Світ, у якому ельфи панували над людьми, змінився назавжди, коли останній нащадок ельфійського роду залишився серед людей, не відрізняючись від них зовні. У Дереві — ізольованому суспільстві, що не знало про існування інших поселень, — життя здавалося незмінним, аж поки люди й напівкровки не зіткнулися з неминучою загрозою: безпліддям і повільним вимиранням.
Невдовзі з’являється ще страшніша загроза. Загадкові смерті та минуле, про яке всі воліли забути, починає виринати назовні. Це змушує нащадка ельфів вирушити на пошуки правди. Та кожен крок відкриває нові таємниці.

Тут усе тримається на звичці й втомі, але коли він з’являється, навіть тиша починає звучати інакше — ніби бар пам’ятає більше, ніж має право.

Щомісяця в місті знаходять тіло чоловіка. Двадцять жертв - різного віку, без жодного звя'зку між собою. Коли патологоанатомка Марта готується провести розтин двадцять першого, мертвий раптом хапає її за руку й розплющує очі. Молодий гонщик Леон вижив, але майже нічого не пам'ятає. Тепер його смерть доведеться приховати, адже вбивця не повинен дізнатися про свою помилку. Разом із Мартою та її донькою Леон починає відновлювати події тієї ночі. Та що більше повертаються спогади, то страшнішою стає правда : не всі, кого відправили до моргу, були мертвими.