Раді Вас бачити!

Місандея 

Я від хвилювання міряла кімнату кроками.

Ну деж він,має вже прийти !

До балу 3 години ,якраз щоб мені приготуватися .Хай там що,а опудалом до зали, де всі погляди будуть кидати на мене,не збираюся йти .

Як вчив татко, треба грати роль до кінця! Сьогодні я маю бути невинним ягням ,яке щиро радіє такій увазі!

Двері поскрипують . Я обертаюся .

В кімнату входить татко. Невагомий рух рукою з перстнем в якому виблискує корцій ,одразу всю кімнату огортає крижаним коконом.

Нас двоє і нас ніхто не почує.

Нарешті.

Руде волосся,зелені очі,гострі вилиці, і міцна статура. Погляд теплий,рідний.

Як же він гарний!

Бо він мій!

Чи потрібен мені хтось ще? .

У нього в руках була сукня, загорнута в папір.Хоч якою невдоволеною я не була, але сукню хотілося побачити.

— Як ти люба ? Чекала на мене ? - Він кладе згорток на ліжко і обіймає мене .Гладить по голові і шепоче: 

— Нічого не бійся,ти в мене красуня.! 

— О-о тату припини...Я теж тебе люблю !— І обіймаю його сильніше ,стискаю міцну грудну клітку і вдихаю його аромат.Чистий аромат свіжості,гірське повітря ..

Магія льоду накладає свої характеристики,я певно пахну так само . 

Ми так стоїмо хвилину ,другу..

— Йди поглянь що я тобі приніс ! — Він підіймає моє обличчя до себе , вдивляється в очі...

 — Я пам'ятаю , як робив такі подарунки твоїй мамі .Як вона раділа , кожного разу як дитя ! А ти кружляла маленька , і все бантики посмикувала ,доки вона тебе не залоскоче.— Після цих слів я відчуваю , що від хвилювання , в мене накочуються сльози...

Вдих. 

Видих..

— Тату ! Давай до справи...

— Спочатку побалую тебе , моя принцеса ! — Руки ковзають по спині , відпускають мене. Я теж відсторонююсь , кидаю погляд на згорток. Підходжу. Тягну за тоненькі мотузки і розгортаю папір. Підіймаю в руках красиву блакитну сукню,вона прикрашена сотнями маленьких мінералів. Ліф,спідниця все переливається.Це найдорожча сукня у моєму гардеробі .

 Не те ,що мені було діло до моди, але це прекрасний екземпляр.

Татко обережно кладе руку мені на лікоть , і веде в бік дзеркала.

Він стоїть позаду ,доки я прикладаю до себе його подарунок. Наше відображення говорить мені що він щасливий.

 О боги! Як виявляється легко зробити його щасливим! Посмішка м'яка , в зелених очах,що ковзають по мені ,запалюється гордість.

Що ще треба донці? 

Щоб татко нею пишався!.

—Тобі подобається? —Питає він, і м'яко перекидає моє руде волосся на сукню,щоб побачити як це виглядатиме.

У нього завжди був гарний смак.

— Вона прекрасна !..

— Для тебе,все найкраще....

Він обходить мене і цілує в лоб,так по татківськи ніби мені 5років.

Як я його тут залишу? 

Самого....

Ми останні 3 роки бачилися щодня..

Мої звіти ,його посмішка ...

— Дякую.— Мені бракує слів,стримую сльози.Я вже доросла давно,то і поводитися треба по дорослому!

Відсторонююсь, кладу сукню на ліжко і запрошую його присісти на диван .

— То я вже можу почути хто вони? І чого від мене хоче король?

Вмостившись позручніше я була готова слухати.Вся легкість з його постаті зникла. 

— Вікторіо Блек і Сандор Стормаут. Маг вогню і маг блискавки. 

Хоч Блек і не перший син .

( Його батька звуть Седрік Блекстоун . Старшого брата Патріціо Блекстоун .Другому синові завжди дістається урізаний варіант прізвища. Щоб всі знали що він не спадкоємець,а лише другий...)

Проте маг він досить сильний.Я особисто знайомий з його батьком Седріком.Ми проходили разом магічну академію і декілька сутичок з іншими магами .Його магія потужна.

Він відкинувся на спинку дивану і ніби згадуючи про щось своє ,промовив:

— Уяви яка ви будите команда .Вогонь і Лід.

 Я пирскнула..

Ха-ха.

