Раді Вас бачити!

Ну що за чоловік? Такий недовірливий! Хоча... напевно минула Мішель добряче йому насолила. Але не можна не відзначити, що в наших стосунках уже є успіхи.

Так, гаразд, де там моя Марі? Пора брати себе в руки і йти завойовувати цей світ і цей час. Другий шанс дано мені не спроста, і потрібно бути повною дурепою, щоб розтринькати його. Красива зовнішність є, становище є. Чоловік красунчик, владний чоловік, та просто мужик - є. Тому піднімаю свій бойовий дух і вперед. Потрібно трохи допомогти чоловікові в змінах, але й про безпеку свою не завадило б подбати. Маркус був би чудовим варіантом, але схоже Ніколас до нього ревнує, навіть не знаю його реакцію, якщо я попрошу Ніколаса призначити мені стража в особі Маркуса, але спробувати варто.

Марі, ніби думки мої почула. З'явилася, коли я вже закінчила з усіма водними процедурами, щоправда довелося загартовуватися в холодній воді. Ненавиджу цей час через брак зручностей.

Я знову вибрала сукню, подаровану чоловіком, Марі сказала, що одного разу я назвала її бордельним виробом, фиркнула і наказала викинути. А тут просто корсетом стягнуті груди, які вигідно підкреслюються. Сукня шалена, як на мене, показує всім мої стратегічно важливі місця. Завжди, і в будь-який час хочеться бути красивою і сексуальною.

Пообідала я одна, бо дізналася, що чоловік мій зараз у кабінеті Ірліха обговорює державні справи. Якраз те, що треба. Прямою наводкою йду туди, тим більше дорогу я вже знаю.

Зайшла без стуку, я герцогиня чи хто? На мене одразу гнівно втупилися обидва чоловіки, мабуть, до мого втручання, вони обговорювали щось на підвищених тонах. Ех, не в такому настрої мені потрібно говорити з чоловіком, ну добре, що поробиш?

- Міледі,- Ірліх на привітання схилив голову, Ніколас увесь такий важливий і трохи злий став іти в мій бік. Подав мені руку, і я вклала в його свою. Потім чоловік здивував мене тим, що поцілував мою руку. Треба ж, це все гра на публіку звісно, і в них напевно такі звичаї, але навіть такі лестощі мені приємні.

- Люба моя, Мішель, трапилося напевно щось дуже важливе, якщо ти наважилася так перервати нас з Ірліхом, упевнений тобі доповіли, що я зараз зайнятий! - у-у-у, ну й тон, навіть мурашки пішли, тільки непотрібно мене тиснути своїм авторитетом, я й так знаю, хто тут хто, після його фрази почуваюся тією дурною й наївною натурою, якою була минула Мішель.

- Так, мені потрібно з тобою поговорити! Це не почекає! - одразу присікаю його обурений погляд.

- Якщо це стосується нас, то зараз не найкращий момент! - Ніколас знову гнівно подивився на Ірліха, мабуть Ірліх якраз отримував наганяння за своє правління за відсутності господаря, так, мабуть, я не вчасно, але відступати вже не можна.

- Добре! Ірліх! Сховайся з очей моїх зараз! - гаркнув на Ірліха Ніколас, - і будь готовий, що я можу покликати тебе будь-якої миті! Ми з тобою ще не про все поговорили! - переключився його гнівний погляд на мене, потім на Ірліха, поки той не зник за дверима.

Ніколас відійшов до столу, уперся об нього своєю п'ятою точкою і схрестив свої сильні руки на своїх грудях. Гарний зараза!

- Ну так, про що ти так хотіла поговорити, дорога дружино? - я вся підібралася, випнула груди вперед, вирішила показати, що такий його тон і погляди мене не лякають.

- Ти вже знайшов тих, хто хотів убити мене? - почала я з основного, Ніколас знову став серйозним.

- Поки що ні, і я, якщо чесно, не можу уявити, хто може бажати тобі смерті! - здивував він мене такою відповіддю, я навіть обурилася, підібрала поділ сукні й підійшла до нього ближче.

- Ти серйозно? По-твоєму, ніхто не може хотіти мене вбити? Усі мене в цьому замку люблять, поважають і цінують? Облиш! Ми обидва знаємо, що це не так. Я не пам'ятаю свого минулого, але відтоді, як я опинилася тут, ставлення до колишньої Мішель мені стали очевидні. Ніхто не сприймає мене всерйоз! Навіть слуги, не завжди поспішали виконувати мої вказівки.

- По-твоєму це привід? - скептично підняв він брову.

- Поки тебе не було, у замку творилася розпуста. Твої лорди змушували дівчаток із прислуги спати з ними, мені довелося втрутитися! Ще мене обурило ставлення оточуючих на покарання дітей! Ти знав, що дітей, за провину, б'ють батогом біля стовпа, як дорослу людину. Одна з твоїх постільних повій ледь не вбила сина Маркуса за те, що хлопчик випадково забруднив їй сукню, але ж він хотів подарувати їй квітку. Вона наказала відшмагати його на площі, а він же дитина, Ніколас! Він би й одного удару не переніс! - розпалювалася я, Ніколас насупився на мої слова.

- Ніколи не цікавився як саме карають дітей.... Значить тому Маркус як песик за тобою ходить?

- Він вдячний за порятунок сина, і я вже пояснювала йому, що так вчинила б будь-яка жінка, просто сміливості схопити пательню і вмазати нею громилі, який збирався побити дитину, вистачило тільки мені!

