- Сучасний любовний роман
- Сучасна проза
- Uliana Fox
- Океан і попіл
Океан і попіл
Анотація:
Ласкаво просимо до «Айронкліффу» — старовинного пансіону на суворих скелях Мейну, куди впливові родини відправляють дітей, які «псують їхній ідеальний імідж». Тут немає шкільної форми, але є виснажлива ізоляція, суворі викладачі та неписані правила, за якими виживають найсильніші.
Голлі потрапляє сюди після того, как її конфлікт із вітчимом закінчився палаючим авто. Вона не збирається підкорятися нікому — і тим паче Нейту, похмурому бунтарю з бійцівським минулим, який контролює нічне життя корпусу. На спробу Нейта провчити новеньку Голлі відповідає не сльозами, а гострим сарказмом і порівнянням із «похмурим кажаном».
"— Бо ти володар похмурих закутків, Блеквуде. Обираєш напівтемряву, боїшся прямого світла й заманюєш людей у свої сутінкові печери, аби видаватися великим і страшним, — я злегка нахиляю голову, зустрівшись із його темним, прикутим поглядом. — Ти сліпий до всього світлого, але чудово орієнтуєшся в чужих страхах. І, головне... ти судорожно чіпляєшся за свою самотність, висячи догори ногами у власному викривленому світі."
—
Uliana Fox
Океан і попіл
"— Шанувальник? Ти надто високої думки про себе, пташко."
—
Uliana Fox
Океан і попіл
"Її очі — кольору океанської хвилі під час шторму. А її характер — це чортова буря. І я, схоже, єдиний дурень, який добровільно пливе прямо в її епіцентр, поки вона намагається затопити мій корабель."
—
Uliana Fox
Океан і попіл
Зміст книги:
8 розділів
З цією книгою читають:
Мовчи, жінко!
Просто прокляття якесь! І завело воно мене не аби куди, а аж в інший світ. В самісіньку магічну академію.
А тут він. Чоловік-мрія, що вважає мене легковажною розпусницею. Та й світ не такий вже і гостинний – проклятійників тут не полюбляють. Ще й невідомий вбивця переслідує.
Ну і нехай. Впораюсь, навчусь дар контролювати та додому повернуся. Там мене вже зачекались.
Залишилось тільки нікого не вбити, самій не загинути та... з глузду не з'їхати. Бо бісить! А може я того… закохалася?
Помилка виклику, або Валік, я тобі не істинна!
— «Це» має ім'я, Валіку, — я спокійно хрумкнула кукурудзяною паличкою, ігноруючи його розкішні роги. — І «це» хоче знати: де тут у вашому пеклі найближча розетка? У мене телефон сідає, а я ще не встигла видалити історію браузера!
Попелясте кохання
Вікторія — та, хто не вміє прощати. Її план безумний: підмінити собою сестру, увійти в дім ворога та зруйнувати його життя зсередини. Антон ненавидить слабкість, але він ще не знає, що тепер проти нього грає жінка, чиє серце загартоване болем.
У цьому протистоянні кожен крок — по лезу ножа, а кожен поцілунок обпікає ненавистю. На кону — доля ненародженої дитини та її власне серце. Чи зможе вона встояти перед його темною харизмою, коли помста перетвориться на небезпечну пристрасть?
Відлуння лісових духів
Коли молода травниця випадково переступає межу забороненого лісу, її життя змінюється назавжди. Давні легенди оживають, духи виходять із тіні, а серце робить вибір між коханням і обов'язком.
Та чи вистачить їй сили прийняти свою долю, якщо ціною стане все, що вона любить?
«Відлуння лісових духів» — атмосферне романтичне фольклорне фентезі, сповнене магії Карпат, давніх легенд, знахарських таємниць і кохання, здатного змінити долю цілого лісу.
Стежина
Спадщина Азоріта, або Моя маленька
Поки не торкнулася амулета Азоріта. Тепер її тіло — носій сили, за яку вбивають.
За яку зраджують.
І за яку готові знищити цілий світ.
На неї відкрито полювання.
▪︎ темні маги, що жадають її сили
▪︎ білі фанатики, що винесли вирок
▪︎ королі, для яких вона — лише ключ
▪︎ …і навіть боги
Її кидають у в’язницю Тарханів. І там її чекає лише одне —
смерть, але є одна деталь, про яку ніхто не подумав…
Амулет не відпускає своїх носіїв. І тепер вона — не просто жертва.
Вона — спокуса.
Вона — загроза.
Вона — кара, яку цей світ ще не готовий прийняти.
І серед тих, хто повинен її знищити,
знайдеться той, хто захоче її… зовсім інакше.
Аїд
Вітаю з цікавою новинкою, я обожнюю такі книги, де про підлітків❤️Вже підписалась до Вас, буду рада взаємності 🥰
Відповідь для Віккі Грант