Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги

На узліссі, біля Санера, зупинився королівський кортеж. У віконце найбільшої карети постукав охоронець в червоному мундирі, а ось звернувся до людини всередині — розпорядник:

— Ваша величносте, ми під’їхали до Санера.

Дверці відчинилися і на тракт зістрибнув піджарий і жилистий як скелелаз чоловік середнього віку. Одягнений в чорний дорожній костюм, в руках чорні теки. Єдиною світлою плямою в образі було русе волосся з сідиною на скронях і очі. Його чіпкий погляд світло-блакитних очей, ковзнувши по оточенню мов гостре лезо, зупинився на розпоряднику.

— І що, Фар? Ось скажи, тобі приносить задоволення змушувати короля одягатися як тобі заманеться?

Пухкий, франтувато одягнений, чоловік зробив крок назад і схилився в поклоні:

— Ніяк ні, ваша величносте. Це не мої забаганки, а лише етикет..

«Вами ж і створений», загрозливо повисло в повітрі недоказане. Лише тому король, змирившись, різко махнув рукою.

— Давай в карету ті ганчірки й одразу рушаймо. Переодягнуся на шляху.

Заскочивши всередину, він зробив останню заплановану справу — черконув декілька слів і відіслав магічного вісника.

***

Магічний вісник впав у руку Лізет в «найзручніший» момент. Вона саме відбивала атаку мечем однією рукою, коли в другу влетів конверт з королівською печаткою.

— Та щоб тебе!

— Я прикрию, — кинув їй Кел і закрив спиною від суперника.

Грах уже був у строю, після зцілення, тож також прикрив її з іншого боку. Лізет відійшла поближче до смолоскипа на стіні й зламала печатку. На невеликій картці було написано лише декілька слів: «Прибуття через годину». Вона підняла очі на бій, який хоч і завершувався, але звідси до «Королівських апартаментів», без коней, мінімум півтори години ходьби. Доведеться бігти.

— Демони!

— Що сталося? — запитав Крікс, відволікаючись на мить від створення ілюзій перед очами ворожих магів.

— Пампушечка.. — на межі чутності прошепотіла вона.

— ЩО? Коли?!— заверещав Крікс.

— Через годину..

Верус різко підхопився і в паніці влетів у саму гущу бою, б’ючи крилами по обличчям ворогів і створюючи неймовірний хаос.

— Хлопці! Би-и-й їх!

За цим відчайдушним криком залишки ворожих магів скрутили повітряні батоги, завершуючи бій. З-за спин пролунав напружений голос Грега:

— Бадьоро у вас тут.

Верус полегшено видихнув.

— О-о, дякувати деміургам! Далі впораєтеся? — запитав у Граха.

Той лише кивнув.

— Лізет, Келе! Ноги в руки і бігом до центру.

— Що за поспіх? — здивовано запитав ельф.

— Думаю, якщо король майже в місті, то і твій десь неподалік.

Блондин вилаявся і подав руку Лізет.

— Бігом, я намагатимусь відволікти його наскільки зможу, — крикнув Крікс уже на льоту.

Коли спітнілі, забруднені землею, павутиною, кров’ю і трохи побиті Лізет з Келом добігли до найдорожчого готелю Санера — той уже гудів як розворушений вулик. Кел зміг зупинитися за рогом, а ось Лізет він впіймав і притримав, бо та набрала таку швидкість, що не змогла б вчасно зупинитися. Вони обережно визирнули з-за кута готелю. Його величність, з супроводом і помпою, саме заходив через парадний вхід. Лізет стисла кулаки.

— Мені гаплик, — знервовано прошепотіла Лізет.

Кел запропонував:

— Мого ще не видно, тож може підтримати, зайти з тобою?

— Ні, так буде ще гірше.

З бокового входу вилетів Крікс.

— Ти вже тут, — зрадів він, — ходімо хутчіше, він чекає в головній залі.

— ТАК? — вказала на свій зовнішній вигляд принцеса.

— На переодягання немає часу, до того ж, він сказав, що це буде «вступна бесіда»..

— О демони.. ну що ж.

Вона вольовим зусиллям вирівняла дихання, виправила поставу, підняла підборіддя і увійшла всередину так, як і має заходити принцеса — навіть якщо виглядає гірше за жебрака.

У головному залі готелю, на кріслі підозріло схожому на трон, розслаблено сидів його величність Паморій Веріол. «Та він же в сказі..», — Лізет на ходу зчитала його настрій і також одягла звичну маску незворушності.

Як тільки вони з Кріксом підійшли, король махнув двом охоронцям на двері. Ледве вони за ними зачинилися, він повернув на пальці перстень-глушилку і вибухнув рухом і обуреним тоном:

— Це як розуміти? Як можна було просрати всі цілі?! Мені надходять такі звіти, що волосся дибки стає!

Він енергійно заходив, почав розмахувати руками, періодично тицяючи пальцем в Лізет, навколо мальовничо розліталася слина. Нічого нового, принцеса знала, що це варто просто перечекати.

