Налаштування

Шрифт:

Arial Verdana Times New Roman Courier New Roboto Roboto Serif Garamond Baskerville Sans Serif Trebuchet MS Helvetica

Розмір шрифту:

Інтервал:

Колір:

тексту:
фону:
На сторінку книги

Чорна луска на шиї Джаан повільно розповзалася вгору. Тонкі прожилки, одна за одною вкривали її шию, торкнулися підборіддя й поповзли до лівої щоки.

Її тіло здригалося від судом.

— Не... треба... — крізь стиснуті зуби прошепотіла вона.

Та наступної миті її очі знову стали криваво-червоними.

Холодна усмішка повернулася на обличчя.

— Даремно вона чинить опір.

Голос Ангоку лунав так, ніби в кімнаті говорили одразу двоє.

— Чим сильніше вона бореться... тим швидше її душа ламається.

Ліон мовчки дивився на Джаан.

Його пальці повільно стиснулися в кулак, а Хайгу уважно спостерігав за чорними прожилками на її шкірі.

Раптом його обличчя різко змінилося.

— Ні...

Муйон насторожився.

— Що сталося?

— Він більше не намагається захопити її.

— Що?

— Він уже захопив.

Запанувала гнітюча тиша.

— Тепер він... зливається з її душею.

Слова Хайгу прозвучали важче за будь-який вирок.

— Ще трохи... і навіть Печатка душ не допоможе.

Муйон зблід.

— Скільки в нас часу?

Хайгу не відповів одразу. Він дивився лише на Джаан, на те, як чорна луска повільно вкривала її шкіру.

— Можливо... Кілька годин.

Ліон заплющив очі. У голові знову промайнув той момент: Джаан, яка благала звільнити її від мук, яка плакала перед Ліоном просивши вбити її.

Він різко підвів голову.

— Є інший спосіб.

Хайгу мовчки перевів на нього погляд.

— Ні господарю, навіть не думайте.

— Якщо носій зміниться...

Муйон не одразу зрозумів.

— Про що ви?

Хайгу важко зітхнув.

— Луска вже стала частиною її духовного ядра.

— Це ми вже знаємо.

— Але...

Лис замовк.

Йому було важко вимовити наступні слова.

— Якщо знайдеться інше духовне ядро... достатньо сильне, щоб прийняти її...

Муйон широко розплющив очі.

— Ні...

Він різко повернувся до Ліона.

— Навіть не думай!

Ліон нічого не відповів.

— Це самогубство!

— Можливо.

— "Можливо"?! Ти чув, що сказав Хайгу? Ангоку захопить уже тебе!

— Не захопить.

Муйон гірко засміявся.

— Ти зараз сам у це віриш?

Ліон мовчав.

Хайгу повільно опустив голову.

— Теоретично... це можливо.

— Хайгу!

— Але...

Лис підняв очі.

— Я не знаю, чи переживеш ти це.

Ліон зробив крок до Джаан, Ангоку уважно спостерігав за ним її очима.

— Нарешті.— на його губах з'явилася хижа усмішка. — Я вже думав, коли ти здогадаєшся.

— Значить, ти знаєш.

— Звісно.

Чорна енергія навколо Джаан закружляла швидше.

— Саме цього я й хотів.

Муйон насупився.

— Про що він говорить?

Ангоку засміявся.

— Людська дурість безмежна.

Він не зводив очей із Ліона.

— Думаєш, ти станеш моєю в'язницею?

Його усмішка стала ширшою.

— Ні.

— Ти станеш моїм ідеальним тілом.

У кімнаті стало холодніше навіть полум'я в каміні майже згасло.

— Дев'ять хвостів... Стільки духовної сили... Таке тіло...— Ангоку прикрив очі від задоволення. — Я навіть не міг мріяти про настільки щедрий подарунок.

Муйон миттєво став перед Ліоном.

— Чуєш?

— Чую.

— Тоді забудь про це!

— Не можу.

— Чому?!

Ліон мовчки подивився на Джаан. Точніше... На ту її частину, яка ще відчайдушно боролася.

Його голос прозвучав тихо.

— Тому що я вже одного разу не зміг. Другого разу не буде!

Хайгу мовчки дивився на нього.У очах лиса не було осуду, лише біль, що вірогідність втрати господаря доволі велика.

