Кажуть, відьми не вміють кохати. Брехня! Ще як уміють! Тільки ось не кожна погодиться сліпо довіритися небезпечному почуттю, боячись втратити власне серце.
Ніела одного разу вже помилилась. Вона закохалася не в того чаклуна і в покарання була позбавлена магії. Десять років страждань, безчестя та зневаги від ковену, і ось відьмі місячного сяйва випав шанс повернути втрачене.
Чи скористається вона ним? Навіть сумнівів не майте! Хіба ж відьми колись залишали своє?
А що, якщо в її життя знову увірветься чоловік із минулого, якого мала за дурість називати коханим? Що робити тоді? Помститися чи пробачити?

Крихітна агенція "Замковий отвір" замість суддівської мантії — не про таке майбутнє я мріяла, коли витрачала вісім років свого життя на навчання і ставала першим слідчим у спідниці!

Я гадала, що в цій дірі буде нудно, але ж перший робочий день закінчився трупом у підворітті. На другий — мене звинуватили у вбивстві. Від проблем врятувало лише раптове знайомство з новим головним слідчим королівства.

І тепер я маю шанс дізнатися, як працюють справжні майстри карного розшуку. Тому що з цього дня я напарниця містера Джеремі Тейта, найкращого слідчого столиці.

ЦІНА ЗРОСТАТИМЕ!
– На лікті й вигни спину. Ноги ширше... – його тон зробився невловимо холоднішим, ніби він ледве стримував лють і зневагу. Його пальці знову торкнулися мене...
Але двері раптово розчинилися.
– Бачу, ви знайшли собі наречену, дорогий кузене, – насмішкувато промовив гість.
– Я оцінив ваш жарт, ваша високосте. Чи можу я спитати, що ви тут робите?
– Жарт? – підняв брови принц. – Не думаю. Я бажаю, щоб ця жінка стала твоєю дружиною, якщо вже застав вас у такій... гм... недвозначній позі.

Я — Дем’ян Вовк. Моє прізвисько «Граніт», і це не метафора. Я очолюю безпеку Магічного Конклаву, не розмовляю з дилетантами та не маю слабких місць. Принаймні, так було до сьогодні.
Один невдалий рейд на Троєщину. Одна відьма-аматорка в леопардових лосинах. Одне криве закляття «Твердиня Титана», яке замість магічного щита вдарило мені... нижче пояса.
Результат?
1. Я заблокований у стані «вічної бойової готовності».
2. Я не можу віддати наказ — магія дозволяє мені тільки хрипко стогнати або говорити ніжності.
3. Ця нестерпна дівчина, Роксі, — єдиний «резервуар», який може зняти мою напругу.
Вона думає, що це смішно. Вона вважає мене своєю іграшкою. Але вона не розуміє: коли Граніт тріскається, з-під нього виривається звір.

На вулицях Сіроміста з'явився голий чоловік у пакеті — а разом із ним у місто повернулася стара магія.
Поки всі сміються й знімають відео, у тіні вже збираються ті, хто полюють не за скандалами, а за силою.

Він — експеримент, що мав бути ідеальним перевертнем. Вона — дівчина з тихим відьмацьким даром, яка шиє найчудернацькіший одяг і бачить трохи більше, ніж інші.
Їхнє знайомство змінить усе. Бо справжнє кохання, навіть у придуркуватому місті, залишається найнебезпечнішою магією. А коли долучаються божевільний вчений із минулого та стара копша, навіть найабсурдніша історія може виявитися справжньою.

"Не вовча справа" — перша книга циклу "Тіні Сіроміста".
Історія дружби, кохання, абсурду й війни за свободу серед привидів, перевертнів і тасманійських дияволів.
Оновлення: пн, ср, пт