- О, боже! Так це правда? Ти точно Мішель? Колишня Мішель у житті б так не вчинила! - почав посміхатися він, а я між іншим про серйозні речі тут говорю!

- Ніколас! Це не смішно! З цим потрібно щось робити! - серйозно заявила я і підійшла ще ближче, Ніколас схопив мене за руку і, потягнувши на себе, притиснув до своїх грудей.

- Звичайно, люба! Потрібно щось робити...- останні слова він сказав, дивлячись на мої груди, і наміри його мені стали зрозумілими, щойно він рукою торкнувся моїх грудей через ліф корсета.

- Чудова сукня! Так і знав, що ти будеш у ній спокусливою! Шкода, що раніше ти її не одягала! Хоча раніше ти й робити з собою такого не дозволяла! - на цих словах Ніколас стиснув мене у своїх обіймах і максимально наблизився до моїх губ.

- Ніколас! Ти... - мені закрили рот пристрасним поцілунком. Він завжди занадто наполегливий. Так міцно притиснув мене до себе, ніби побоювався того, що я захочу його відштовхнути. Куди вже мені, тут хочеш-не хочеш, а вибратися вже ніяк. Цілувався він офігенно, і так пристрасно, палко. Усі мої думки тут же пішли на другий план, я відчула, як крізь купу тканини він із силою стиснув мою попу!

- Ау! Боляче! - перервала я поцілунок

- Вибач, маленька, я забуваю, що ти така чутлива! - а далі Ніколас різко посадив мене на стіл і почав піднімати всі мої спідниці, незабаром я відчувала його товсту голівку своєю промежиною.

- Ніколас, сюди можуть увійти! - сказала я, хоч нічого проти такого спонтанного сексу я не мала. Мене шалено збуджувало його тваринне бажання.

- Без стуку, сюди посміла увійти тільки ти! - і слідом я відчула нестерпне проникнення...

- Приголомшливо, Мішель! - утробно гаркнув Ніколас, схопив мене за ноги і ще ближче до себе присунувся, наступний його поштовх був глибшим, але значно приємнішим. Я видихнула і ширше розвела ноги. Знову відчула різкий і глибокий поштовх Ніколаса. Стінки моєї піхви щільно стискали його член, я була надто чутлива, тому не контролювала своїх стогонів. Мені було до божевілля добре. Його грубі поштовхи наповнювали мене, і вульгарний звук тіл, що билися об одне одного, лише більше збудив. Ніколас на останніх поштовхах утробно заричав і засувався ще швидше. Ось це швидкість, ось це сила, я ловила справжнісінький кайф від процесу. Його сильне бажання було через край, мене це збудило і вселяло надію, що Мішель минула, і я тепер подобаюся в сексі більше, ніж його минулі дамочки.

Всі предмети зі столу з гуркотом летіли на підлогу, Ніколас був на межі і вганяв у мене свій член до самої основи, я захлиналася в стогонах і криках. Розуміла, що це занадто голосно, але нічого із собою зробити було неможливо. Ніколас такий пристрасний, не можу змусити себе замовкнути. Знову чую його рики й останні рухи, здається, розгойдали цей стіл. І мені було начхати зараз, на больові відчуття від торкання столу об мою ніжну шкіру. Мене так пристрасно на столі ще не мали. Приголомшливий чоловік!

Не встигла оговтатися, як двері різко відчинилися і в дверях з'явився Маркус із серйозним обличчям.

- Мішель, що... - договорити далі він не наважився, але мене збентежило те, що він продовжував витріщатися на нас із Ніколасом.

- Якого хріна, Маркусе? Вийди геть! - крикнув Ніколас на друга

- Вибач, я чув, як кричала герцогиня, і я подумав...

- Маркусе, пішов геть! - ще голосніше прикрикнув Ніколас зі сталлю в голосі, цього разу Маркус швидко пішов геть!

Від такого крику Ніколаса я трохи отямилася, почала поправляти задерту сукню і хотіла встати зі столу, але Ніколас цього не дозволив. Він безсовісно витріщався на мене і посміхався.

Він знову ніжно торкнувся грудей, зім'яв їх однією рукою, іншою рукою заслизнув по моїй нозі, викликаючи своєю присутністю мурашки, - Я міг лише уявити раніше, що побачу тебе такою розкутою, як зараз, і що ти дозволиш пестити себе... - Ніколас припав губами до моїх грудей. Поцілував їх, пестив своїми губами і нарешті зімкнув губи на соску. А я не стрималася від тихого стогону. Ці ласки розслабили мене.

Ніколас переключився на другі груди, зробив те саме, що і з першими, потім переключився на шию, притиснув мене до себе і нарешті поцілував у губи.

Ніколас знову увійшов у мене. Я перервала поцілунок, бо мені хотілося кричати від задоволення, я не могла продовжувати поцілунок і перервалася, бо Ніколас хоч і повільно входив у мене, але його поштовхи були різкими, і він був у мені з кожним разом дедалі глибше.

Знову прогнулася в спині, підставляючи свої груди для його губ, і вони, звісно ж, там опинилися. Він цілував і трахав мене. Це було приголомшливо.

- Ти прекрасна, Мішель, - чула його бурмотіння, коли закочувала очі від задоволення і не стримувала себе в криках, бо після цієї фрази він прискорився і знову став жорстко трахати мене на цьому столі, що здавалося зараз розвалитися, так його ми розхитали.

Голосно кінчивши, обидва переводили подих і Ніколас навіть допоміг мені поправити одяг.

- То що ти там казала? - його запитання збило мене з пантелику.