Світ, у якому час — не просто ріка, а жива, норовлива істота.

Світ, де кожне рішення залишає шрам на тканині реальності.
Серед туманів Каліанту, на березі тихої річки, росте хлопчик. Його доля вже давно вплетена в стародавній візерунок, хоча сам він про це ще не здогадується. Поруч — дівчина, яку принесла вода, і чоловік, що вміє тримати горе так само міцно, як і плуг.
Вони живуть у домі, де тіні пам’ятають більше, ніж люди.

Де знання можуть бути небезпечнішими за будь-яку зброю.

Де любов народжується повільно, майже боязко, ніби боїться зруйнувати крихку рівновагу.
Але час ніколи не стоїть на місці.

І коли доля починає стягувати нитки тугіше — хтось мусить стати тим, хто їх охороняє.

Або тим, хто наважиться їх розірвати.
Історія про втрату і пам’ять, про ціну вибору

Через тисячі років людство втратило знання, а технології минулого вважає магією. Світ поділили технофеодальні клани.

Збирач брухту Артур витягає з енергетичної пастки клинок, якого боїться весь світ. У держаку живе голос — старий військовий ШІ, який знає більше, ніж каже. Клинок обрав Артура з причини, якої не збагне ніхто, навіть сам меч.

Тепер за ним полює Круглий Стіл — Рада директорів, що шукає Камелот: те, що лежить у земних надрах і чекає не короля, а правильного запитання. Дорогою на північ Артур дізнається, що за погонею стоїть третя сила, яка пам'ятає геть усе.

Постапокаліптичний вестерн про меч, що вміє сказати «ні», і запитання, потужніше за корону.