Вони обидва втратили віру.
Не лише в любов — у сенс існування загалом. У те, що життя може бути чимось більшим, ніж нескінченне виживання.

Сакіто обрав шлях творчості. Шлях сцени, музики, популярності. Але разом із мрією він отримав страх, приниження, залежність від чужих рішень і життя, яке більше схоже на клітку, ніж на свободу. За макіяжем і яскравими вогнями приховується зовсім інша реальність — болюча, виснажлива, небезпечна.

Одного дня, на межі відчаю, він укладає парі з незнайомцем. Угоду, яка змінює все.

Ця історія буде романтичною.
І болючою.

Вона про те, як страждають люди, що обирають шлях популярності й творчості. Про страхи, які вони ховають за посмішками.

І про почуття, яке може народитися навіть там, де обидва навчилися жити без надії.

Каору навчився жити так, ніби біль — єдине, що доводить його існування. Після смерті сестри й юності, зламаної зрадою, покинутістю та байдужістю, він більше не чекає ні на любов, ні на порятунок.

Та майже через шістнадцять років у його життя повертається Дей — той, хто колись був усім, але й досі називає свої почуття чим завгодно, тільки не коханням.

Холодний, стриманий і небезпечний, Дей ранить навіть мовчанням. Він торкається Каору так, наче той досі належить йому, і не відпускає ні на крок, повільно знищуючи.

А тим часом у темряві поруч прокидається щось, що знає всі їхні таємниці та бажання.

«Дистанція» — роман про руйнівну любов, яку неможливо визнати вголос, і про того, хто надто пізно розуміє: іноді врятувати когось — означає спершу перестати ламати людину власноруч.

Що робити, якщо персонаж твоєї книги раптом з’являється просто перед очима?

Саме це стається з Стеф, коли вона зустрічає Рей — дівчину, яка до болю схожа на чоловіка з її роману, того самого, кого Лін роками створювала у своїй уяві.

Але проблема в тому, що Скай — не він. І зовсім не така, яким мав бути її ідеальний книжковий образ.

Тому що вигадані персонажі ідеальні лише на сторінках. А в реальному житті перед Лін — жива людина. Людина, яка носить маски, приховує справжні почуття і має власні таємниці.

То що це: звичайний збіг чи доля, яка вирішила пожартувати?

І чи готова Лін дізнатися, ким насправді є та, що випадково стала відображенням чоловіка, народженого її фантазією?

Він приїхав у Гент працювати.

Це місто мало стати лише фоном: старі будівлі, канали, легенди, кілька сильних кадрів і черговий текст для блогу. Але дуже швидко стає ясно: цього разу він не просто спостерігач.

Одна смерть.

Одна випадкова зустріч.

І світ вислизає з-під ніг Тоні.
Він опиняється в історії, яку вже неможливо просто описати. Її доводиться проживати.
Дивні тіні на фото, чужа присутність у порожніх кімнатах, страх, який не минає навіть удень, — усе це стає новою реальністю для Тоні.

І чим ближче він тягнеться до правди, тим більше дізнається не лише про темряву навколо, а й про темряву всередині себе. І вона не хоче так просто відпускати його в руки нового знайомого, чий образ надто глибоко врізається в серце.