приїхала сюди, щоб забути минуле.

Але минуле вже чекало на неї.

Напередодні Хелловіну вона знаходить біля старого будинку дивний гарбуз-ліхтар. Здавалося б, звичайна осіння прикраса… якби наступної ночі його обличчя не змінилося.

А потім знову.

І ще раз.

Кожен новий вираз приховує частину історії, яку хтось дуже хотів поховати разом із минулим.

Єдине, що лякає її більше за цей гарбуз, — чоловік, який знає, що відбувається.

Він просить її не запалювати свічку всередині після опівночі.

Вона не слухає.

І тоді дізнається: **гарбуз не вигадує історій. Він показує правду.**

Навіть ту, яку вона сама колись забула.

Але чим ближче Хелловін, тим виразніше стає одне питання:

що станеться, коли гарбуз покаже останню таємницю — про неї саму?

Тридцять першого жовтня Сашко знаходить на покинутому городі дивний гарбуз. Уночі той починає говорити — і стверджує, що вони вже зустрічалися. Не раз. Щороку. Сімнадцять років поспіль. Гарбуз пам’ятає те, що люди воліють забути: старі могили, зниклих мешканців, криваві таємниці сусідів і смерть самого Сашка. Щоб вирватися з нескінченного Геловіну, чоловік має згадати ім’я свого вбивці й тих, кого містечко поховало разом із правдою. Але найстрашніше чекатиме о 02:13, коли на порозі з’явиться той, хто вже сімнадцять разів завершував цю ніч однаково. І цього разу втекти не вийде: земля пам’ятає кожен крок, кожну могилу й кожне ім’я. Містичний горор із чорним гумором, детективною загадкою та дуже балакучим гарбузом, який знає про мертвих значно більше, ніж хотілося б живим.

Липа нашепотіла-6. Таємниця срібного гарбуза (Історія 11.) Кінець жовтня загорнув Київ у срібну туманну шаль. Місто стає тихішим і глибшим: раніше падають сутінки, вологе листя чорніє на тротуарах Подільських вулиць, а в старих будинках завчасно запалюють тьмяне світло. Повітря просякнуте передзимовим холодом, димом і... відчуттям неминучої біди. У старому особняку на Подолі зупинилося життя Олега Семенця — краєзнавця, колекціонера й людини, яка надто близько підібралася до чужих таємниць минулого. Один точний удар, зручне крісло й тиша. На перший погляд — звичайне вбивство у великому місті. Але прямо навпроти застиглого погляду загиблого на столі палахкотить дивний різьблений гарбуз-ліхтар. Що це— моторошне послання вбивці чи фатальна випадковість, яка лише заплутує сліди?

У містечку Мглинці, де межа між світами — не метафора, а муніципальна особливість, працює бюро незручних справ «Північ і Ворон». Знахарка Ярина не вірить у магію, поки та сама не сяде навпроти й не попросить чаю. Її помічник Еск — напівпривид без минулого, який панічно боїться сходів. Згодом до них приєднаються надто правильний кіт, рефлексуючий вовк і привид-вчитель фізкультури з трьома балами за фахом «лякання».

П'ятнадцять історій: від переставлених гарбузів до балансу, що нарешті сходиться. Тут мертві чесно працюють за фахом, тіні запізнюються на подих, а найстрашніша істота ночі — бухгалтер, який триста років не може закрити один запис і тому ніяк не засне.

Бо є речі, які неможливо відібрати: їх можна лише подарувати.

Для тих, хто любить Пратчетта, але хотів би узвару.

В ніч, коли межа між світами стає тоншою за павутину, навіть звичайний гарбуз може поділитися секретом.
Цей — про Феллон, якій першу сигарету в житті підкурила її янгол-охоронець, але тоді вона ще цього не знала.
Життя дівчини летіло до біса: з роботи звільнили, батьки були розчаровані, а дощ у Нью-Йорку, здавалося, взагалі от-от змиє останні залишки надії. Поки на мокрому бордюрі поруч не з’явилася рудоволоса дівчина Іден у теплому светрі із запальничкою в руках.

Вони пили каву під зливою, ховалися на старих горищах і шукали рятівне тепло в холоді осіннього мегаполісу. Феллон навіть не здогадувалася, яку ціну її янгол платила за кожний дотик, поки Іден з кожним днем усе сильніше втрачала свою неземну природу. А потім настала ніч на 1 листопада, коли завіса між світами стала надто тонкою…

Купуючи за безцінь дім біля річки, Яна мріяла лише про каву й тишу. Але в ніч на Хелловін на її ґанок ступає Северин — могутній чаклун із минулого, застряглий між світами. Його мета — вигнати нову господарку. Проте замість криків жаху він отримує удар у щелепу, порцію гарячого борщу та жінку, чий внутрішній вогонь здатний спалити будь-яке закляття.