Раді Вас бачити!

Чесно, я намагалася встояти перед його чарами та тим магнетизмом, яким він до себе притягував. От і зараз, коли Дерен стояв переді мною, я відчувала себе якоюсь малоліткою, а не дорослою, впевненою в собі дівчиною.

- Я чекаю.

Вся моя хоробрість, що була зі мною, зникла в одну мить.

- Я хотіла тебе побачити, — видавила насилу із себе.

- Що ж, ти мене побачила. Задоволена?— запитав він, а потім повернувся до дочки — Соня, сонечко, — Філіп присів біля інвалідного візка дочки, — адже ти не образишся, якщо я спочатку дізнаюся, що знадобилося від мене Ірмі, а потім прочитаю тобі казку?

- Ні, — відповіла та і відправилася до себе в кімнату.

Як тільки ми залишилися на одинці, я, підвівшись із крісла, підійшла до нього.

- За що ти так зі мною?

- Ти про що? — запитав він, роблячи вигляд, що нічого не розуміє.

- Куплений тобою для мене квиток до Швейцарії, був подібний до ляпаса. За що ти так зі мною, Філе? Чи ти маєш намір карати кожну жінку за ті помилки, яких припустилася Габріелла?

- Не смій вимовляти в моєму будинку ім'я цієї повії, — зі злістю промовив він.

- Добре як скажеш. Але все ж таки, я хочу знати, за що ти так зі мною?

- Чорт забирай, хіба не ти останнім часом тільки те й робила, що нила про поїздку до Швейцарії? А тепер, коли з'явилася така можливість, замість того, щоб нею скористатися, вирішила залишитися тут.

- Так, я хотіла туди поїхати, — відповіла я, — але тільки з тобою.

- Тобі добре відомо, що це неможливо.

- Через Соню? Але ж вона вже не маленька. Та і Сара може за нею приглянути. До того ж, я впевнена, що за пару днів твоєї відсутності нічого не трапиться.

- Ні. До того ж, ми з тобою вже неодноразово говорили на цю тему. Повертатися до неї ще раз, я не маю жодного бажання. Це, по-перше, а по-друге — я страшенно втомився і хочу відпочити.

- Чому б тобі не перестати ходити навкруги, а просто сказати, що, між нами, все закінчилося, і немає ніякого сенсу продовжувати стосунки? — запитала я. — Чи, може, ти боїшся, що я почну скандалити?

- Саме зараз ти починаєш це робити.

Тільки я збиралася заперечити, як в цю саму мить задзвонив мобільний.

- Відповідай, — скоріше наказав, ніж просто сказав мені Дерен.

- Я можу і пізніше відповісти. До того ж, цей дзвінок не такий важливий, як наша з тобою розмова.

- У мене інша думка щодо цього. Так що бери та відповідай.

- Ну, якщо тобі так хочеться, то, будь ласка, — промовила я, натиснувши на кнопку виклику. — Я слухаю.

- Скільки можна чекати від тебе дзвінка? — сердито прошипіла Габріелла.

- Вибачте, але ми не потребуємо товарів вашої фірми, — відключивши телефон, я повернулася до Філіпа. — Ось бачиш, не було жодного сенсу відповідати.

- Цікаво, представники якої фірми в таку пізню годину телефонують клієнтам і пропонують товари?

- Філ, ну мало кому спало на думку зателефонувати?

- Хм… невже? А ось мені чомусь здається, що ти чекала цього дзвінка не менше, ніж нашої спільної поїздки до Швейцарії. Чи може хочеш сказати, що я не правий?

"Ну чому? Чому Габріеллі саме зараз знадобилося мені подзвонити?", — подумки запитала у самої себе.

- Ірма, ти довго будеш мовчати?

- Ти підозрюєш, що я тобі зраджую? Але ж це смішно, — нажаль придумати щось більш оригінальніше, часу було обмаль.

- Який сенс мені підозрювати тебе в зраді, якщо я знаю кожен крок, — спокійно промовив Дерен.

- Що?! Ти найняв детектива, щоб той стежив за мною?! — я навіть подумати не могла, що Філіп може щось подібне зробити.

- Зменш тон. Не забувай, ми тут не самі. А, що стосується детектива, про якого ти згадала, то у мене є свої люди для цієї роботи.

- І ти так спокійно про це говориш?! — приголомшено запитала я.

- А тобі потрібна інша реакція? — запитав Філіп. — Я чомусь був впевнений, що за всі ці роки, що ми разом, ти мене встигла добре вивчити. Виявляється, помилився. Втім, це не дивно. Адже Габі дала тобі не всю інформацію. Можу уявити, як вона розлютиться, коли стане відомо, що її план не спрацював.

- Який план? Ти про що? — я вирішила зробити вигляд, ніби нічого не розумію.

- Тобі справді так хочеться дізнатися? Втім, навіщо я питаю. Присядь, краще.

Мені не залишалося нічого іншого, як знову сісти в крісло.

- Відео, звичайно ж, не дуже якісне, — продовжував говорити тим часом Філіп, — але, проте, дізнатися хто на ньому, не так вже й складно. Дивись і насолоджуйся. Хто знімався в головних ролях, я не говоритиму. Хоча, ти й сама скоро здогадаєшся, — промовив він, натиснувши на пульті кнопку. Це було подібно до кошмару, що раптово увірвався у прекрасний сон. Щойно замиготіли перші кадри, як я зрозуміла, що все пропало. Відверто кажучи, я і тоді не була впевнена в ідеальності плану Габріелли. І ось тепер, будучи змушеною дивитися відео, я навіть не знала, як мені з усього цього викручуватися.

- Знаєш, що саме найстрашніше? — його голос був, як не дивно, спокійний.

Я похитала головою.

- Втратити довіру. І якраз саме зараз, ти зробила все для того аби я перестав тобі довіряти.