- Молодіжна проза
- Підліткова проза
- Макарчук Віктор | MaVik
- Як Вітько з москалями воював
Як Вітько з москалями воював
Анотація:
Літо 2025 року. Чотирнадцятирічний сирота Вітько живе в заплаві Дніпра, ховаючись від війни у занедбаній хижці. Його крихкий світ руйнується, коли хлопець випадково знаходить прихований табір ворога, що готує переправу. Замість того щоб утекти, Вітько стає розвідником. Разом із пораненим сержантом Андрієм він проходить крізь смертельні болота, уникає переслідування з собаками та намагається передати координати через ледь живий телефон.
Це пронизлива повість про дорослішання, де замість книжкових козаків — бруд, мул і ціна однієї риски сигналу. Твір без зайвого пафосу показує, як війна жорстоко забирає дитинство, але залишає в душі тихий, але незламний внутрішній стрижень. Історія про ціну інформації, відповідальність та пам'ять, яку ми носимо близько до серця.
«У сиротинці його вчили застеляти ліжко рівно, мити руки перед їжею і не перебивати старших. Заплава навчила іншого: не ходи двічі однією стежкою; не ламай гілку, якщо можна її відхилити; не залишай після себе крихт; не думай, що ти один бачиш — тебе теж можуть бачити».
—
Макарчук Віктор | MaVik
Як Вітько з москалями воював
«Він не мав рації. Не мав автомата. Не мав дорослого поруч. Не мав навіть нормального взуття.
Зато мав очі.
Мав пам’ять.
І мав заплаву, яку знав краще за них».
—
Макарчук Віктор | MaVik
Як Вітько з москалями воював
— Це не героїзм.
— Я знаю.
— Я просто боявся, що якщо подивлюся, то повернуся.
— І тому не подивився.
— Так.
Сова кивнув.
— Іноді це і є найважче.
—
Макарчук Віктор | MaVik
Як Вітько з москалями воював
Зміст книги:
15 розділів
З цією книгою читають:
Помилка виклику, або Валік, я тобі не істинна!
— «Це» має ім'я, Валіку, — я спокійно хрумкнула кукурудзяною паличкою, ігноруючи його розкішні роги. — І «це» хоче знати: де тут у вашому пеклі найближча розетка? У мене телефон сідає, а я ще не встигла видалити історію браузера!
Кохання без права на захист
Він був моїм босом. Моєю забороною. Моєю любов’ю.
Я віддала йому серце. А він повірив у чужу брехню і вигнав мене без права на пояснення.
—Ти знала, що робиш, - його голос був холодний, як сталь.
— Я ніколи тебе не зраджувала … - прошепотіла вона.
— Досить. Забирайся! Я не тримаю зрадників.
Я втратила роботу, майбутнє і чоловіка, якого кохала. Зникла, щоб вижити. А через роки ми зустрілися знову.
Тільки тепер він уже не той чоловік, якого я пам’ятала. І я вже не та жінка, яку можна зламати.
Та між нами досі палає те, що не вдалося вбити ні зраді, ні часу, ні ненависті.
Від феї до відьми і назад
Чотири молодих відмочки: Віра, Валя, Вероніка та Віка просто хотіли «побути нормальними», вимкнути телефони, погрітися на сонечку та відсвяткувати Літнє сонцестояння. Але, звісно, магія (і непригоди) знайдуть їх всюди. Ніч на Івана Купала, не дарма вважають магічною. Увесь відпочинок відьом веде до однієї конкретної ночі, коли грань між світами найтонша. Тільки замість традиційних ритуалів — купа неприємностей на межі життя та смерті. Водяники та Русалки, перевертні та перелесники, блуд від зеленої феї...Це тільки частина тих, кого вони зустрінуть на своєму шляху.
Традиційне стрибання через багаття перетворюється на екстремальне шоу.
Три серця одного міста
Вероніка, Хлоя та Анна — поліцейські, які перейшли дорогу всемогутньому клану Россі-Дон. Династія, що тримає місто у залізному кулаці, оголосила на них полювання. Підстава, арешти, фальшиві звинувачення — клан робить усе, аби сестри зникли назавжди.
Тепер вони в бігах, а їхнє життя — суцільна гра на виживання. У відчайдушній спробі викрити таємницю «підпису прадіда», яка дає клану безмежну владу, сестри змушені об’єднатися. На шляху Анна зустрічає Алмаза — лідера опору, чия боротьба стає для неї не лише справою честі, а й небезпечним коханням.
Чи зможуть сестри пробачити старі образи та дати відсіч мафії, що володіє містом? Або ж імперія Россі-Дон переможе, перетворивши їхні життя на попіл?
Блакить на твоїй шкірі
А невдовзі випадково підслухана розмова руйнує багаторічну брехню Чорноморського королівства: їхня мати, Королева Селена, не загинула у штормі, а роками переховується серед людей. Щоби врятувати шістнадцятирічну Аурелію від гніву батька, її старша сестра Вівіана наважується на відчайдушний крок. Сестри міняють хвости на людські ніжки й тікають у залите сонцем сучасне українське портове місто.
Попереду на них чекають пошуки таємниць минулого, шалений ритм мегаполісу та компанія нових друзів.
Зоряні хроніки. Другий сезон: Некролог для колонії
Земля — Колиска, яка всіх вигнала