Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги
Доступ обмежено! Контент 18+

Твір може містити сцени неприйнятні для деяких користувачів.

Перегляд дозволено тільки зареєстрованим користувачам віком від 18 років

Замок Вогняного Крила

У напівтемній бібліотеці, де м'яке світло лилось крізь вікно, стояла Вікторія. Вона була одягнена в чорну, теплу, м’яку сукню, яка не мала зайвих прикрас чи складних деталей. Її темне волосся спліталося в косу, що спадала на спину. Легкий вітерець, що проникав крізь вузькі вікна, підіймав краєчки її сукні, немов співаючи свою власну пісню разом з вогнем. Вона злегка схилила голову, а руки схрестила на грудях. На обличчі панував сум та розпач.

Вона підійшла до старого каміна. Її руки ніжно, але вперто працювали з поліном, розташовуючи їх так, щоб вони швидше зайнялися. Її рухи були спокійні, точні та впевнені. Вона піднесла сірник до тріски та обережно запалила його. Спочатку вогонь був слабким, ледве видимим, але вона терпляче додавала ще одну тріску, потім іншу, поки полум'я не почало палахкотіти, обігріваючи холодне кам'яне приміщення.

Тепло від вогню розливалося по кімнаті, лоскочучи повітря та створюючи контрасти між темними, прохолодними стінами замку і яскравими вогняними відблисками. Її обличчя, що спершу губилося в темряві, тепер було освітлене м’яким світлом полум’я. Вона дивилася на полум’я, на її губах з’явилася легка усмішка, немов вогонь сам давав їй сили.

Вогонь в каміні не тільки наповнював кімнату теплом, але й був символом її внутрішньої сили. Вона, як цей вогонь, вміла розпалювати та підтримувати життя навіть у найтемніші часи, коли навколо панувала тиша й холод. У цьому моменті, коли тепле світло розсипалося по замку, вона відчула, що все навколо оживає, навіть найтемніша ніч може бути зворушливою та красивою.

Дівчина зручно вмостилась в старовинному кріслі та випрямивши спину, відкинулася назад. Її погляд був спрямований на камін, де вогонь танцював своїм магічним, непередбачуваним ритмом. Легке тепло від полум’я обвивало її, а звук тріскучих полін у тиші замку створював дивну гармонію. Іскри вогню пурхали у повітрі, ніби маленькі, яскраві зорі, що розлітаються по темній стелі. Їх світло відбивалося в її очах, створюючи мерехтливий вогняний блиск на обличчі.

Раптом вона почула кроки, які відлунювали по кам'яній підлозі довгого коридору замку. Вікторія почала прислухатись до цих звуків. Вампіри рухались впевнено та швидко, створюючи ехо, що розливається по прохолодних стінах. Кожен крок звучить як обіцянка сили й рішучості, це був єдиний звук, що порушує мертву тишу. Надія, яка щойно панувала в її серці розсіялась, а замість неї виник величезний страх. ЇЇ руки тремтіли, по щоках текли сльози, які вона швидко почала витирати. Вона думала, що кожен крок у цій тиші має вагу, що кожен з них може призвести до важливих наслідків.

Вампіри увійшли у залу. Вони повільно наближались до неї. Дівчина продовжувала дивитись у вогонь, при цьому не рухаючись. Вона пригадувалась до кінця, дивлячись в одно точку.

— Владислава та Драгомира вбили! – З великим розпачам голосно сказав Святослав.

Вікторія мовчала. Вона сиділа нерухомо, її погляд був прикований до однієї точки. Обличчя залишалося спокійним. Її губи були трохи стиснуті. І хоча сльози не падали, вона відчувала, як кожен м’яз її тіла напружувався, мов канат, що ось-ось порветься. Всі емоції, що рвались із середини, застрягли десь у горлі, в грудях, важким тягарем, який вона намагалася стримати, стиснувши зуби. Її внутрішня боротьба була голосною — неймовірною силою волі вона тримала свої емоції в собі, не дозволяючи їм вирватися, не дозволяючи слабкості здолати її. Її погляд залишався твердим та незламним, хоча всередині все розривалося на частини. Вона благала себе не піддатись, не показати болю, не дозволити цій миті перемогти її. Вона намагалась знайти в собі останні сили, щоб вистояти. В останні секунди життя, коли все навколо, здавалось, розпадалось, вона знайшла в собі дивовижну здатність гордо триматись.

— І хто буде наступний? – Вікторія нарешті порушила тишу. Її голос був тихим та спокійним.

— Звичайно перевертні! – Сердити сказав Лука. – Не будемо жаліти жодного, не залежності від ступеня вини.

— Ти з нами? Чи будеш далі ховатись у цьому старому замку та зализувати рани? – Обурено спитав Святослав.

