Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги

Після повернення до храму на порозі біля дверей стояла Катцумі. По її обличчю було видно, що вона чимось стривожена й невдоволена. Кивком голови вона дала зрозуміти, що хоче поговорити з Ліоном наодинці.

Хайгу мовчки взяв Джаан на руки й відніс до кімнати.

Коли вони залишилися самі, хранителька підійшла ближче до лиса й заговорила:

— Ліоне, тобі потрібно відправити цю дівчину подалі від храму. Темний Дракон уже отримав її кров і неодмінно захоче заволодіти нею, якщо ще не зробив цього. Ти ж пам'ятаєш, що його головна ціль — ти, а не смертна дівчина. Але він розуміє, що ти добровільно не віддаси своє тіло, тому битиме по тому, що для тебе дороге.

— Ні, Катцумі. Джаан залишиться тут, — твердо відповів Ліон.

Хранителька примружила очі.

— Швидко ж ти до неї звик. А як же твоя неприязнь до людей? Куди вона поділася?

— Нікуди. Вона залишилася... Просто не стосується її.

— І що в ній такого особливого?

Ліон ненадовго замовк.

— Вона не така, як інші. Вона чиста. Наче білий аркуш паперу, якого ще не торкнулася людська темрява.

Катцумі похитала головою.

— Поки що не торкнулася. Але торкнеться, і можливо, вона вже не зовсім людина. Відправ її назад до палацу, Ліоне. Не будь дурнем.

— Я сам вирішую, що мені робити. Будь ласка, повертайся назад до річки.

Катцумі нічого не відповіла. За мить її постать розчинилася в повітрі.

Лис залишився стояти сам, опустивши вуха.

Слова бабусі, як завжди, влучали в саме серце. Вони дряпали душу гостріше за будь-які кігті, він знав, що вона має рацію.

Темний Дракон ніколи не грав чесно. Йому подобалося руйнувати не тіло, а те, що було дорожчим за нього: зв'язки, почуття, надію.

І Джаан стала саме такою слабкою ланкою. Тяжко зітхнувши, Ліон увійшов до храму.

Коли він зайшов до кімнати, Джаан сиділа на краю ліжка, обхопивши руками коліна. Поруч сидів Хайгу й перев'язував поранену руку дівчині.

Принцеса підняла погляд і подивилася на Ліона.

— Ви посварилися?

Лис присів навпроти на невисокий табурет. Його хвіст нервово обвив ноги. Деякий час він мовчав.

— Катцумі хвилюється, — сказав він. — І має для цього причини. Дракон уже відчув тебе, твою кров. Він знає, що через тебе може дістатися до мене.

Джаан стиснула губи.

— Тобто я для нього просто приманка?

Ліон зустрівся з нею поглядом. У його золотистих очах не було жалю. Лише турбота й тепло, природи яких він сам ще не розумів.

— Для нього — так. Але не для мене.

Запала тиша, вона була лише декілька секунд але для обох це було наче вічність. Навіть Хайгу перестав рухатися, відчувши напруження між ними.

— Я не хочу бути тягарем, Ліоне, — тихо промовила Джаан. — Якщо через мене тобі загрожуватиме небезпека...

— Ні.— відповідь прозвучала різко.

— Ти не тягар. І я не відправлю тебе назад. Не зараз.

Він підвівся, підійшов ближче й опустився навколішки перед нею.

Обережно накрив її долоню своєю.

— Я не обіцяю, що буде легко. Дракон не відступить. Він пришле щось... або когось. Але якщо ти залишишся тут, я захищатиму тебе.

Джаан підняла очі.

— Чому?

Відповідь була простою. І водночас складнішою за все, з чим він коли-небудь стикався.

— Не тому, що мушу. А тому, що хочу. 

Принцеса кивнула, потім нахилилася вперед і торкнулася своїм чолом його чола.

Жест був таким природним і водночас таким близьким, що Ліон завмер. Серце в грудях шалено закалатало.

— Тоді залишимося разом, — прошепотіла вона. — Хоч би що сталося.

Минали роки.

Ніхто не здогадувався, що всередині Джаан уже оселилася частинка Темного Дракона, терпляча й мовчазна, наче насіння отруйної квітки, яке чекало свого часу. Іноді дівчина відчувала дивний біль біля основи шиї. Він з'являвся раптово і так само швидко зникав, варто було лише торкнутися болючого місця, жодних слідів не залишалося.

Однак із роками почалися інші зміни. Часом її погляд ставав чужим, у посмішці з'являлося щось хиже, інколи вона говорила слова, яких потім не пам'ятала. Слуги помічали це першими, але ніхто не наважувався сказати про свої підозри.

Аж поки не настав той день.

Джаан стояла на кухні й гарячково щось шукала серед полиць. Її рухи були різкими й неприродними.

