Раді Вас бачити!

Ведмідь цього разу привіз гарненьку білявку, але сьогодні не було розпиття спиртних напоїв, гучного реготу, пристрасних поцілунків, усамітнення на задньому сидінні авто. Пара сварилася. Я спостерігала. Підійшла якомога ближче, злилася зі стовбуром і слухала їхню сварку. Білявка емоційно вигукувала крізь сльози, ковтаючи слова, що вона помилилася в ньому, що хай би він краще щез із цього світу, що вона в безвиході, безпорадна і нещасна. Він підвищив голос до крику, навіть до реву, вигукував брудну лайку, прокльони та погрози. Виявилося, що історія, стара як світ, не оминула й цих двох. Білявка була вагітна, сподівалася на поступливість Ведмедя, але він повівся, як справжній хижак. Агресивно він доводив, що дитина йому не потрібна, що білявка сама знала, на що йшла, тому тепер нехай сама вирішує проблему, позбувається дитини, а він, Ведмідь, людина вільна, і прив’язати його на ланцюг не можна. І, взагалі, якщо вона не вирішить цю проблему, то в неї з’являться інші проблеми, які вона вже точно не вирішить.

Дівчина зайшлася плачем, а чоловік вийшов з машини, обійшов її, відчинив дверцята з боку дівчини і витяг її. Грубо відштовхнув подалі від авто, а потім сів і поїхав, полишивши білявку саму серед лісу. Я не розумію людських емоцій, але я можу зрозуміти, що правильно, а що ні, що є добро, а що є зло, бо давно спостерігаю за людьми та їхнім швидкоплинним життям. З позиції людини вчинок Ведмедя безсердечний та безвідповідальний. З позиції мавки дії цього чоловіка призведуть до появи нових потерчат, а, можливо, ця дівчина зараз піде до річки і стане навіки русалкою, а цього не повинно статися. Дівчина, щоправда, підвелася, ковтаючи сльози, і пішла, шкутильгаючи, подалі з лісу. Я провела її до шосе, криючись за стовбурами дерев, бо не хотіла себе виказувати; побачила, як вона комусь телефонувала, а потім по неї приїхало авто і повезло її подалі від лісу. Я сіла біля старого дуба. Я вже точно знала, що робитиму.