— Фоліант у бандитів! Їх дії — неперевірені! Зрив феї! Напад на члена королівської сім’ї! Інкогніто — розкрито! Некроманти знову на шляху до опали! Ігри — без фіналу! Гроші зі скарбниці — на відшкодування збитків!

Він зробив паузу, щоб продовжити список, але дочка встигла доторкнутися до його руки і промовити:

— Зате всі живі.

Той важко впав у крісло, видихнув і втомлено потер очі рукою.

— Точно? — вже спокійно запитав той.

Лізет зробила улюблену поправку Етієна:

— НАШІ всі живі..

Король гмикнув і повернув голову до колони, за якою стирчав один чорний хвіст.

— Виходь давай, я прокричався, — позвав він Крікса. — Тепер коротко й по суті, звітуйте.

Принцеса з Кріксом вклалися в п’ять хвилин, доповнюючи звіти один одного. Почувши, що один, тобто одна з бандитів, не така вже й злодійка, і стала наставницею райдужної, він так зухвало і щиро посміхнувся, що у Лізет з Кріксом очі полізли на лоб. Такого вони ще не бачили, тому обережно перезирнулися. Але не достатньо обережно..

— Не зиркайте, не ваша справа, — відрізав Памор і повернувся до справ. — Те що фею з темним принесуть з печер одразу сюди — я зрозумів. А де зараз третій?

— У такий час він зазвичай в «Башті розваг». Але, не здивуюся, якщо він сам прийде сюди, — промовив Крікс. — Він достатньо хитрий і підлий, щоб спробувати здати своїх напарників раніше, ніж це зроблять вони з ним.

Король гмикнув і провернувши другий перстень, викликав свою охорону. Наказав їм перевірити чи не в готелі Сольваліон і герцог Дефолін. Ілюзію Соля для охорони Крікс зробив, варто було королю лише глянути на нього.

Коли ті вийшли, батько не втримався і обійняв Лізет.

— Я радий, що ти жива, — сухо промовив, відпускаючи розгублену дочку з обіймів. — А тепер, приведи себе до ладу і одягни мундир, він у наших апартаментах, Фар проведе. Потрібно познайомити тебе справжню з усіма. Особливо з герцогом, він повинен бачити, що ти не лише придаток до наших угод.

Лізет нахмурилася. Вона не планувала так скоро відкриватися, особливо майбутньому нареченому. Їх довіра ще така крихка.. прямо як его Кела.

— Батьку..

Але відповів їй уже не батько, а його величність натиснув своїм авторитетом:

— НІ! Це станеться сьогодні! Годі з мене переживань, що тобі банально переріжуть горлянку в підворітті!

— Наче в палаці безпечно без інкогніто!

— Звикнеш! Тим паче, в ельфійському палаці. Просто нічого не їж і не пий там, ось і по всьому!

Лізет і хотіла б досваритися, вона ще не договорила, але охоронці повернулися з новинами. За дверима прибула з підземель команда, «королі хащів», а ельфійський герцог відпочиває з дороги в своїх апартаментах. «Навіть полаятись нормально немає часу», подумала з сумом принцеса і зітхнула, змирившись.

— Розмістиш всіх у вільних кімнатах внизу, кому потрібно — видайте речі, нехай приведуть себе до ладу. Окрім темного звісно, його тримайте лише в нашій ізольованій кареті. І не менше десятка охоронців, з різних сотень, змінюй кожну годину. З врятованою феєю обережно, вона три дні була в полоні. На все у них — година. Поки що приведіть мені нападників з полігону.

Охоронці вийшли виконувати наказ, як і Лізет. Дочекавшись Фара, пішла одягати форму, яка скаже знаючим людям більше про неї, ніж тисячі історій.

***

Команда нервувала, не кожного дня знайомишся особисто з королем. Коли всі в помпезному одязі, чисті й пахучі знову зійшлися біля масивних, позолочених дверей — Лірель трохи заіскрила.

— Ти чого? — здивовано запитав Руден, потираючи підпалену іскрою шкіру.

— Нервую..

Кел на це видав мотивуючу промову:

— Немає чого нервувати. Нам взагалі наказали постояти біля стінки, як свідків подій. Король буде судити злочинців, зазіхнувших на життя його доньки, ми його навряд чи зацікавимо.

— Було б добре, — промовив Грах, якому не терпілося просто повернутися у свою таверну.

Нарешті, в хол зайшли законники супроводжуючи Фаю, Соля і Адона в кайданах та протимагічних браслетах. Спочатку охоронці пропустили їх, ширше відчиняючи двері, а слідом один з них махнув і команді рукою, вказуючи на стіну праворуч від входу:

— Вам дозволено спостерігати звідси, якщо вас не викличуть, звісно, — коротко пояснив він.

