Раді Вас бачити!

Ранок п'ятниці почався, як завжди, у спортзалі, і Андре це влаштовувало.

Він любив підтримувати своє тіло в ідеальній формі. Зазвичай він починав день у своєму домашньому залі, але щоп'ятниці їздив саме на ринг.

Підпільний ринг, запах гуми, поту і крові — це було єдине місце, де правила були максимально простими: або б'єш ти, або б'ють тебе.

Саме тут він колись познайомився з Маратом, і з того часу вони стали братами.

Сьогодні кілька жорстких спарингів допомогли вибити з голови нічні роздуми і трохи скинути адреналін. Фізичний біль заземляв і повертав йому той самий холодний фокус, який був необхідний для виживання.

«Треба сьогодні знайти дівчину для зняття напруги. Вчора з хлопцями в клуб не поїхав, значить, сьогодні шукатиму сам», — подумав Андре, стоячи під струменями холодної води і впираючись руками в стіну.

Коли за дві години він увійшов до свого офісу — в ідеально пошитому костюмі, з холодною маскою на обличчі, — на нього чекав неприємний сюрприз.

У його кабінеті, по-хазяйськи розсівшись на шкіряному дивані, сиділа Дора.

Його колишня дівчина. Жінка, яка колись клялася йому в коханні, а потім із холодним розрахунком стрибнула в ліжко до його старшого брата, щойно той поманив її більшими грошима та статусом в агрохолдингу їхньої родини. Вона просто не знала, що він — Домінік — не рідний син його батька і з того холдингу, йому не світить нічого .

«Цікаво, що їй потрібно? Братик уже награвся?»

Андре зупинився посеред кабінету, окинувши її зневажливим поглядом.

Вона анітрохи не змінилася. Та сама самовпевнена посмішка, яка колись йому подобалася, ті самі плавні рухи. Дора підвелася, повільно підійшла ближче і пошло облизнула нафарбовані губи.

— Привіт, Андре, — промуркотіла вона, намагаючись зазирнути йому в очі. — Виглядаєш напруженим. Може, я допоможу тобі скинути напругу?

Він навіть не ворухнувся. Його голос пролунав глухо і жорстко, як удар батогом:

— А що, член мого брата виявився не таким товстим?

Вона на мить розгубилася і лише покліпала очима, але швидко взяла себе в руки.

— Чого ти прийшла? — крижаним тоном повторив Андре.

Вона картинно зітхнула, намагаючись торкнутися його лацкана, але він перехопив її зап'ястя, зупинивши руку за міліметр від себе.

— Я просто... скучила, — фальшиво прошепотіла вона.

Андре криво усміхнувся. У цій посмішці не було нічого, крім абсолютної відрази.

— Значить, брат уже награвся і ти стала непотрібною? — його слова били точно в ціль. — Вибач, але мені речі, якими користувалися, теж не потрібні.

Дора відійшла на крок, ніби він ударив її по обличчю. Її щоки спалахнули від приниження, маска спокусливої кішечки миттєво злетіла. Андре, не відриваючи від неї важкого погляду, натиснув кнопку селектора на столі.

— Валері, зайди.

Зайшла секретарка.

— Передай охороні, щоб ноги її більше тут не було. Проведи її, а потім зайди до мене.

Дора вилетіла з кабінету. Валері провела її, зателефонувала на пост і попередила охорону.

Андре важко видихнув і розстебнув верхній ґудзик сорочки.

«Продажні суки».

Його завжди оточували жінки, які шукали лише вигоду, гроші або владу. Дора була яскравим прикладом.

Її зрада колись стала для нього щепленням від будь-яких почуттів. Вони всі однакові — фальшиві, розважливі, порожні.

Жодної романтики. Лише фізіологія і холодний обмін.

Він знову натиснув на кнопку селектора:

— Валері, я довго чекатиму? Зайди.

Секретарка увійшла за кілька секунд.

— Закрий двері.

Вона працювала з ним достатньо довго, щоб розуміти цей тон і цей наказ. Валері мовчки підійшла до його столу. В її очах не було запитань, лише готовність виконати те, що від неї вимагали.

Опустившись перед ним на коліна, вона звичним рухом розстібнула його ремінь і стягнула штани разом із білизною, вивільняючи його твердий член. Вона підняла на нього погляд, чекаючи, що він візьме ініціативу, як завжди.

— Сама, — коротко кинув Андре.

Валері облизала головку і провела язиком від основи до кінця. Потім відразу ж узяла його глибоко в рот повністю, почавши глибоко й ритмічно опускатися на нього і пестити.

Андре відкинувся на спинку крісла, його пальці з силою стиснули шкіряні підлокітники. Він дозволив їй задовольняти себе в її ритмі, заплющивши очі й намагаючись відключити мозок.

Але адреналін від ранкового рингу та лють від візиту Дори вимагали зовсім іншого виходу. Тваринний інстинкт миттєво взяв гору.

