Одного разу я захворіла і померла. Для всіх, але не насправді. Насправді моє тіло викрали, а душа затрималась в ньому якимось дивом чи волею провидіння.
Нові реалії, нова Я і жодного шляху назад. Маса питань і серед них основне чому з декількох мільярдів людей викрали всього три десятки землян, і чим це загрожує моїм близьким, що залишилися на Землі?

викрадення інопланетянами
трішки гумору
пригоди в космосі
героїня-оптимістка
надздібності
невидимий друг
авторські раси

Я зустріла його на найскладнішому завданні з усіх, що довелося виконувати. Від чіткого дотримання інструкцій та правил залежить не тільки успіх моєї місії, але й життя. Він всього лише раб, що волею долі потрапив в моє розпорядження. Як вчинити, коли перед очима страждає реальна, жива людина? Що робити, якщо слідувати інструкціям стає занадто складно? Адже я теж жива людина.
Я потрапив до неї безправним рабом, що майже забув себе. Шість нескінченних років мріяв лише про свободу, але з Тарину втекти неможливо. У світі... (повна анотація всередині)

«Яку ціну довелося заплатити за обіцянку, дану крізь віки?»

Після загадкової пожежі Марта Краєвська втратила дім, родину та минуле. Єдиною річчю, яку вона винесла з полум'я, стало старовинне дзеркало.

Через багато років дивні сни приводять її до руїн княжого маєтку Фіалковських, де під снігом ховаються забуті катакомби, стародавні таємниці й могила княгині Мартіни — жінки, чиє ім'я моторошно перегукується з її власним.

Чим глибше Марта занурюється в історію свого роду, тим більше запитань виникає. Чому зникло чорне озеро? Хто такий мовчазний чоловік на ім'я Ян, який знає про неї більше, ніж повинен? І яку ціну довелося заплатити за обіцянку, дану крізь віки?

Готичний роман про пам'ять, кохання, родові таємниці та вибір, здатний змінити долю кількох століть.

Ласкаво запрошую на борт " Блакитного метелика". Колись це був круїзний лайнер, та зараз це корабель, що доставляє контрабандні товари у найвіддаленіші куточки галактики Віннеї.
Що на вас очікує? Карколомні пригоди, веселі і яскраві герої.

На лісовій галявині, неподалік від скандального будівництва, знаходять тіло. Ані крові, ані слідів боротьби — лише загадкова смерть впливового забудовника. Поліція шукає мотиви серед людей, не підозрюючи, що справжні сили природи набагато могутніші, ніж здається. Прадавні духи живуть поруч із нами, утворивши Спілку захисників довкілля.

Головна героїня — безсмертна Мавка, берегиня, що століттями спостерігає за людським світом. Коли жорстокість та жадібність загрожують знищити її дім, вона бере правосуддя у свої руки. Це глибока містична історія про зіткнення двох світів, ціну помсти та одвічну тугу за справжньою душею.

«Корабель за межею бажання» відкриває цикл «Колонізацію Всесвіту розпочато» — темну, спокусливу й саркастичну космічну сагу про місію, яка мала стати тріумфом людства, а стала його найінтимнішим провалом. Корабель «Едем-7» вирушає до нової планети, несучи колоністів, учених, солдатів і старі земні комплекси, акуратно запаковані у високі технології. Та за межею відомого простору екіпаж чує сигнал, схожий не на мову, а на подих. Планета Астера не просто придатна для життя — вона дивиться, відчуває й спокушає. Капітанка Лія Арден мусить обрати між наказом Землі, безпекою людей і чужим світом, який торкається її глибше, ніж будь-яка правда. Бо перший контакт не завжди починається зі слів. Іноді — з бажання, страху й дуже невчасного розуміння, що Всесвіт теж має почуття. І сарказм теж на борту.

Після втечі з орбіти Астери корабель «Едем-7» більше не належить Землі так само, як і його екіпаж — колишнім уявленням про нормальність. Капітанка Лія Арден стала зрадницею для людства, союзницею живої планети й небезпечно близькою до Саери, інопланетянки, чиї очі приховують шлях крізь міжзоряну темряву. Поки Земля готує каральну місію під виглядом порятунку, корабель пробуджує власну свідомість, а Мара доводить, що сарказм може вижити навіть після контакту з космічною катастрофою. Перший стрибок відкриє руїни забутої мережі світів, стару брехню земної історії й правду, від якої протоколи сором’язливо загоряться. Але найнебезпечнішим маршрутом стане не космос, а довіра між Лією і Саерою. За ними вже летить людство з гарматами, мораллю й традиційним талантом псувати перше враження. І знову.