Вже уявила,той брюнет хоч і серйозний маг ,але досить запальний ,а на нашу місію потрібна холодна голова.

— Я знаю про що ти думаєш! Ти впораєшся! Я працював з його батьком і тому знаю , що це можливо. Повпливати на мага вогню ,може саме маг льоду. Твоя магія приструнить його магію ,баланс...

Ти ба яка честь !

Та він не єдина проблема.

— А хто такий цей —Сандор Стормаут? Маги блискавки це рідкість.Ця місія настільки небезпечна що потрібна аж такий супровід ? 

— Доню , ти знаєш властивості льомерайду? Опинись він не в тих руках ?А що, як один сильний маг заволодівши ним , почне нападати на тих ,чия магія слабша. Змусить магів помістити в мінерал свою магію.Скільки так він зможе накопичити сил? І скільки родів назавжди втратять свою магію? А що як він захоче більшого? ....

Наприклад все королівсьво? 

— Але ,я новачок у виїздних завданнях.Я не знаю доріг,як уникати переслідування і навіть як доїхати до графства Лемур'є? Що вже казати про ...

— Тому з вами і поїде Сандор! Він об'їздив усе королівство,побував у багатьох сутичках з магами,і віддано служив своєму королю.Тим паче у нього своя вигода ...

Мої брова піднялась до гори.Хм. Щоб це могло бути?

— Він хоче осісти ! Це буде його останнє завдання. Тому постарайтеся не вбити одне одного .( Та він сміється з мене! ) Він єдиний знає кінцеву ціль подорожі.

—Але чому я?

— Ти моя дочка.Король довіряє мені ,тому і довіряє тобі .

Інакше кажучи,це може бути подорож в один кінець. До могили.Якщо я не впораюсь,то можу постраждати не тільки я ..

Чудово! І туди мене можуть покласти разом з батьком.

Завжди мріяла проїхатися королівсьвом.Чомуб не перед смертю?!

— А окрім того що цей Сандор об'їздив все королівство,і загартований в боях я більше нічого не повинна знати?

— Ну...Він шукає собі дружину ...

— Серйозно? 

Графін з вином тріснув від того ,що я його заморозила .

— Так ! Саме тому в короля і виникла ідея ,щоб до тебе залицялися чоловіки, і ніби мандруючи ви будите пізнавати один одного.

— І Блек теж? 

— Одне іншому не завадить.Для нього це змагання за серце дівчини.

Трясця.

— І як мені бути ? Я то заміж не хочу? І бути чиїмось призом теж! 

Як можна думати про дурниці коли на плечах така відповідальність? Навіть власне життя на кону.

— В дорозі може всяке трапитися,ти можеш закохатися! 

Мої очі дивляться в стелю.

І він туди ж .

Я ще розумію короля— треба якось винагородити татка,то що може бути краще як не весілля його доньки ? На своєму відданому слузі .Один постріл —два зайці.

Я вже відчуваю як посилюється роздратування...

Так, між ним і мамою було кохання . Але я не моя матір—я інша.

— Ми вже про це говорили! Я припинила в це вірити ще в 16 років,і тобі відомо чому! 

Стало гидко навіть згадувати.

В грудях защемило як від падіння з висоти .Вибило все повітря і в одночас його катастрофічно не вистачало. Хотілося зробити вдих.

Я підвелася і пішла до вікна .

Поглянути через крижаний купол на небо ,на ліс .

Будь на що ,щоб відволіктися.

Моя перша закоханість обернулася катастрофою.З мене вистачить любовної маячні...

Батько важко зітхнув.Ніби страшенно втомився від цієї розмови.

— Що від тебе справді вимагається ,це виконати наказ короля.А чи буде весілля чи ні ,це лише твоя справа.Просто будь м'якшою,такою яка ти зі мною.

— Я тебе люблю ,навіщо нам ще хтось? — Я дивилась на нього з молитвою в очах...

Його руки лягли ліктями на коліна. Голова опустилась на долоні.

Він потер обличчя і підвів на мене свої зелені очі.

— Можливо ,це потрібно мені ? 

Що ?

 Батько весь цей час в когось закоханий ,а я не знаю? О боги,яка я дурепа .

 В нього на це немає часу ,бо вічно панькається зі мною! 

І ще йому потрібно...

Бачити що його донька щаслива ! 

Яка ж я егоїстка .

Гіркота підступає до рота.

Скільки років не має мами .

Звичайно він хоче, щоб я знайшла теж саме , що було в нього.

