Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги

Відсьорбнувши трохи кави, я відставив горнятко та відкинувся у кріслі. Крісло було старе, скрипуче… Взагалі, квартирка така собі. Як і весь район довкола. І місто. І країна… З журбинкою трохи.

Баронство Штернгаут знаходиться майже на самому півдні обжититх земель. ще південніше – ельфійська республіка Маер-Ліаріс (цікаві типчики, але про них згодом), на заході – князівство Бромвельд, а на заході та півночі – такі ж баронства, різного штибу та калібру.

У давні часи (якщо вірити книжкам з історії, які брешуть так само часто, як одна леді з косою) це була досить впливова, в межах регіону, країна. Та потім – в результаті воєн та війнушок з сусідами позбулись чималої частини власних земель, а ще пізніше нащадок одного з баронів розтринькав усі наявні ресурси – і маємо те, що маємо. Мабуть, серед штернгаутців фраза “яку країну просрали” настільки ж популярна, як в нас – серед любителів найкращого у світі пломбіру.

Зате в альянс не входить. Відповідно, звідси немає ексгібіції… Ну, тобто… Ви зрозуміли.

Минуло ще пару місяців. За цей час ми – я й моя “Гарнюня” – виконали ще кілька завдань, примножили власний капітал і тепер були на хорошому рахунку в деяких поважних людей. І нелюдів теж, ага.

Я, нарешті, роздобув собі нормальний людський одяг. Знайшов у торговця сірі “тактичні” штани (в пару до моєї куртєйки) та високі черевики на шнурках. Чуні та лляні аналоги шароварів, які я тягав ще з Вольфенштейну, давно вже були не в тему.

Завважте – чесно купив, а не поцупив. Бо я тепер – пристойний громадянин, і з кримінальним минулим зав’язав!

Що, кажете? А як же крадіжка кристалу? Ну, то я просто добрим людям хотів допомогти… Тобто гномам. Ну добре, добре, не зав’язав, підловили. Але з дрібним злодійством – точно край. Все одно користі з того мало.

Знайшов і броню. Правда, не тут – довелось їхати до князівства, ще й задіювати всі свої наявні зв’язки. Я задіяв.

Вчергове нагадав мучачо Мігеліто, що він мені винен, карамба! Бо ж через нього мене мало не взяли за те місце, через яке у нас в політиці все часом робиться. “У нас” – це в нашому світі, але місцями актуально і в цьому.

Броня… Ну, майже нічим від нашої не відрізняється. Звичайна тобі плитоноска. Навіть аналог системи MOLLE для кріплення підсумків є.

Треба точно прозондувати тему потраплянців сюди з нашого світу, бо щось аж занадто багато схожих моментів. Як там той юродивий казав… “Збіг? Не думаю!”.

Головне – самому в процесі не спалитися. Уявляю, як хлопаки з якогось місцевого ЦРУ (або, не приведи барон Субота, ФСБ) зраділи б, отримавши у свої потні лапки іншосвітянина.

Брр! Не буду поки в це лізти. Інших справ вистачає.

Поміж усім перерахованим вище, я потихеньку вивчав місцеві гаджети (не “гад же ти”, а мобільні пристрої), для чого розібрав свій перший комунікатор, яким вже не користувався. Заодно – намагався розібратись, наскільки то для мене було можливо, в магічно-артефактній кухні.

Мігель тоді нівроку засмутився, коли мене у Нейсмуті мало не пов’язали – через криве обладнання, видане його спеціалістом. Обіцяв знайти, хто винен, і покарати кого попало. До речі, то я його цієї фрази навчив!

Не знаю вже, кого там потім карали і в яких позах, але в якості вибачення він прислав мені діагностичний артефакторський набір. Ним можна знімати деякі показники, навіть якщо ти сам не маг.

А в мене кілька цяцьок лишилося з минулих справ… От на них і вправлявся.

І, звичайно, весь цей час я не покидав тренувань. Мушу зазначити – ситуація змінилась на краще, і неабияк.

Наполегливість та завзятість, підкріплені заняттями за програмою спецпідрозділів з іншого світу, зробили з білявого дрища дещо нівроку схоже на справжнього чоловіка. Місцями я став виглядати навіть краще, ніж у старій версії.

Я не став накачаним спортіком – але в мене такої мети й не було. Ніякого отого вашого “рельєфу”, ніякої біцухи метр в обхваті. Лише те, що необхідно для роботи. І бажано при цьому лишатись в таких об’ємах, щоб вільно пролазити у всякі вузькі місця – навіть в броні.

І я цього досягнув.

Ще – чисто по приколу – виголив начисто скроні, у стилі “канадського лісника”, і лишив на пиці легку неголеність (щетина в мене на той час вже почала активно рости). Ну, не тільки по приколу – правильна зовнішність часом допомагає у розмовах з клієнтами, і не тільки. Та й, що там казати – результат мені сподобався.

Так, чорт забирай, я красень! І не соромлюся цим пишатись. А що, не можна?

На столі дзеленькнув комунікатор. Я знов комусь потрібен… Ні слова більше, панове – Дзен поспішає на допомогу!

А Дзен, як ви вже, мабуть, здогадались – це я.

Антон Очерет
Я, Дзен

Зміст книги: 29 розділів

Спочатку:
Орієнтири
1778078014
85 дн. тому
Виїзд
1779647429
67 дн. тому
Де моє тіло?!
1778078085
85 дн. тому
Потрапив… чи “втрапив”?
1778137200
84 дн. тому
Таки втрапив
1778223600
83 дн. тому
Великий новий світ
1778310000
82 дн. тому
Допит
1778396400
81 дн. тому
Нове життя, нові зв'язки
1778482800
80 дн. тому
Останній акорд
1778569200
79 дн. тому
На користь суспільства
1778655600
78 дн. тому
На користь суспільства - 2
1778742000
77 дн. тому
Технократія
1778828400
76 дн. тому
Щось незаконне
1778914800
75 дн. тому
Щось незаконне – 2
1779647729
67 дн. тому
Життя налагоджується
1779087600
73 дн. тому
Нічого особистого...
1779174000
72 дн. тому
Рефлексії та флешбеки
1781115773
50 дн. тому
Ляпас та інші буденності
1779346800
70 дн. тому
"Любі друзі"
1779433200
69 дн. тому
Пустельний двіж
1779519600
68 дн. тому
Синяки та садна
1779606000
67 дн. тому
Найманські будні
1779692400
66 дн. тому
Зіронька, палай!
1779778800
65 дн. тому
Журбинка
1779865200
64 дн. тому
Нова справа
1779947069
63 дн. тому
А я ж казав
1780051855
62 дн. тому
Сюрприз!
1780135638
61 дн. тому
Кілька років потому
1781115840
50 дн. тому
Аромат гібіскуса
1780341838
59 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!