Глава 7. Гіркий присмак смородини та кришталевий брязкіт
Напруження за обіднім столом можна було розрізати ножем. Мовчанка, яка наступила після різкої заяви Селени щодо Ростіслава, ставала дедалі важчою. Прагнучи розрядити атмосферу та згладити гострі кути, Селена граціозно піднялася зі свого місця і попросила слуг подати її фірмовий пиріг зі смородиною, який вона власноруч спекла для цього вечора.
Але для Су Рьон це стало справжнім прихованим ударом. Викладачка, яка звикла контролювати абсолютно все, заздалегідь дізналася про смаки господаря ЖК і також замовила у шеф-кухарів розкішний авторський десерт зі смородиною. Тепер же перед гостями опинилося два пироги, і це виглядало як мовчазне змагання. Присутні представники еліти одразу помітили цей нюанс і, прагнучи підтримати доньку господаря будинку, вибухнули компліментами саме випічці Селени. Навіть Пак Мін Хо, який зазвичай був байдужим до солодощів, скуштував шматочок і щиро похвалив майстерність Селени, що остаточно зачепило гордість його дружини.
Владимир Корсаков, який вишукано смакував десерт, бачив неприховане зухвальство своєї старшої доньки, проте вирішив не влаштовувати сцен при гостях. Він був настільки поглинутий думками про сімейну дисципліну, що навіть не помітив відсутності за столом свого старшого сына Дем'яна.
Вікторія, відчуваючи, як закипає її чоловік, нахилилася до його вуха і стиха шепнула:
— Владимире, я сама особисто поговорила з Селеною. Вона вчинила необачно.
— Ні, — суворо і сухо відрізав Владимир, навіть не повернувши голови. — Я сам поговорила з нею. І з її чоловіком також. Вона занадто багато собі дозволяє.
Су Рьон сиділа з натягнутою, майже кам'яною посмішкою, спостерігаючи, як гості захоплено смакують пиріг Селени. Відчуваючи, як гнів і образа підступають до горла, вона граціозно піднялася з-за столу і мовила, що піде налиє собі ще один бокал червоного вина до десерту. Проходячи повз чоловіка, вона легенько торкнулася його плеча, прошепотівши: «Допоможи мені на кухні, будь ласка».
Коли вони опинилися в просторій, напівтемній зоні кухні, де не було гостей, Су Рьон одразу розвернулася до Мін Хо. Її стриманість розсипалася на друзки.
— Чому ти мовчав?! — гаряче й обурено прошепотіла вона корейською мовою, щоб ніхто зовні не зрозумів. — Вона зневажила мене перед усім містом! Вона знецінила мій професіоналізм! А ти навіть слова не сказав на мій захист!
Мін Хо важко зітхнув, втомлено провівши долонею по обличчю:
— Су Рьон, перестань. Ти знову робиш трагедію на порожньому місці. Навіщо тобі цей Ростіслав? У них є друга дитина — Єлєна. Вона талановита, вона хоче навчатися. Зосередься наній і не витрачай час на хлопця, який цього не прагне!
— Справа не в хлопцеві, а в повазі до мене! — її голос тремтів від образи.
— Перестань влаштовувати сцени при гостях, — суворо промовив Мін Хо, зсунувши брови. — Ти перегинаєш палицю. Твоє прагнення бути ідеальною у всьому вже стає нестерпним.
Під сильним емоційним тиском чоловіка руки Су Рьон здригнулися. Кришталевий бокал із темно-червоним вином, який вона тримала у пальцях, вислизнув і з гучним брязкотом розбився об мармурову підлогу. Червона рідина, мов краплі крові, бризнула на білу плитку та край її сукні.
Мін Хо розлючено схопив її за лікоть, міцно стиснувши:
— Досить! Зберися! Не хочу бачити тебе такою!
Су Рьон висмикнула руку. Вона не сказала більше жодного слова. Гордо піднявши голову, з абсолютно блідим обличчям та повними сліз очима, вона мовчки вийшла через бічні двері до своєї спальні, залишивши чоловіка в шокованому стані перед розбитим склом.
Цю сцену випадково помітила Вікторія Корсакова, яка проходила повз. Вона лише важко зітхнула, чудово розуміючи: Селена своїм прямолінійним втручанням зіпсувала вечір і роздмухала конфлікт у родинному колі їхніх нових партнерів.
Щоб врятувати залишки вечору та зняти напругу, у вітальні увімкнули м'яку, приглушену джазову музику. Скориставшись паузою, Владимир Корсаков відвів Селену та її чоловіка Павла до панорамного вікна в кутку зали.
— Я більше не терпітиму подібних виходів, Селено, — холодно сказав Владимир, дивлячись на доньку сталевим поглядом. — Ти викладач, а не домашній суддя. Твоя справа — вчити, а не вирішувати, чий син де навчатиметься.
Потім він розвернувся до Павла, який мовчки стояв поруч:
— Павле, ти мій замісник і чоловік моєї доньки. Я сподіваюся, ти в змозі пояснити своїй дружині, як слід поводитися в товаристві? Стеж за нею краще.
— Батьку! — не витримала Селена, зціпивши зуби. — Ростіслав не хоче бути музикантом! Він мріє бути пілотом! Він хоче бути пілотом! Навіщо ти ламаєш йому життя?!
Владимир раптово тихо, але презирливо засміявся:
— Пілотом? Що за дитячі казки? Я плачу величезні гроші та викуповую кращі умови для цієї корейської родини не для того, щоб мій син літав на літаках. Він вступатиме до академії. Крапка. А ти, Селено, завтра ж зайдеш до пані Су Рьон і попросиш вибачення за свої слова.
— Я не вибачатимуся за правду! — рішуче відрізала Селена.
Між батьком і донькою спалахнула справжня іскра війни. Напруга в родині Корсакових досягла критичної точки.
А тим часом, на протилежному кінці вежі, на напівтемному заскленому балконі під шепіт осінньої зливи, існував зовсім інший світ. Дем'ян та Пак Йон Хва стояли, притиснувшись одне до одного. Вона поклала голову йому на груди, слухаючи, як прискорено калатає його серце, а він дбайливо гладив її темне шовковисте волосся, захищаючи від усього світу.
Вони насолоджувалися цими хвилинами чистого, першого щастя, заворожено спостерігаючи за вогнями нічної Одеси, що розмивалися за мокрим склом. Вони й гадки не мали, що за їхніми спинами вже розгоряється жорстока війна двох родин, і що їхній таємний союз викличе справжню бурю.
І поки що про це солодке, небезпечне кохання не здогадувався ніхто — окрім хіба що Су Ґьон, яка вірно зберігала таємницю сестри, та Ростіслава, який щиро сподівався, що старший брат зможе бути щасливим у своєму власному «скрипті на двох».