Щире кохання .

Можливо тоді він і сам дозволить собі жити далі..

Я повернулась і підбігла до нього .

Він підвівся .Я повисла на його грудях .

— Пробач,пробач мені татку! 

Я ще дужче вчепилася в його одяг.

— Я постараюся...Заради тебе... 

 Його долоня гладить моє волосся.. Він мене не сварить .Тільки не за це,він пам'ятає як мені було...

Минає хвилина ,може більше ...

— То я можу сказати хто третій ? 

 Мною прокочується гіркий сміх...Він завжди вмів мене розвеселити ..

— Говори! Гірше вже не буде ! 

Я відчула як він засміявся,приємним сміхом,який я так люблю.Він стис мене в останнє.

 Відступив,і ми сіли на диван.

— Еліас Ебертон Геброіл Форестленд ,третій принц країни ельфів Гріндлей.

Очманіти можна ...не знала що я така популярна! 

***********************

Його долоні м'яко масажували мої плечі .

Ммм .

Його міцні руки,я їх обожнюю.

Я відкинув голову на спинку крісла , посміхнувся від цих приємних відчуттів .

Мій.

Скільки часу я прагнув саме цього.

Його.

Всього .

Я ніби в дурмані ,так мені добре.

Його рухи все сміливіші ..

Так ...

Саме так ..

Вони вже спускаються від плечей по спині ..

О так.

Підіймаються вище і знову вниз .Тільки вже з переду,по моїх грудях .

Я хочу щоб це були не тільки руки .

Він торкається моїх грудей під сорочкою.

Я вигинаю спину . 

Він так близько..

Ммм.

Будь сміливіший любий.

Ай ..

Вщіпнув за сосок ,але я задоволений.

Відчуваю шкірою голови його міцні груди,його важке дихання .

Його запах.

Я хочу його.

Всього до останньої краплі.

Його тіло,його губи,його серце ...

Назавжди.

Палкі пальці під сорочкою поглажують мій живіт.

О так .

Я підсовуюсь до краю крісла ....

Підіймаю голову до гори і цілую його шию. 

Його стогін змушує зкам'яніти мій член . 

Нетерпляче покусую ...

 Торкаюсь язиком...

Він на смак солоний і такий смачний .

Я хочу ще ...

Мені завжди буде замало....

Його руки підіймаються в гору і його постать обходить мене . 

Проводячи правою рукою по моїй руці .

Він не може припинити мене торкатися.....

Мій погляд тільки на ньому .

Він опускається на коліна..

Волосся розтріпане,губи вологі ,ніби він їх облизав ,в очах голодний блиск .

Я відчуваю що внизу вже волого.

Від одного його вигляду.

Все ще такий красивий .

Мій .

Легені покидає повітря , коли він нахиляється до мене.

Водить носом по моїй щоці і припадає губами до шиї.

Ммм .

Злопам'ятний.

Я це обожнюю.

Його поцілунки спускаються в низ .

Наші очі зустрічаються.

Тоді він повільно стягує з мене сорочку ....

Долоні спускаються і оглажують соски.

Язик вислизає з рота і зволожує губи.

Я вже на межі ....

Я готовий сам скоротити відстань між нами ..

Його обличчя все ближче ...

Губи засмоктують сосок ,легкий кусь,і язик .... 

— Чорт ,так ...

По кімнаті котиться мій стогін. 

 Я вже ледь витримую ці катування.

Ммм .

Один сосок ,інший .

Я все ще пильную за ним.

Язик веде доріжку в низ....

Я починаю тремтіти..

Від передчуття...

Руки погладжують мої штани... 

 Які вже нічого не приховують. 

Я збуджений ...

Я його бажаюю....

Палка долоня накриває і без того твердий член.

— Ммм так ....Не зупиняйся..

Його очі блищать .

Голод ще більше захоплює..

Рука погладжує мою довжину .

Я вже готовий все завершити ось так ..

Просто в штани ..

Повітря не вистачає .

Неможливо зупинити стогони .

Я весь палаю...

Безумство наростає ....

Але мені цього замало..

Я жадібний ...

 Я хочу його...

— Візьми мене..Я весь твій......

Дорогі читачі ,я маю попередити що я не можу писати історії стисло .Особливо моменти Місандеї і її батька .Це дуже важливо в подальшому для книги .Залишайтеся з цією історією і ви дізнаєтесь чому..

Мур мяу ...