Після небезпечного стрибка крізь Межову Темряву «Едем-7» опиняється в секторі, де зорі не світять для людей. Корабель пошкоджений, Мара розділена на кілька свідомостей, а на схемах з’являється каюта, якої ще ніколи не існувало. За її дверима ховаються чужі спогади, втрачені цивілізації та сила, що вміє стирати зв’язки між живими істотами. Лія Арден і Саера змушені знову довіритися одна одній, хоча їхній зв’язок стає надто глибоким, надто особистим і небезпечно чесним. Поки частина екіпажу готує заколот, а Земля збирає флот, у темряві прокидається Тиша — ворог, якому не потрібна зброя, бо цивілізації чудово нищать себе самі. Щоб урятувати корабель і мережу живих світів, Лії доведеться відкрити двері туди, де мовчать зорі: кожен дотик може стати або спасінням, або останньою помилкою людства!

Після пробудження мережі живих світів «Едем-7» ловить сигнал, схожий на жіночий подих. Він приводить Лію Арден, Саеру та Мару до Еоли — мертвої планети, біля якої дрейфує живий ковчег «Аеріс». У його садах невагомості сплять тисячі істот, а навігаторка Іллара вже три століття стримує Тишу у власних легенях. Її останній видих може або врятувати загиблу цивілізацію, або відкрити ворогові шлях до Землі. Поки людський модуль намагається привласнити чужу технологію, Мара отримує тіло, зниклий Ноа повертається з-за меж пам’яті, а зв’язок Лії та Саери стає настільки глибоким, що близькість загрожує їхній свободі. Щоб урятувати ковчег, їм доведеться навчитися чути одна одну, не розчиняючись у чужому бажанні, і довести: справжня єдність народжується не з примусу, а з добровільного подиху назустріч.

Після порятунку живого ковчега «Аеріс» Лія Арден прокидається біля регенераційної капсули, де лежить жінка з обличчям давно загиблої Ейлани. Саера впізнає кохану з минулого, але серце нової жінки б’ється в ритмі Лії, а її тіло створене з астеріанської пам’яті, людської біології, технологій веларі та уламка Тиші. Хто вона — воскресла Ейлана, копія, нова особистість чи небезпечний провідник давньої сили? Поки Лія бореться з ревнощами, Саера — з болем поверненого минулого, а Мара досліджує межу між тілом і свідомістю, Земля запускає проєкт «Лазар», мріючи перетворити чужу таємницю на безсмертя. Але нова жінка не хоче бути ні пам’яттю, ні власністю. І коли з’являються її копії, стає ясно: найстрашніше — не повернутися з мертвих, а дозволити комусь іншому вирішити, ким ти маєш бути. Цього разу.

Після п’яти катастроф, міжзоряних зрад і знайомства з Тишею екіпаж «Едем-7» отримує сигнал. Він звертається до кожного голосом того, кого той прагне почути найбільше, і обіцяє неможливе: повернення втрачених, здійснення найпотаємніших бажань і світ без болю. Координати ведуть до планети, яку веларі позначили словами: «Не бажати».
Для Лії це голос Саери. Для Саери — Ейлани. Для Мари — пам’ять про її давній корабель. Для Аели — власний голос, який обіцяє відповісти, ким вона є насправді. Але що ближче «Едем-7» до планети, то важче відрізнити справжнє бажання від пастки.
Бо цей світ не примушує. Він лише пропонує саме те, від чого найважче відмовитися.
І цього разу людству доведеться довести, що свобода — це не можливість отримати все, а здатність сказати «ні» тому, чого хочеш найбільше.

Після втечі з Евери екіпаж «Едем-7» вважає, що залишив планету спокуси позаду. Але відкинуті бажання повертаються у вигляді Тіней — автономних версій непрожитих життів, які з’являються у відображеннях, знають найпотаємніші спогади й переконані, що саме вони мали право стати справжніми. Лія бачить життя із Саерою без війни й страху, Саера — світ, де Ейлана не загинула, Мара — себе у тілі давнього живого корабля, а Аела — особистість без чужого минулого. Та коли одна Тінь займає тіло людини, гра перестає бути безпечною. Найдивніше — серед відображень є постать, яка не належить нікому на борту. Вона не говорить, передбачає події й веде «Едем-7» до цивілізації, що навчилася виживати без слів.

Еліс звикла до своїх снів.

У них вона бачить дивний світ, якого не існує в реальності. Незнайомі місця, незвичних людей, дивні події — усе це щоночі здається їй настільки справжнім, що після пробудження вона ще довго пам'ятає кожну деталь.

А потім одного дня у її реальності з'являються двері.

Двері, яких не було ще хвилину тому.

І бачить їх лише Еліс.

За ними — той самий світ, який вона бачила уві сні.

Тепер їй доведеться дізнатися, чому саме вона бачила його раніше, хто живе по той бік дверей і чому цей світ знає про неї набагато більше, ніж вона сама.

Можливо, деякі сни — це не вигадка.

Можливо, вони просто чекають, коли ти прокинешся.