Лис повільно підійшов до полиці й дістав невелику нефритову чашу, поставив її на стіл, потім провів долонею над грудьми Джаан. Зелене світло спалахнуло між його пальцями, чорна енергія відповіла майже миттєво. З грудей дівчини повільно почала проступати невелика чорна пластина, але вона пульсувала, ніби живе серце.

Ангоку злісно засміявся:

— Давай Ліоне, зроби це!

Хайгу міцніше стиснув зуби. Луска повільно відділялася від духовного ядра Джаан, вона ніби не хотіла покидати свою жертву. Дівчина закричала, від цього крику навіть у Ліона стиснулося серце але він не відступив.

Хайгу важко дихав.

— Зараз!

Чорна луска впала в нефритову чашу на мить у будинку запала абсолютна тиша.

Ліон повільно простягнув руку до чаші.

— Не роби цього... — прошепотіла Джаан, і на коротку мить її очі знову стали золотаво-карими.

Вона дивилася лише на нього.

— Будь ласка...

Ліон сумно усміхнувся.

— Ти сама колись сказала мені...

Він обережно взяв чорну луску в долоню.

— ...що ми більше не будемо втрачати одне одного.

Він ще раз подивився на Джаан.

І, не вагаючись, підніс луску до губ...

Анастасія Коулд
Лисяче серце

Зміст книги: 51 розділ

Спочатку:
Розділ 1
1784182483
129 дн. тому
Розділ 2
1784184274
129 дн. тому
Розділ 3
1784184351
129 дн. тому
Розділ 4
1784184416
129 дн. тому
Розділ 5
1784184616
129 дн. тому
Розділ 6
1784184728
129 дн. тому
Розділ 6
1784184948
129 дн. тому
Розділ 7
1784185009
129 дн. тому
Розділ 8
1784185111
129 дн. тому
Розділ 9
1784185182
129 дн. тому
Розділ 10
1784185247
129 дн. тому
Розділ 11
1784185318
129 дн. тому
Розділ 12
1784185395
129 дн. тому
Розділ 13
1784185451
129 дн. тому
Розділ 14
1784185524
129 дн. тому
Розділ 15
1784185612
129 дн. тому
Розділ 16
1784185722
129 дн. тому
Розділ 17
1784185807
129 дн. тому
Розділ 18
1784185882
129 дн. тому
Розділ 19
1784185964
129 дн. тому
Розділ 20
1784186053
129 дн. тому
Розділ 21
1784186120
129 дн. тому
Розділ 22
1784186478
129 дн. тому
Розділ 23
1784186562
129 дн. тому
Розділ 24
1784186615
129 дн. тому
Розділ 25
1784186701
129 дн. тому
Розділ 26
1784186769
129 дн. тому
Розділ 27
1784186830
129 дн. тому
Розділ 28
1784186895
129 дн. тому
Розділ 29
1784186950
129 дн. тому
Розділ 30
1784187004
129 дн. тому
Розділ 31
1784187069
129 дн. тому
Розділ 32
1784187165
129 дн. тому
Розділ 33
1784187232
129 дн. тому
Розділ 34
1784187301
129 дн. тому
Розділ 35
1784187366
129 дн. тому
Розділ 36
1784187433
129 дн. тому
Розділ 37
1784187489
129 дн. тому
Розділ 38
1784187553
129 дн. тому
Розділ 39
1784551685
125 дн. тому
Розділ 40
1784703016
123 дн. тому
Розділ 41
1784813685
122 дн. тому
Розділ 42
1784961962
120 дн. тому
Розділ 43
1785092569
119 дн. тому
Розділ 44
1785096833
119 дн. тому
Розділ 45
1785133916
118 дн. тому
Розділ 46
1785143678
118 дн. тому
Розділ 47
1785147505
118 дн. тому
Розділ 48
1785524954
114 дн. тому
Розділ 49
1785525333
114 дн. тому
Розділ 50
1785525511
114 дн. тому
Коментарі

Авторизуйтесь, якщо бажаєте залишити коментар

Авторизація Реєстрація
×

Вітаємо🎉

🎁 Спеціальний подарунок для Вас! 🥳

Зареєструйтесь та отримайте 10% знижки на першу покупку!