня, яка опустила меч, вчителька, що вчить натовп рахувати, і старий Повелитель вигнанців мають зробити неможливе — зупинити війну, яку не виграти мечем. Зупинити її правдою та цифровим розрахунком.

Бо спокій — це теж позиція. І за неї часом доводиться воювати.