До неї обережно підійшла Юн.

— Ваша Високосте, з вами все гаразд?

Відповіді не було.

Джаан продовжувала нишпорити серед столів.

— Ваша Високосте?

Юн несміливо поклала руку їй на плече. Наступної миті Джаан грубо відштовхнула її, служниця впала на підлогу і принцеса різко обернулася.

Юн завмерла від жаху.

Ліва сторона обличчя Джаан була вкрита чорними лусками. Вони блищали холодним металевим відтінком і здавалися живими, очі теж змінилися. На мить зіниці стали вузькими, драконячими. Джаан повільно потягнулася до ножа, що лежав на столі.

Усередині її голови лунав чужий голос:

" Візьми його. Вона боїться тебе. Змусь її боятися ще більше"

Пальці вже майже торкнулися руків'я, і раптом усе зникло.

Наче хтось розірвав невидиму завісу.

— Юн?.. — розгублено промовила Джаан. — Що відбувається?

Вона озирнулася. Служниця сиділа на підлозі, не в змозі вимовити ні слова.

— Ваше Високосте... ваше обличчя...

Джаан кинулася до дзеркала. Побачивши власне відображення, вона скрикнула.

Чорна луска вкривала частину шиї, щоки, наче щось ізсередини намагалося вирватися назовні.

— Ні... Ні!..

Вона почала відчайдушно дряпати шкіру, намагаючись здерти луску, але та була частиною її самої.

Кров виступила на пальцях.

— Заберіть це! Будь ласка, заберіть це!

Юн швидко підвелася й обійняла принцесу, не даючи їй поранити себе ще сильніше.

— Все буде добре. Все буде добре, Ваша Високосте...

Потім вона крикнула в коридор:

— Рю! Швидко! Знайди Ліона! У нас біда!

За кілька секунд до кімнати влетів Рю.

— Що сталося?

Та коли він побачив луску на обличчі Джаан, усі питання зникли самі собою.

Обличчя хлопця зблідло.

— О боги...

Не гаючи жодної секунди, він розвернувся і щодуху побіг шукати Ліона.

А в дзеркалі за спиною Джаан на мить відобразилася не вона.

Анастасія Коулд
Лисяче серце

Зміст книги: 51 розділ

Спочатку:
Розділ 1
1784182483
129 дн. тому
Розділ 2
1784184274
129 дн. тому
Розділ 3
1784184351
129 дн. тому
Розділ 4
1784184416
129 дн. тому
Розділ 5
1784184616
129 дн. тому
Розділ 6
1784184728
129 дн. тому
Розділ 6
1784184948
129 дн. тому
Розділ 7
1784185009
129 дн. тому
Розділ 8
1784185111
129 дн. тому
Розділ 9
1784185182
129 дн. тому
Розділ 10
1784185247
129 дн. тому
Розділ 11
1784185318
129 дн. тому
Розділ 12
1784185395
129 дн. тому
Розділ 13
1784185451
129 дн. тому
Розділ 14
1784185524
129 дн. тому
Розділ 15
1784185612
129 дн. тому
Розділ 16
1784185722
129 дн. тому
Розділ 17
1784185807
129 дн. тому
Розділ 18
1784185882
129 дн. тому
Розділ 19
1784185964
129 дн. тому
Розділ 20
1784186053
129 дн. тому
Розділ 21
1784186120
129 дн. тому
Розділ 22
1784186478
129 дн. тому
Розділ 23
1784186562
129 дн. тому
Розділ 24
1784186615
129 дн. тому
Розділ 25
1784186701
129 дн. тому
Розділ 26
1784186769
129 дн. тому
Розділ 27
1784186830
129 дн. тому
Розділ 28
1784186895
129 дн. тому
Розділ 29
1784186950
129 дн. тому
Розділ 30
1784187004
129 дн. тому
Розділ 31
1784187069
129 дн. тому
Розділ 32
1784187165
129 дн. тому
Розділ 33
1784187232
129 дн. тому
Розділ 34
1784187301
129 дн. тому
Розділ 35
1784187366
129 дн. тому
Розділ 36
1784187433
129 дн. тому
Розділ 37
1784187489
129 дн. тому
Розділ 38
1784187553
129 дн. тому
Розділ 39
1784551685
125 дн. тому
Розділ 40
1784703016
123 дн. тому
Розділ 41
1784813685
122 дн. тому
Розділ 42
1784961962
120 дн. тому
Розділ 43
1785092569
119 дн. тому
Розділ 44
1785096833
119 дн. тому
Розділ 45
1785133916
118 дн. тому
Розділ 46
1785143678
118 дн. тому
Розділ 47
1785147505
118 дн. тому
Розділ 48
1785524954
114 дн. тому
Розділ 49
1785525333
114 дн. тому
Розділ 50
1785525511
114 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!