Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+

Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.

Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років

Він увійшов у зал — нові тренажери, блискуче обладнання, кілька інструкторів, що давали вказівки клієнтам. Повітря пахло металом, потом і кавою з маленької кавомашини біля стійки. Ден кивнув знайомим обличчям і, не зупиняючись, пройшов повз — просто до кабінету.

За столом сиділа Ю На в окулярах для комп’ютера, уважно вдивляючись у монітор. Поруч лежала купа паперів, і вона звіряла дані, методично роблячи позначки. Ден відчув знайоме тепло — він пишався своєю молодшою сестричкою. Останній курс економічного, купа відповідальності, а вона ще й чудово справляється з управлінням залом.

На зручному шкіряному дивані сидів Тренер — його волосся повністю посивіло, але тіло залишалося міцним, а погляд — ясним і уважним. Людина, яку Ден поважав, давно стала йому батьком.

— Привіт, сім’я, — промовив Ден з усмішкою.

Ю На й Тренер підняли голови, і на їхніх обличчях з’явилося те саме звичне тепло, якого Ден завжди шукав після важкого дня.

— Я приніс перекус, — сказав він, підіймаючи пакет із їжею.

— Чудово, твоїй сестрі давно пора перепочити, — буркнув Тренер, але в його голосі було більше турботи, ніж строгості.

— Ще пів години, — не відриваючись від екрана, відгукнулася Ю На.

— Поїш, а потім закінчиш, — у голосі Дена прозвучала та інтонація, після якої сперечатися було марно.

Ю На підвела погляд і зустріла його очі. Вони обмінялися короткою, ледь відчутною посмішкою. Потім вона нарешті зітхнула, зняла окуляри й перейшла на диван, де на столі вже чекала гаряча їжа.

Тренер вимкнув монітор і приєднався до них. Вони розклали пакети, розливали чай, жартували, перемикаючись між серйозними темами — навчанням, роботою, новими клієнтами.

Такі моменти Ден любив найбільше.

Прості, теплі, живі.

Кожного разу він ловив себе на думці, що саме тут, серед цих двох людей, він відчуває себе вдома.

Три самотні душі, що зуміли створити щось справжнє — свою маленьку сім’ю.

Після обіду Ю На повернулася до своїх справ — знову схилилася над ноутбуком, швидко клацаючи по клавіатурі. Ден прибрав зі столу, кинув використані серветки в кошик і, підвівши голову, зустрів погляд Тренера.

Той сидів, склавши руки на грудях, і мовчки дивився на нього так, ніби бачив його наскрізь. Потім ледь помітно кивнув у бік дверей. Ден зрозумів натяк і без слів вийшов за ним.

— Ну що, пішли в кафе, вип’ємо чаю. Там і розкажеш, що тебе так мучить, — промовив Тренер, вдягаючи куртку.

Ден лише зітхнув і пішов слідом. Його завжди дивувало, як цей чоловік без жодних підказок відчував, коли йому чи Ю На потрібна розмова. Мабуть, справжній батько саме так і має відчувати своїх дітей. Іноді Ден ловив себе на думці, що навіть вдячний долі за те, що замість його рідних, байдужих батьків, поруч опинився саме цей чоловік — прямий, мудрий і трохи буркотливий, але справжній.

У кафе, знайомому до дрібниць, уже чекала ароматна тиша. Власниця, побачивши їх, одразу поставила на стіл чайник і дві чашки.

— Ну, розказуй, — Тренер уперся ліктями в стіл і глянув на Дена уважно, але без тиску.

Ден мовчав кілька секунд, наче зважуючи, чи взагалі варто говорити. Потім важко видихнув:

— Я почав відчувати дещо... до дівчини, до якої не маю права нічого відчувати.

— І хто ж вирішив, що ти не маєш права? — нахмурився Тренер.

— Ти просто ще не знаєш, хто вона, — Ден нервово посміхнувся, дивлячись у чашку.

— Ну і хто ж? — спокійно, але з помітним інтересом спитав Тренер.

— Це... Со-ян, — тихо відповів Ден і опустив погляд.

— Сестра Пака? — в голосі Тренера прозвучало щире здивування.

— Угу, — кивнув Ден, ледь чутно.

— І в чому, власне, проблема? Якщо ти щирий у своїх почуттях, — спокійно промовив Тренер, відкинувшись на спинку стільця.

— Я не маю права її любити. Це неправильно. Вона молодша сестра мого друга, — Ден говорив гарячково, ніби виправдовувався перед самим собою.

— І що з того? Вона ж не твоя сестра, — Тренер скривив брову.

— Але... це все одно неправильно, — Ден нервово потер потилицю.

Тренер посміхнувся — коротко, трохи іронічно.

— Знаєш, я завжди пишався твоїм розумом. Але, здається, коли справа доходить до кохання, навіть найрозумніші стають дурними.

Ден підвів очі — здивований, навіть розгублений.

— Ніхто не може заборонити серцю любити, — продовжив Тренер спокійніше. — І як би ти не намагався, розум не переконає серце, що цього робити не можна.

— Але... Пак... — Ден видихнув, наче це було найголовніше, що його тримало.

— Не вирішуй за нього, — перебив Тренер. — Спочатку розберися в собі. Переконайся, що це справжнє почуття, а не просто хвиля емоцій. А потім поговори з другом. Думаю, не все так страшно, як ти собі уявляєш.

Він узяв чашку, зробив ковток гарячого чаю, спокійно подивився у вікно.

Ден мовчав. Слухав шум вулиці за склом і думав про Со-ян — її усмішку, голос, той кумедний погляд, коли вона сперечалася з ним.

