Раді Вас бачити!

- Ірена, ти сьогодні була на висоті, — захоплено промовила до мене місис Стенлі, — Багато компаній були готові укласти з нами контракт прямо на вечірці.

- Мамо, може, приступимо до вечері? Чи ти вирішила заморити нас голодом? — запитав у неї Джеймс.

- Отак завжди, — відповіла Джоанна, — рости їх, виховуй, а у відповідь отримуєш не зрозуміло, що.

- Ну, ви там собі як хочете, а я почну прямо зараз, — підсунувши до себе якомога ближче тарілку з супом, промовила Крістін.

- Люба, ти нічого не забула? — запитала місис Стенлі, докірливо подивившись на Крістін.

- Та ніби ні… — відповіла та, — О, ну звичайно ж! Перепрошую, тату.

- Нічого страшного Крістін, — відповів, посміхнувшись у відповідь містер Стенлі і прочитав коротку молитву, після якої всі приступили до вечері.— Я хотів би після вечері повернуться до нашої розмови, — промовив він, звернувшись до Джеймса.

- А на завтра не можна відкласти? Втім, — промовив Джеймс, — якщо тобі так хочеться, то можемо і сьогодні поговорити.

- О, Господи, — промовила на це Джоанна, — невже обов'язково обговорювати за столом робочі моменти? Піт, — трохи нахилившись, вона доторкнулася до руки чоловіка, — ти і так занадто багато працюєш.

- Саме тому ми й тримаємо всіх наших конкурентів позаду себе. — відповів він і добавив. — До того ж, ти сама маєш розуміти, що варто хоча б на хвилину розслабитись, як тебе не просто опустять в багнюку, а з превеликим задоволенням затопчуть туди ногами.

- Воно то так, не спорю. Але вимагати від себе набагато більше, ніж ти можеш зробити, хіба це справедливо?

- Е-е-е… послухайте, а як щодо того, щоб поговорити про весілля Джеймса та Ірени? — запитала Крістін.

- Думаю, що це варто запитати в них самих, — відповіла, повернувшись у її бік Джоанна.

- А що тут говорити, і так зрозуміло хто із гостей буде серед запрошених — промовив Джеймс.

- А як щодо медового місяця? — запитала у нього сестра, — Ви вже вирішили де його проведете? Ірена, — подивилася вона на мене.

- Крістін, мені все одно куди, аби бути поруч із твоїм братом, — відповіла я.

Я і справді не задумувалася над тим де ми саме проведемо медовий місяць.

- Ну яка різниця, де саме вони проведуть медовий місяць? — запитала у неї місис Стенлі — І якщо ми вже заговорили про весілля, то вважаю за необхідне відвідати салон мадам де Кадо.

- Тільки не це, — скривилась у відповідь Крістін.

- А мені вона подобається, доволі таки мила бабуся, — промовила я.

- Крістін, — суворо поглянула на неї Джоанна.

- Вибач, але це суто моя особиста думка.

- От і тримай її при собі. До того ж, тобі немає потреби наносити їй візит. А ось Ірена, це вже інша справа.

- І все-таки, — промовила Крістін, — не розумію, що такого особливого в цій мадам де Кадо. До того ж є набагато кращі салони з пошиття весільного одягу.

- Є. Не спорю. Але ніхто не вкладає у свою роботу стільки душі, за винятком тебе, моя дівчинко, — посміхнулася мені Джоанна, — як Жаклін.

- Ну, не знаю. З мене було достатньо одного разу. — відповіла на це Крістін. — І якщо я ще коли-небудь надумаю вийти заміж, то замовляти весільною сукню точно не у мадам де Кадо буду.

- Джоанна, Крістін, давайте ви не будете сваритися, — попросила я обох, знаючи, що їх суперечка може надовго затягнутися.

- О! Вибач мені, моя люба. Але ж ти сама чудово знаєш, якою часом нестерпною може бути Крістін.

- Ну, характер у сестрички ще той. До речі, ти часом не за Форса зібралася вийти? — запитав він у неї.

- Може і за нього. — відповіла йому сестра. — А щодо характеру, то мовчав би, бо твій нічим не кращий.

- Ну, — сказав Джеймс, — я набагато спокійніший, це раз. По-друге, ніколи не сперечаюся з батьками. А щодо третього пункту, то я сама скромність.

- Ха! Ти це вигадав хвилину тому? — запитала у нього Крістін, — І, що стосується твого «по-друге», то…

- Ріта, можеш подавати чай, — промовила Джоанна, перебивши тим самим Крістін.

- Як скажете, місис, — скромно промовила та, кинувши при цьому на мене принизливий погляд.

- Джеймсе, — місис Стенлі тим часом вирішила поговорити з моїм нареченим, — ви справді збираєтеся провести медовий місяць у Венесуелі?

- А чому б і ні? Так, всі прагнуть вирушити якщо не до Парижу, то ще кудись. Ті самі Гаваї, наприклад. — відповів Джеймс.

- Це лише медовий місяць і немає сенсу розводити навколо нього дискусію, — промовив містер Стенлі, — Якщо вони вирішили провести його у Венесуелі, то нехай туди вирушають.

Джоанна зібралася йому відповісти, але саме в цей момент Ріта, зачепивши навмисне мою чашку, перелила на мене чай.

- Ріта, що з тобою таке сьогодні?! Ти безрука?! — розсердилася на неї Джоанна. А я, перебуваючи в шоці, навіть не знала, як на це реагувати.

- Я ненавмисне, — тут же почала та виправдовуватися,— прошу мене вибачити, місис.

- Ти не у мене повинна просити пробачення, — зауважила Джоанна.

- Вибачте, міс Стоун, — Ріта промовила це таким тоном, що в інтонації її голосу відчувалося, що вона готова повторити це ще раз.

- Крістін, — Джоанна звернулася до дочки, — відведи Ірену в кімнату і допоможи їй переодягтися.

- Ма, прошу тебе, тільки не треба сварити Ріту, — Джеймс злегка торкнувся руки Джоанни, — Адже вона не спеціально це зробила.

Про що вони там ще говорили, я вже не чула.