Спочатку:
На сторінку книги
Школа стояла тиха. Бібліотека — порожня. Ліхтар більше не світився. І навіть сни — затихли.
Дівчата стояли у знайомому місці. Але цього разу — без голосів. Без знаків. Лише — одна одної.
— Все? — прошепотіла Крістіна.
— Ні, — сказала Настя. — Ще не все.
У кожної в руках була стрічка. Та сама, яку вони колись знайшли. Вони зав'язали їх навколо зап’ясть — і стали в коло.
— Якщо це останній крок, — мовила Даша, — зробімо його разом.
У повітрі нічого не змінилось. Але всередині — так.
Вони закрили очі.
І тоді — з’явився останній рядок у зошиті.
"Справжня магія — не в тому, що було. А в тому, ким ви стали."
Світло повернулось. Ліхтар знову горів. Але це був інший вогонь. Їхній.
"Мурашки не обманюють. Вони — знаки, що ведуть до серця."
І коли хтось інший — у майбутньому — прийде сюди…
На лавці буде чекати нова записка. Від тих, хто вже знайшов відповідь.
Далі буде...