Вони вже не слухали, повністю зосередившись на події, яка відбувалася в іншому кінці зали. Король, хоч був невисокого зросту і досить підтягнутої, худорлявої статури, але його дика, неприборкана енергія — заповнювала всю велетенську залу. Вислухавши звіти, він оголосив вирок: Адона стратять у столиці привселюдно, щоб іншим було уроком. Темного вивели, як і підлеглих, що його сдали, варто було їм сказати, що королю уже відомо, що замовник — не Фая.

Всі з полегшенням видихнули. Всі, окрім Кела. Він стояв із застиглим обличчям і не кліпаючи, дивився на принцесу, яка мовчки стояла з серйозним поглядом та ідеальною виправкою за троном короля.. в білому мундирі. Цей колір мундира мали право носити лише випускники військової академії Гретану, при чому з офіцерським званням, яке дається тільки за успішні операції, і досягається лише самостійно через 10 років навчання. Титулів там немає, бо вся знать навчається інкогніто, магічно змінюючи зовнішність.

«Тож вона весь цей час брехала.. але ж як переконливо! Втекла від шлюбу, тендітна принцеса, аякже.. офіцери Гретки завжди виконують накази, чи мені не знати, сам такий..», крутилося в думках ельфа.

Лізет, лише коли отримала наказ короля перепочити недовго з командою, перевела відсторонений погляд і зазирнула прямо Келу у вічі. Його ж погляд спалахнув неприкритою злістю. Напрочуд, це не викликало у Лізет почуття провини, а захоплення і дивний азарт. Вона хижо посміхнулася одним кутиком губ. «Пізно ельфику, я може вперше закохалася і прийняла рішення.. а ти мене ще зовсім не знаєш..», ще встигла подумати принцеса, до того як залишила за спиною батька і Фаю з Солем.

Але, варто було їй зробити крок за двері, як її руку прострілило різким, нестерпним болем.

— М-м-м.. — простогнала вона, зігнувшись навпіл і хапаючись за своє зап’ястя.

Кел різко схопив її за іншу руку і ледве прочинив двері, посунувши одного з охоронців.

— Це клятва! Говори швидше обіцяні Солю слова.

Його величність з подивом замовк, коли в щілину дверей просунулась лише білява голова і одна рука. Вона ж з останніх сил вказала на Соля і прохрипіла:

— Він — {цензура}-тий!

І з полегшенням видихнула, біль минав. Натомість Соль зблід, а король закашлявся і ошелешено перепитав:

— Який він, вибач?

Лізет почервоніла і замість відповіді підняла руку зі зникаючим знаком клятви.

— А-а, зрозуміло. Які умови?

— Добре, міцне слово, щоб не відмахнувся, — відповіла Лізет і зачинила двері, хитро блиснувши очима наостанок.

Але ще встигла почути, як насмішливо гмикнув батько і сама з ностальгією усміхнулася. Це була їх улюблена гра з її дитинства: вони з батьком по черзі надавали умови угод, а потім самі ж вигадували способи їх обійти.

Різко повернувшись, натикнулася на Кела, який зовсім не розгубив своєї злості. Пригнувшись, той прошипів, в міліметрі від її вуха:

— Поговоримо?

Юлія Бор
Підступні ігри

Зміст книги: 24 розділа

Спочатку:
Розділ 1. Грах. Таверна
1792417100
35 дн. тому
Розділ 2. Королі злочинного світу
1783271100
141 дн. тому
Розділ 3. Початок проблем
1792417238
35 дн. тому
Розділ 4. Обмін іменами. Реєстрація
1792417127
35 дн. тому
Розділ 5. Реакція на зрив плану. Нова підстава
1783275693
141 дн. тому
Розділ 6. Випадковості. Турнір на виліт
1783275757
141 дн. тому
Розділ 7. Турнір на виліт. Змагання на влучність
1783275877
141 дн. тому
Розділ 8. Змагання «Біг із перешкодами»
1783275948
141 дн. тому
Розділ 9. Змагання «Народна традиційна творчість»
1783276010
141 дн. тому
Розділ 10. Змагання «Відчини двері»
1783320754
140 дн. тому
Розділ 11. Непрохані гості
1783320804
140 дн. тому
Розділ 12. Проблема Лірель. Останнє змагання турніру на виліт
1783320898
140 дн. тому
Розділ 13. Особливості Граха. Відкриття таємниці фей
1783320955
140 дн. тому
Розділ 14. Домовленості. Плани Адона
1783321005
140 дн. тому
Розділ 15. Початок командних ігор "Збережи своє — забери чуже"
1783321058
140 дн. тому
Розділ 16. «Ми лише на хвилинку»
1783321172
140 дн. тому
Розділ 17. Ілюзія безпеки
1783321240
140 дн. тому
Розділ 18. Бій
1783321293
140 дн. тому
Розділ 19. Повернення. Фая
1783321352
140 дн. тому
Розділ 20. Розмови, пошуки, приготування
1783321394
140 дн. тому
Розділ 21. Рятувальна операція
1792416439
35 дн. тому
Розділ 22. Король
1792416489
35 дн. тому
Розділ 23. Минуле і майбутнє
1792416532
35 дн. тому
Епілог
1792416573
35 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!