І вперше за довгий час зрозумів, що, мабуть, уперше в житті боїться не втратити когось — а зізнатися собі, що знайшов.

***

Коли Ден повернувся додому, його зустріла тиша — така густа й гнітюча, що навіть звук власних кроків здавався зайвим. У вітальні було напівтемно, тільки слабке світло з кухні малювало м’які тіні на підлозі. Со-ян не було видно.

Він розчаровано підтиснув губи. Чомусь йому дуже хотілося перед сном бодай на мить побачити її — це знайоме, трохи саркастичне обличчя, яке так легко викликало в ньому усмішку й тривогу водночас.

Він підійшов до холодильника, відчинив його, дістав пляшку молока й зробив кілька ковтків, відчуваючи, як холодна рідина трохи знімає напруження.

— Ти вже повернувся? — тихо пролунало позаду.

Ден здригнувся — не від страху, а від несподіваного полегшення. Голос Со-ян. Він повільно обернувся. Вона стояла у дверях — у м’якій піжамі, з розкуйовдженим волоссям і в теплих, безглуздо милих носках.

— Я тебе розбудив? — запитав він. І тільки тепер зрозумів, наскільки м’яко, майже ніжно прозвучав його голос.

— Ні, я ще не спала, — коротко відповіла вона, опустивши погляд. — Не думала, що викладачі працюють до пізньої ночі, — додала тихо, але з відтінком докору.

Со-ян підійшла до холодильника, відчинила його, дістала пляшку з водою. Її рухи були надто впевнені, навіть демонстративно спокійні — ніби вона намагалася показати, що її це зовсім не хвилює.

— Ні, я просто… — почав Ден, але не встиг договорити.

— Мені байдуже, — кинула вона холодно й пішла до своєї кімнати.

Двері зачинилися. Тихо, але для Дена цей звук пролунав, наче постріл.

Він залишився стояти біля стільниці, сперся на неї руками, опустивши голову. Чому він відчуває провину? Він нічого не зробив. Але всередині все стискалося.

Її байдужість різала глибше, ніж будь-які слова. І найстрашніше — він знав, що хоче лише одного: підійти, обійняти її, змусити подивитися на нього без цього крижаного спокою… і більше не відпускати.

Та замість цього він залишився стояти в тиші, слухаючи, як за дверима її кімнати стихає звук кроків — тих, від яких йому ставало нестерпно самотньо.

Еларен Веш
Правила його гри

Зміст книги: 61 розділ

Спочатку:
Розділ 1
1778784595
193 дн. тому
Розділ 2
1778784890
193 дн. тому
Розділ 3
1778785997
193 дн. тому
Розділ 4
1778786788
193 дн. тому
Розділ 5
1778850876
192 дн. тому
Розділ 6
1778851222
192 дн. тому
Розділ 7
1779634011
183 дн. тому
Розділ 8
1779634070
183 дн. тому
Розділ 9
1779634122
183 дн. тому
Розділ 10
1779634171
183 дн. тому
Розділ 11
1779634223
183 дн. тому
Розділ 12
1779634428
183 дн. тому
Розділ 13
1779634490
183 дн. тому
Розділ 14
1779634556
183 дн. тому
Розділ 15
1779634616
183 дн. тому
Розділ 16
1779634770
183 дн. тому
Розділ 17
1779634822
183 дн. тому
Розділ 18
1779634874
183 дн. тому
Розділ 19
1779635018
183 дн. тому
Розділ 20
1779635098
183 дн. тому
Розділ 21
1779635159
183 дн. тому
Розділ 22
1779635218
183 дн. тому
Розділ 23
1779635265
183 дн. тому
Розділ 24
1779635328
183 дн. тому
Розділ 25
1779635385
183 дн. тому
Розділ 26
1779635505
183 дн. тому
Розділ 27
1779635562
183 дн. тому
Розділ 28
1779635695
183 дн. тому
Розділ 29
1779635760
183 дн. тому
Розділ 30
1779635822
183 дн. тому
Розділ 31
1779635900
183 дн. тому
Розділ 32
1779635962
183 дн. тому
Розділ 33
1779636018
183 дн. тому
Розділ 34
1779636368
183 дн. тому
Рощділ 35
1779636413
183 дн. тому
Розділ 36
1779636472
183 дн. тому
Рощділ 37
1779636530
183 дн. тому
Розділ 38
1779636606
183 дн. тому
Розділ 39
1779636664
183 дн. тому
Розділ 40
1779636781
183 дн. тому
Розділ 41
1779636844
183 дн. тому
Розділ 42
1779636909
183 дн. тому
Розділ 43
1779636969
183 дн. тому
Розділ 44
1779637034
183 дн. тому
Розділ 45
1779637092
183 дн. тому
Розділ 46
1779637153
183 дн. тому
Розділ 47
1779637362
183 дн. тому
Розділ 48
1779637421
183 дн. тому
Розділ 49
1779637499
183 дн. тому
Розділ 50
1779637557
183 дн. тому
Розділ 51
1779637628
183 дн. тому
Розділ 52
1779637680
183 дн. тому
Розділ 53
1779638056
183 дн. тому
Розділ 54
1779638111
183 дн. тому
Розділ 55
1779638170
183 дн. тому
Розділ 56
1779638225
183 дн. тому
Розділ 57
1779638280
183 дн. тому
Розділ 58
1779638334
183 дн. тому
Розділ 59
1779638398
183 дн. тому
Розділ 60
1779638457
183 дн. тому
Епілог
1779638519
183 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!