Спочатку:
На сторінку книги
– Та ну, я не вірю. – сказав Богдан. – Він не прийде. Можеш навіть не старатися.
– А якщо раптом? – відповів Андрій.
– Я швидше в існування інопланетян повірю аніж в це. Серйозно, він не прийде. Так, що можемо починати.
Обоє повернулися до кімнати, де вже зібралися всі запрошені. Справа в тому, що сьогодні в Андрія був день народження. Він запросив всіх до себе додому. Батьки поїхали до села ще з самого ранку і прибудуть лише завтра під вечір. Тож у них є достатньо часу аби «достойно посвяткувати».
Серед всього процесу підготовки до важливого для нього заходу, Андрій пропустив одну річ – що запрошувати слід заздалегідь. І тому згадав про свого так би мовити, друга лише зранку, той написав йому привітальне повідомлення. Звісно, Андрій миттєво відповів і запросив Артура, попутно вибачившись за таку прикру помилку. Той запрошення прийняв, подякував але сказав, що прийти від ніяк не зможе оскільки має наперед заплановану одну справу.
– Та ти не ображайся, – оправдовувався Андрій, – то просто так вийшло, що я забув. Я хотів тебе запросити. Але якось все так закрутилося. Ти приходь. Трохи посидимо. Анжела прийде. Дуже хоче з тобою зустрітися.
Артур був категоричним.
– Вибач, Андрію, але ні. Я привітав тебе чисто по дружбі. Але оскільки ти нічого не говорив що будеш святкувати то я і не думав про це. Більше того, в мене інші плани на сьогодні, котрі я вже запланував раніше і не можу їх переносити.
Андрій добре пам’ятав про Артура. Він знав, що хлопець окрім своїх домашніх справ більше не має нічого на вихідні. Тому, коли він запросить, навіть в останню чергу, той обов’язково прийде. «А що йому ще робити? Не сидіти ж цілу неділю вдома?! – думав Андрій. Однак, сталося трохи інакше.
Що ж до самого Артура, то він вперше говорив так відкрито. Раніше б він так відверто не сказав в очі те, що думав, навіть якщо би його щось ображало. А сьогодні він чітко дав зрозуміти, що з ним так не можна.
Що до планів, то вони в Артура якраз були. Тому він не збрехав, коли говорив, що має. Просто не обов’язково всім підряд розповідати про все.
