З кухні вийшов Тайлер з тацею імбирного печива. З одягу на чоловікові був лише короткий білосніжний мереживний фартух.
— О, Адріано, ви привели новенького! От хлопці зрадіють — вчотирьох можна стільки цікавого зробити! — зраділо вигукнув він.
— Аее ... — тільки й змогла видавити з себе я.
— Ти завела собі раба? — очманів Енді.
— Ну ... Ти ж радив мені це зробити, — почала викручуватися я, з напівкровкою пізніше розберуся.
— Трьох, — послужливо підказав Тайлер з підкреслено невинним виглядом.
— Трьох ?!
— Так, але...
— Я тут згадав, мені додому треба... Терміново, давай іншим разом, добре? — перебив мене фейрі і поспішно вибіг за двері.
Тільки Енді пішов, штучна посмішка Тай

— Ріна Скіх

Подаруй мені крила