Жадана була впевнена: зникнути з життя Мирослави — єдиний спосіб врятувати своє серце. Вона вірила, що по-іншому ніяк, адже подруга точно не відповість на її почуття взаємністю. Але чи так все насправді як здавалося?

Тут немає довгих історій; є лише миттєвість. Для цієї миті не існує гендеру, віку чи правил — лише тяжіння двох або більше душ, що знайшли свій відгук одна в одній. Це світ, де погляд стає дотиком, дотик перетворюється на обіцянку, а ніч — на полотно для чистого бажання.
Кожна історія — це сповідь про відвертість та сміливість відкинути будь-які умовності. Тут кохання вільне у своїх проявах: воно не знає кордонів і не потребує виправдань, бо пристрасть говорить універсальною мовою тіл.

Вони обидва втратили віру.
Не лише в любов — у сенс існування загалом. У те, що життя може бути чимось більшим, ніж нескінченне виживання.

Сакіто обрав шлях творчості. Шлях сцени, музики, популярності. Але разом із мрією він отримав страх, приниження, залежність від чужих рішень і життя, яке більше схоже на клітку, ніж на свободу. За макіяжем і яскравими вогнями приховується зовсім інша реальність — болюча, виснажлива, небезпечна.

Одного дня, на межі відчаю, він укладає парі з незнайомцем. Угоду, яка змінює все.

Ця історія буде романтичною.
І болючою.

Вона про те, як страждають люди, що обирають шлях популярності й творчості. Про страхи, які вони ховають за посмішками.

І про почуття, яке може народитися навіть там, де обидва навчилися жити без надії.

Два ворожі роди + Одна академія + Заборонене почуття, що може зруйнувати все = ?.....

Еліас Арден і Кайрен Лоріен мали стати ворогами. Натомість вони стали найнебезпечнішою слабкістю одне одного.

Кров'ю він лише вгамовує свій голод, але всі його почуття, інстинкти, якщо завгодно, воля до життя скуті, наче ланцюгами не пропускають ні повітря, ні кисень, нудьгою, ніби вона все навколо огорнула туманом, випаровування якого отруюють повітря, позбавляючи прагнення жити. Але після зустрічі зі своїм істинним у нього з'явилося одне нездійсненне бажання, яке стало метою життя.

За легендою бог голоду - Ороіши поглинув решту богів щоб нарешті вгамувати своє бажання пожирати всіх на своєму шляху. Та переродився на землі в тілі шамана. Дивлячись на тебе я замислююсь над тим, що можливо легенди не завжди брешуть.

«Майстерно виконуючи роль «пішака», він, намагаючись здобути такий жаданий пост, що зробить його нарешті вільним, боявся тільки одного — почути відлуння стуку її підборів».

Він приїхав у Гент працювати.

Це місто мало стати лише фоном: старі будівлі, канали, легенди, кілька сильних кадрів і черговий текст для блогу. Але дуже швидко стає ясно: цього разу він не просто спостерігач.

Одна смерть.

Одна випадкова зустріч.

І світ вислизає з-під ніг Тоні.
Він опиняється в історії, яку вже неможливо просто описати. Її доводиться проживати.
Дивні тіні на фото, чужа присутність у порожніх кімнатах, страх, який не минає навіть удень, — усе це стає новою реальністю для Тоні.

І чим ближче він тягнеться до правди, тим більше дізнається не лише про темряву навколо, а й про темряву всередині себе. І вона не хоче так просто відпускати його в руки нового знайомого, чий образ надто глибоко врізається в серце.