Андре різко розплющив очі і встав.

Він схопив Валері за талію, підняв її і грубо повалив животом на свій масивний робочий стіл. Папери розлетілися по підлозі.

Він задер її вузьку спідницю, швидко надів презерватив і одним різким рухом розірвав тонку тканину її трусиків.

Не даючи їй часу на підготовку, він увійшов у неї різко, на всю довжину. Вона голосно скрикнула від несподіванки й болю, але Андре навіть не подумав зупинятися. Він почав жорстко і швидко вбиватися в неї, задаючи безжальний, дикий темп. Її крик швидко перейшов у протяжні стогони. Вона прогиналася під його ударами, впираючись руками в поліроване дерево столу.

Йому потрібна була повна розрядка. Яким би злим він не був, він завжди доводив жінок до оргазму. Кожен мав отримати своє.

Андре підвів руку їй під живіт, знайшов клітор і почав швидко й грубо пестити його в такт своїм поштовхам. За якийсь час Валері закричала, її тіло напружилося, і вона міцно стиснула його внутрішніми м'язами, захлинаючись від піку задоволення.

Андре різко витягнув члена, схопив її за плечі, розвернув до себе і знову поставив на коліна.

Її погляд був розфокусованим, диким після щойно пережитого оргазму, туш трохи поплила, а губи стали пухкими після міньєту.

Він швидко стягнув презерватив, провів мокрим членом по її губах і різко увігнав його їй прямо в горло на всю довжину. Вона задихнулася, але він не зупинився, щоб дати їй видихнути. Він почав швидко набирати оберти, сильно і ритмічно б'ючи тазом. Він чув, як вона давилася, видаючи чавкаючі звуки, але його це не зупиняло. Кілька потужних, глибинних ривків, і його накрило. Андре низько застогнав, міцно тримаючи її голову руками, щоб не відсторонилася, і потужно кінчив їй глибоко в горло.

Він тримав її так ще кілька секунд, відчуваючи, як пульсує плоть, змушуючи її проковтнути все до останньої краплі.

Вийнявши члена, він нарешті дав їй можливість вдихнути повітря. Валері важко задихала, відкрила рот і слухняно висунула язик, показуючи, що все проковтнула.

Андре провів членом по її мокрому язику, знову увійшов до рота і тихо, але владно наказав:

— Висмокчи все і оближи його, щоб було чисто.

Вона старанно виконала наказ, вилизавши його до ідеальної чистоти. Коли вона закінчила, Андре застібнув штани, відійшов на крок і розвернувся до неї спиною, дивлячись у панорамне вікно.

— Вільна, — байдуже кинув він.

Почулося тихе шарудіння одягу і клацання замка. Він знову залишився сам.

Ця порожня, механічна розрядка зробила свою справу — голова стала холодною і ясною.

Жінки — це просто функція, яка не варта його емоцій і почуттів.

Дора, Валері, інші... Всі вони продаються. Одні за статус, інші за зарплату. Головне — ніколи не давати їм влади над собою.

Кінець дня пройшов у рутині та дзвінках.

Ввечері Андре прибув до ресторану в центрі міста. Сьогодні в нього була важлива зустріч із Кеном — його старим партнером, який працював в офісі, але зараз налагоджував контракти в іншому місті.

Андре підозрював саме його у зриві, але Кен був надто слабким і жалюгідним для такої гри. Якщо це й був він, то за ним точно стояв хтось інший, більш розумний і винахідливий.

Ресторан зустрів його приглушеним світлом, тихою джазовою музикою та ідеальним сервісом.

Кен уже чекав за їхнім постійним столиком. Все йшло як завжди.

Офіціант безшумно приніс стейки, наповнив келих Кена дорогим червоним вином, а для Андре, як завжди, приніс бурбон. Вони обговорили умови, Андре перевірив суми контракту. Цифри сходилися, ризики були мінімальними. Угода виглядала вигідною.

Він підняв склянку:

— За партнерство з новими людьми, так, Кене?

— Звичайно. За партнерство, Андре, — відповів той, ледь помітно посміхнувшись.

Андре зробив великий ковток. Бурбон здався трохи терпкішим, ніж зазвичай, залишаючи дивний післясмак, але він не звернув на це уваги. Він потягнувся за ручкою, щоб поставити свій підпис на документах, та раптом пальці відмовилися його слухатися.

Повітря в ресторані несподівано стало надто густим. Андре кліпнув очима, намагаючись сфокусувати погляд на тексті, але літери почали розпливатися. У скронях різко застукало, а тіло наче налилося свинцем.

Він спробував підвести очі на Кена, але побачив лише розмитий силует.

Рот не відкривався. Його рука безвільно зісковзнула з полірованої поверхні столу.

Останнє, що відчув Андре перед тим, як свідомість повністю вимкнулася — це глухий удар власного тіла і абсолютна, непроглядна темрява.