Вся напруга в серці Вікторії раптово порушилась, мов невидимий ланцюг, що тримав її в повітрі, обриваючись за мить. Її душу наповнив холодний подих шоку, коли вона не могла повірити своїм вухам. Лише секунду тому вона стояла на межі, прощаючись із життям, відпускаючи його, як останній подих, який минає без повернення. Все здавалось закінченим, вона була готова прийняти цю темну тишу. Але в ту ж мить, коли її серце вже готувалося до неминучого, все перемінилось. Відголос її думок розсіялись, як туман. Щось, що важко було назвати словом, торкнулося її душі, змінивши напрямок. З дивом в очах вона зрозуміла, що ще не все втрачено. Усе те, що здавалося кінцем, раптом стало новим початком. Ці миті, що завмерли у часі, змінили її, пробудили в ній нову силу.

Вона повільно піднялась та подивилась на хлопців. Її карі очі раптом змінили колір, набувши глибокого червоного відтінку. Сяйво, що з'явилось у їх глибинах, ніби пробудило невидиму силу, погляд став настільки інтенсивним, що здавалось, він здатний спалити все на своєму шляху. Їх світло пульсувало, змушуючи повіки затремтіти, а погляд — на мить — став настільки пронизливим, що навіть сам Святослав на мить розгубився.

— Я знаю з кого ми почнемо. – Лукаво посміхнулась Вікторія.

Святослав і Лука не лише принесли Вікторії важливу новину, а й наголосили, що діяти вони повинні лише разом, адже в їхньому клані важлива думка кожного, без винятку.

А тепер питання до вас, любі читачі:

  • Як ви думаєте, ця мила трійця — Вікторія, Святослав і Лука — часто буде приймати важливі рішення?
  • І куди їх приведе така єдність?

Пишіть свої припущення у коментарях — мені дуже цікава ваша думка!

Діана Лисенко
Покликані: Кров і клятва. Книга 1

Зміст книги: 48 розділів

Спочатку:
Анотація до книги "Покликані: Кров і клятва. Книга 1"
1772921210
20 дн. тому
Пролог
1772921749
20 дн. тому
Глава 1. Кулон серед осіннього проміння
1772922247
20 дн. тому
Глава 2. Обійми страху
1772922391
20 дн. тому
Глава 3. Пастка під місяцем
1772922441
20 дн. тому
Глава 4. Під озером змін
1772922498
20 дн. тому
Глава 5. Становлення в тіні
1772922556
20 дн. тому
Глава 6. Крила над безоднею
1772923007
20 дн. тому
Глава 7. Половина для порятунку
1772922989
20 дн. тому
Глава 8. Чорні троянди
1772922958
20 дн. тому
Глава 9. Пробудження хижачки
1772922931
20 дн. тому
Глава 10. Місто, що спостерігає
1772923186
20 дн. тому
Глава 11. Червоне пір’я над містом
1772923292
20 дн. тому
Глава 12. Мить перед бурею
1772923428
20 дн. тому
Глава 13. Ті, що живуть у темряві
1772923593
20 дн. тому
Глава 14. Тихі обійми перед бурею
1772923712
20 дн. тому
Глава 15. Останні троянди
1772923959
20 дн. тому
Глава 16. Під молодим місяцем
1772986849
20 дн. тому
Глава 17. Останнє попередження
1772986999
20 дн. тому
Глава 18. Еліксир для душі
1772987072
20 дн. тому
Глава 19. Світло, що обпікає
1772987162
20 дн. тому
Глава 20. Очі кольору спокуси
1772987242
20 дн. тому
Глава 21. Зраджена надія
1772987354
20 дн. тому
Глава 22. Сестра темряви
1772987436
20 дн. тому
Глава 23. Помилка закляття або Відчай чаклунки
1772987537
20 дн. тому
Глава 24. Тепло, що не гріє
1773008521
19 дн. тому
Глава 25. Ніжність посеред провини
1773008607
19 дн. тому
Глава 26. Молитва перед світанком
1773008699
19 дн. тому
Глава 27. Сльози з присмаком срібла
1773041194
19 дн. тому
Глава 28. Тиша між ударами часу
1773041380
19 дн. тому
Глава 29. Новий гравець
1773041433
19 дн. тому
Глава 30. Коли слабкість стає силою
1773041484
19 дн. тому
Глава 31. Ніч останнього польоту
1773041525
19 дн. тому
Глава 32. Вогонь у темряві
1773041643
19 дн. тому
Глава 33. Серце Вожака
1773041732
19 дн. тому
Глава 34. Знак вовка
1773041817
19 дн. тому
Глава 35. Вітер над зимовим садом або Між сніжинками й кров’ю
1773079806
19 дн. тому
Глава 36. Коли сніг ховає рани
1773080060
19 дн. тому
Глава 37. Сяйво і тінь
1773080279
19 дн. тому
Глава 38. Рідний ворог
1773137053
18 дн. тому
Глава 39. Сторож таємниці
1773137377
18 дн. тому
Глава 40. Перемовини під крижаним небом
1773147600
18 дн. тому
Глава 41. Грім у підземеллі
1773208800
17 дн. тому
Глава 42. Світло проти ночі
1773212400
17 дн. тому
Глава 43. Попіл на крилах
1773223200
17 дн. тому
Глава 44. Незавершене Пророцтво
1773224100
17 дн. тому
Глава 45. Тінь над радістю
1773225737
17 дн. тому
Глава 46. Падіння обітниці
1773225766
17 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!