Спочатку:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+
Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.
Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років
- Хм... Якщо він каже зробити тобі те, що не хочеться, то ти погоджуєшся, незважаючи ні на що. Хочеш переконати мене в тому, що це правильно? Скажи спасибі, що у твоєму житті не трапився ніхто подібний до мого першого чоловіка. І, дай Боже, щоб і не зустрівся, бо інакше пропадеш.
- Це через нього ти не можеш мати дітей? — запитала Кларісс.
- Не буду приховувати, якась частина провини на ньому також є. Я тобі ось, що скажу, — відправивши собі до рота ще одну цукерку, я продовжила — коли тобі п'ятнадцять, ти дивишся на світ зовсім інакше, а якщо в ньому раптом з'являється той, кого за наївністю приймаєш за свого принца на білому коні, то тобі більше нічого не треба. І ти настільки осліплена тим примарним коханням, що навіть не підозрюєш, що всередині гарненької обгортки все вже давно згнило. А Люк був саме такий. Втім, треба віддати йому належне.
- За що? — не могла зрозуміти мене Кларіс.
- За те, що навчив мене єдиному, не варто кожному сліпо довіряти. А насамперед, самій собі.
Розповідаючи все це Кларіс, я між тим розмірковувала над тим, що опинись вона в подібній ситуації, ні за що не вижила б.
- Ну так що? — запитала я. — Ти готова почати зустрічатися з Максом?
- Ось так відразу? Я не впевнена, що з цього щось вийде.
- Кларіс, я не маю на увазі, що тобі першого ж дня треба стрибати до нього в ліжко. Ти ж не повія якась.
- А якщо він запропонує?
- Ти, як мале дитя. От тільки не кажи, що ваше перше побачення з Чайденом саме так і відбулося.
- Ну...
- Можеш не продовжувати, — перебила я. — А якщо Форс все ж таки запропонує тобі поразважатися в ліжку, то завжди можна придумати, як від цього відмовитися.
- Боюся, що я так не зможу.
Чомусь я анітрохи не була здивована, адже Кларіс належала до тієї категорії людей які зовсім не вміли брехати.
- І все-таки ти повинна.
- Ні. Я… Тобі не зрозуміти. Це… гріх… О, Боже, Джино, пробач мені! — заридала вона.
- З гріхом ти вже давно запізнилася. І немає чого розводити тут Ніагарський водоспад. Краще випий, — наповнивши келих, я протянула його подрузі.
Після розлучення зі Стенлі я твердо вирішила, що заміжнє життя це не для мене. Ні, сказати щось погане про Пітера у мене язик не повертається. До того ж, я безмежно вдячна йому за те, що він не просто повернув мене у життя, але й заставив повірити у себе.
